Тема 5. Формування і розподіл прибутку

5.1 Роль прибутку в діяльності підприємства.

5.2 Методи обчислення рентабельності.

5.3 Планування прибутку.

5.1 Роль прибутку в діяльності підприємства

Продукція, вироблена підприємством за умови її продажу споживачу, стає товаром. Саме на стадії продажу виявляється вартість товару, яка включає вартість минулої уречевленої праці та живої праці. Вартість живої праці відображає знов створену вартість і розпадається на дві частини: перша – заробітна плата працівників, які брали участь у виробництві продукції. Її розмір визначається рядом чинників, обумовлених необхідністю відтворення робочої сили, і вона являє собою частку витрат на виробництво продукції. Друга – відображає чистий дохід, який реалізується в результаті продажу продукції і на рівні підприємства приймає форму прибутку.

Таким чином, прибуток – це грошовий вираз основної частини грошових нагромаджень, створюваних підприємством.

На ринку товарів підприємства виступають як відносно відокремлені товаровиробники, які продають продукцію споживачу, отримуючи дохід. Для виявлення фінансового результату від продажу продукції необхідно зіставити валовий дохід із валовими витратами на виробництво й обіг, які приймають форму собівартості продукції. Коли валовий дохід перевершує витрати, фінансовий результат свідчить про отримання прибутку.

Отже, прибуток характеризує фінансовий результат підприємницької діяльності господарчого суб’єкта. Прибуток виступає показником, який з найбільшою повнотою відображає ефективність виробництва, обсяг і якість виробленої продукції, стан продуктивності праці, рівень собівартості. Прибуток, з одного боку є фінансовим результатом, одним з основних показників оцінки діяльності підприємства, а з другого – основним джерелом власних фінансових ресурсів підприємства, який реально забезпечує принцип самофінансування. За рахунок прибутку здійснюється фінансування заходів щодо науково-технічного і соціально-економічного розвитку підприємств, збільшення фонду оплати праці їх працівників. Нарешті, прибуток є одним із джерел формування бюджету та позабюджетних фондів. Він надходить до бюджету у вигляді податків і поряд з іншими доходними надходженнями використовується для фінансування суспільного споживання забезпечення виконання державою своїх функцій.

При плануванні та оцінці господарчої і фінансової діяльності підприємства, розподілу прибутку використовуються конкретні показники прибутку.

Узагальнюючим фінансовим показником діяльності підприємства є балансовий прибуток, отримання якого пов’язане з різними напрямами діяльності підприємства:

• прибуток від реалізації продукції основного виробництва. Він займає основну питому вагу в складі балансового прибутку;

• прибуток від іншої реалізації, а саме – продукції підсобних, допоміжних і обслуговуючих виробництв; основних фондів; матеріальних цінностей; орендних (лізингових)операцій тощо;

• прибуток від фінансових інвестицій, дивіденди на акції, від вкладення коштів у статутні фонди інших підприємств, у вигляді відсотків з державних цінних паперів, облігацій підприємств, з депозитних рахунків у банках;

• прибуток від позареалізаційних операцій. Сюди відносяться: прибуток (збиток) минулих років, виявлений у звітному році; надходження боргів, що були раніше списані як безнадійні, отримані штрафи, пені, неустойки та інші.

Кожне підприємство повинне сплатити в бюджет відповідний податок з прибутку.

Платниками податку на прибуток з числа резидентів є:

• суб’єкти господарювання – юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами;

• управління залізниці, яке отримує прибуток від основної діяльності залізничного транспорту;

• підприємства залізничного транспорту та їх структурні підрозділи, які отримують прибуток від неосновної діяльності залізничного транспорту;

• неприбуткові установи та організації у разі отримання прибутку від неосновної діяльності та/або доходів, що підлягають оподаткуванню відповідно до цього розділу.

Національний банк України здійснює розрахунки з Державним бюджетом України відповідно до Закону України "Про Національний банк України".

Установи кримінально-виконавчої системи та їх підприємства, які використовують працю спецконтингенту, спрямовують доходи, отримані від діяльності, визначеної спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань виконання покарань України, на фінансування господарської діяльності таких установ та підприємств, із включенням сум таких доходів до відповідних кошторисів їх фінансування, затверджених зазначеним органом виконавчої влади.

Платниками податку на прибуток із числа нерезидентів є:

• юридичні особи, що створені в будь-якій організаційно-правовій формі, та отримують доходи з джерелом походження в України, за винятком установ та організацій, що мають дипломатичні привілеї або імунітет згідно з міжнародними договорами України;

• постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи з джерелом походження в України або виконують агентські (представницькі) та інші функції стосовно таких нерезидентів чи їх засновників.

Податковою базою для податку на прибуток визнається грошове вираження прибутку як об’єкта оподаткування.

Об’єктом оподаткування є прибуток з джерелом походження в України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 – 137 Податкового Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 – 143 Податкового Кодексу, з урахуванням правил, установлених статтею 152 Податкового Кодексу України, а також дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 Податкового Кодексу, з джерелом походження в України.

Доходи, що враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2, та складаються з доходів, що докладно розглянуті у 3 розділі цього посібника.

Витрати, що враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування, складаються із витрат, що докладно розглянуті у 4 главі цього посібника.

ОО = Д – В, (4.2)

де ОО - об’єкт оподаткування

Д – доходи згідно з Податковим Кодексом України

В - витрати згідно з Податковим Кодексом України

Якщо результатом розрахунку об’єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від’ємне значення, то сума такого від’ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об’єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від’ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від’ємного значення. Від’ємне значення як результат розрахунку об’єкта оподаткування, отриманий від ведення діяльності, яка підлягає патентуванню, не враховується для цілей частини першої цього пункту та відшкодовується за рахунок доходів, отриманих у майбутніх податкових періодах від такої діяльності. Орган державної податкової служби не може відмовити у прийнятті податкової декларації, яка містить від’ємне значення як результат розрахунку об’єкта оподаткування, з причин наявності такого від’ємного значення.

У разі якщо від’ємне значення як результат розрахунку об’єкта оподаткування декларується платником податку протягом чотирьох послідовних податкових періодів, орган державної податкової служби має право провести позапланову перевірку правильності визначення об’єкта оподаткування. В інших випадках наявність значення такого від’ємного значення не є достатньою підставою для проведення такої позапланової перевірки.

Статтею 152 Податкового Кодексу визначено порядок обчислення податку, згідно з яким податок нараховується платником самостійно за визначеною ставкою від податкової бази. Доходи і витрати нараховуються з моменту їх виникнення згідно з правилами, встановленими Податковим Кодексом, незалежно від дати надходження або сплати коштів, якщо інше не встановлено цим розділом.