Оцінка радіаційної обстановки

Оцінка радіаційної обстановки передбачає визначення методом прогнозування або за фактичними даними (за даними розвідки) масштабів і ступеня радіоактивного забруднення місцевості і атмосфери з метою визначення їх впливу на життєдіяльність населення, дій формувань або обґрунтування оптимальних режимів діяльності робочих об'єктів господарської діяльності, що служать.

Попередній прогноз радіаційної обстановки здійснюється шляхом рішення формалізованих задач, пророчих можливі наслідки впливу аварії на населення, особовий склад формувань при всіх видах їх дій і оптимізації режимів роботи формувань на забрудненій місцевості, режим роботи підприємств.

Складаючи прогноз для вірогідної радіаційної обстановки, вирішують декілька завдань:

- визначення зон радіаційного забруднення і нанесення їх на карту;

- визначення часу початку випадання радіаційних опадів на території об'єкту;

- визначення доз опромінювання, які може витримати людина на зараженій території;

- визначення тривалості перебування на зараженій території;

- визначення можливих санітарних втрат при радіаційній аварії.

Вихідними даними для проведення такого прогнозу є: тип і потужність ядерного реактора; кількість аварійних реакторів – n; частка викинутих радіоактивних речовин РР – h (%); координати РНО; астрономічний час аварії – Т_ав; метеоумови; відстань від об'єкту до аварійного реактора – R_k (км.); час початку роботи робочих і службовців об'єкту – Т_нач (годин); тривалість роботи – Т_роб (годин); коефіцієнт ослаблення дози опромінювання – К_осл.

Порядок розрахунків при оцінці радіаційної обстановки при аварії на аес

1. Визначення розмірів зон радіоактивного зараження, для цього:

- визначаємо категорію стійкості атмосфери;

- визначається швидкість перенесення хмари;

- визначаємо розміри прогнозованих зон забруднення і наносимо їх в масштабі на карти (схеми) у вигляді правильних еліпсів.

- виходячи із заданої відстані об'єкту від аварійного реактора і враховуючи створені зони забруднення, визначаємо зону забруднення, в яку потрапив об'єкт.

2. Визначаємо час початку формування сліду радіоактивного забруднення після аварії на АЕС.

3. Визначаємо дозу опромінювання, яку отримують робочі і службовці об'єкту.

Дозу опромінювання, яку отримують працівники і службовці об'єкту визначають по формулі:

(1)

де D_откр – доза при відкритому розміщенні; К_осл – коефіцієнт ослаблення радіації; К_з – коефіцієнт, що враховує відхилення місця розташування від середини зони.

4. Визначається тривалість роботи робочих в умовах радіаційного забруднення.

5. Знаючи дозу опромінювання і необхідну тривалість проведення робіт, визначаємо початок роботи формувань на забрудненій.

Визначення допустимого часу знаходження в зонах зараження по даній дозі опромінювання

При діях на місцевості, забрудненій радіоактивними речовинами, може виникнути необхідність визначення допустимого час перебування в зонах забруднення з урахуванням встановленої дози (часу, за який люди отримають цю дозу).

Рішення цієї задачі необхідне для визначення доцільності дій людей на зараженій місцевості. Завдання вирішується за допомогою графіка (мал. 4.1).

Початкові дані для розрахунку тривалості перебування: Р₁ – рівень радіації на 1 годину після вибуху, Р/год; Д_уст – встановлена доза опромінювання, Р; t_поч – час початку знаходження в зоні зараження відносно вибуху, годин; К_осл – коефіцієнт ослаблення радіації.

t _поч, годин α

Рисунок 1 - Визначення тривалості перебування в зоні радіоактивного зараження

Спочатку визначається величина – α:

(2)

Потім по значенню α і часу початку перебування в зоні t_поч. людей на зараженій місцевості.

ПРИКЛАД

Визначити допустиму тривалість перебування робочих в середині цеху з К_осл = 10, якщо роботи почали через t_поч= 2 години після ядерного вибуху, а рівень радіації на 1 год після вибуху Р₁ = 250 Р/год. Для робочих встановлена доза радіації Д_уст = 25 Р.

Рішення

1. Розрахуємо відношення

2. По графіку (рис. 1) на перетині вертикальної лінії, α = 1, і горизонтальній лінії часу початку опромінювання t_поч= 2 години визначаємо допустиму тривалість роботи t_роб = 6 годин.

Висновок: У заданих умовах люди повинні працювати не більше 6 годин. При цьому доза опромінювання не перевищить встановленої дози – 25 Р.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. Дайте визначення іонізуючому випромінюванню.

2. Які різновиди іонізуючих випромінювань ви знаєте?

3. Визначте гамма випромінювання, характеристичне та гальмівне випромінювання.

4. Чим зі своєю суттю є рентгенівське і корпускулярне випромінювання?

5. Що називають експозиційною дозою?

6. Як ви розумієте еквівалентну дозу та коефіцієнт якості випромінювання?

7. Яке випромінювання, на ваш погляд, є найбільш небезпечним?

8. Дайте визначення ГДД.

9. Що таке МД і допустимі рівні?

10. Якими способами визначають радіаційну обстановку?

11. Як складають попередній прогноз радіаційної обстановки і що з’являється вихідними даними для прогнозування при аварії на АЕС?

12. Який порядок розрахунку при оцінці радіаційної обстановки при аварії на АЕС?

13. Як визначається допустимий час находження людей в зоні зараження?

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 5

ПРИЛАДИ ХІМІЧНОЇ РОЗВІДКИ

Контроль хімічного зараження здійснюється за допомогою приладів хімічної розвідки. Основним приладом хімічної розвідки з’являється військовий прилад хімічної розвідки (ВПХР), а також аналогічний йому по тактико-технічних характеристиках і принципах дії напівавтоматичний прилад хімічної розвідки ППХР. Крім того, деякі об'єкти народного господарства можуть бути оснащені приладами хімічної розвідки медичної і ветеринарної служби (ПХР-МВ). Також використовують хімічні лабораторії (ПХЛ-54, ПХЛ-ЛБ).