Види відносних показників

Відносний показник - виражає міру співвідношення 2-х показників. Відносні статистичні показники характеризують кількісні співвідношення між різнойменними чи однойменними показниками. Значення відносних показників для аналізу досить велике, адже за їх допомогою порівнюють характеристики окремих одиниць груп і сукупностей у цілому, вивчають структуру явищ та закономірності їх розвитку, аналізують виконання плану, вимірюють темпи розвитку і інтенсивність поширення суспільних явищ. Кожна відносна величина являє собою дріб, чисельником якого є порівнювана величина, а знаменником — база порівняння, тобто величина, з якою порівнюють. Відносна величина = Порівнювальна величина / Базісна величина = 500 / 400 = 1,25 Відносна величина показує, у скільки разів порівнювана величина перевищує базисну або яку частку перша становить щодо другої, іноді — скільки одиниць однієї величини припадає на 100, на 1000 і т. д. одиниць іншої (базисної) величини. Якщо базову величину показника приймають за одиницю, формою її виразу буде коефіцієнт (кратне відношення), якщо за 100 - то буде відсоток. Коефіцієнт як форма виразу відносної величини показує, у скільки разів порівнювальна величина більша від базової (чи яку частину від неї становить, якщо величина коефіцієнта менша за одиницю). У статистичній практиці коефіцієнти, як правило, використовують для вираження відносних величин у випадках, коли порівнювальна величина перевищує базову більше як у 2-3 рази. Якщо таке співвідношення має менші розміри, застосовують відсоткові числа. У випадках, коли базову величину приймають за 1000, відносні показники виражають у промілях (%о). Наприклад, якщо частка осіб сільського населення району з вищою освітою становить 16%о, це означає, що на кожну 1000 сільського населення у середньому припадає 16 чоловік з вищою освітою.

Загальне поняття індексів.

Індекс — це статистичний відносний показник, що характеризує співвідношення в часі (динамічний) або у просторі (територіальний)соціально-економічних явищ, або ступінь відхилення показника від певного стандарту, нормативу. Як і будь-яку відносну величину, індекс можна подати у вигляді коефіцієнта, процента, проміле, продециміле та ін.

Індекс, як і будь-який інший статистичний показник, поєднує якісний та кількісний аспекти. Назва індексу відображає соціально-економічний зміст показника, його числове значення — інтенсивність змін, або ступінь відхилення.

Методика розрахунку (модель) індексу залежить від мети дослідження, статистичної природи показника, ступеня агрегованості інформації. Метод дослідження визначає функцію, яку виконує індексу конкретному аналізі, і характеристики порівнянь.

Метод динамічних рядів та його види.

Ряд динаміки (динамічний ряд) - це послідовність чисел (рівнів), що характеризує зміну явища в часі. Кожний динамічний ряд являє собою послідовність двох елементів - рівень, що характеризує величину аналізованої ознаки, і час (момент або інтервал), до якого він відноситься. За ознакою часу ряди поділяють на моментні й інтервальні. Якщо рівень ряду фіксує стан явища на певний момент часу (на 1 січня, на 1 лютого, на 1 березня і т.п.), то його називають моментним. В інтервальному ряді рівень виступає як агрегований результат процесу за певні періоди часу (наприклад, виробництво продукції за окремі роки, квартали).

Однією з узагальнюючих характеристик динамічних рядів є середній рівень. В інтервальному ряді його розраховують як просту середню арифметичну, у моментному ряді з рівними відрізками часу - як середню хронологічну. Якщо відрізки часу між моментами різні, то в цьому разі використовують формулу середньої арифметичної зваженої

Для опису динамічних рядів використовують також систему взаємозв'язаних показників: абсолютний приріст, темп зростання, темп приросту, абсолютне значення одного відсотка приросту, середній темп зростання і приросту. Обчислення цих показників ґрунтується на зіставленні рівнів ряду. Базою для порівняння може бути або попередній рівень, або початковий. У першому випадку база порівняння змінна, в другому - постійна. Якщо кожний рівень зіставляється з попереднім, то одержані при цьому показники називають ланцюговими. Якщо ж за базу обраний початковий рівень, то показники називають базисними.