^{ff,Л J ТЕМА I}

ринок досконалої конкуренції

1. Структура ринку і умови досконалої конкуренції.

2. Попит на продукцію конкурентної фірми та мак-симізація прибутку.

3. Вибір обсягу виробництва фірмою в коротко­строковому періоді.

4. Вибір обсягу виробництва фірмою в довгостро­ковому періоді.

5. Суспільна ефективність ринку досконалої конку­ренції

8.1. Структура ринку і умови досконалої конкуренції

Умови взаємодії учасників та ціноутворення на ринках залежать від ринкової структури. Для визначення різних типів ринкових структур використовують терміни, які утворені від слів грецького походження, що характеризують належність суб'єктів до однієї із двох сторін ринку — до продавців чи до покупців — poleo (продаю) і psoneo (купую) та їх кількість — mono (один), oligos (декілька) і poly (багато). Комбінуючи їх, можна отримати найбільш загальну і просту класифікацію типів ринкових струк­тур: досконала конкуренція, монополістична конкуренція, оліго-полія, монополія.

Належність до певного типу ринкової структури визначається такими характеристиками:

• частка кожного з учасників у ринковому обсязі попиту або пропозиції;

• ступінь однорідності продукції на ринку;

• можливість входження нових фірм на ринок та виходу з ринку;

• умови взаємодії продавців між собою та покупців між со­бою, можливість змову учасників;

• можливість отримання потрібної інформації для визначен­ня поведінки на ринку.

Проте не слід вважати, що в реальному житті існують лише названі типи ринку. В дійсності їх безліч. У мікроекономіці роз­глядаються не реально функціонуючі ринки, а їх «чисті форми», ідеальні моделі. Сукупність цих моделей створює теоретичний інструментарій для аналізу конкретних реальних ринків і розроб­ки заходів щодо їх регулювання чи дерегулювання.

Важливо зазначити, що поняття «ринок» та «галузь», хоча й дуже близькі, але не ідентичні. Якщо ринки об'єднують продав­ців і покупців товарів, що є близькими субститутами з точки зору їх покупців; то галузі об'єднують продавців (виробників) товарів, що є близькими субститутами у виробництві. Для аналізу цін і обсягів виробництва певного товару зручно розглядати ринок да­ного товару, а для вивчення умов та можливостей входження на цей ринок і виходу з нього — досліджувати галузь.

Розглянемо, як функціонує ринок досконалої конкуренції.

В економічній теорії досконалою конкуренцією називають та­ку форму організації ринку, за якої неможливе будь-яке суперни­цтво як між продавцями, так і між покупцями. Таким чином, тео­ретичне поняття досконалої конкуренції є фактично запере­ченням звичайного для ділової практики та повсякденного життя розуміння конкуренції як гострого суперництва економічних суб'є­ктів.

Модель досконалої конкуренції грунтується на певних умовах щодо організації ринку.

1. Велика кількість покупців і продавців на ринку. Це

означає, що обсяги попиту і пропозиції навіть найбільших поку­пців і продавців дуже незначні відносно масштабів ринку. Тут «дуже незначні» означає, що зміна обсягів попиту і пропозиції окремих суб'єктів в межах короткострокового періоду (тобто за незмінної потужності підприємства та незмінних смаків і переваг споживачів) не впливають на ринкову ціну продукції. Вона ви­значається лише сукупністю всіх продавців та покупців, є колек­тивним результатом ринкових відносин.

Велика кількість суб'єктів ринку передбачає відсутність фор­мальних чи неформальних угод (змови) між ними з метою досяг­нення монопольних переваг на ринку.

2. Однорідність продукції. Однорідність продукції означає, що всі її одиниці абсолютно однакові в уяві покупців і у них не- має можливості розпізнавати, ким саме вироблена та чи інша одиниця. Тобто продукти різних підприємств абсолютно взаємо- замінні, і їх крива байдужості має для кожного покупця форму прямої.

Сукупність усіх підприємств, що виробляють який-небудь од­норідний продукт, утворює галузь. Однорідним продуктом мо­жуть бути, наприклад, звичайні акції певної корпорації, що є в обігу на вторинному фондовому ринку. Кожна із них абсолютно ідентична будь-якій іншій, і покупцеві байдуже, хто саме продає ту чи іншу акцію, якщо її ціна не відрізняється від ринкової. Од­норідними є також стандартизовані товари, які продаються на спеціалізованих товарних біржах. Це, як правило, різні види си­ровинних товарів (бавовна, пшениця, кава, нафта певних сортів) або напівфабрикати (сталь, алюміній, золото тощо).

Однакова продукція не вважається однорідною, якщо її вироб­ники можуть легко розпізнаватися покупцями за виробленою чи то­рговою маркою, фірмовим знаком або іншими характерними особ­ливостями, якщо, звичайно, покупці надають їм суттєвого значення. Отже, анонімність продавців разом з анонімністю покупців роблять ринок досконалої конкуренції повністю знеособленим.

Абсолютна взаємозамінність однорідної продукції різних під­приємств означає, що перехресна еластичність попиту на нього для будь-якої пари підприємств-виробництв наближається до не­скінченності:

dq_i ^p j ^{J dp}j ^qi

де -, j — підприємства, що виробляють однорідну продукцію. Це означає, що незначне підвищення ціни одним підприємством по­над її ринковий рівень приводить до повного переходу попиту на дану продукцію на інше підприємство.

3. Вільний вхід на ринок і вихід з нього. Всі покупці та про­давці мають повну свободу входу в галузь (на ринок) і виходу з неї (виходу з ринку). Це означає, що підприємства вільно можуть почати виробництво певної продукції, продовжити чи припинити його, якщо вважатимуть за доцільне. Аналогічно покупці вільно можуть купувати товар у будь-якій кількості, збільшити, скоро­тити або зовсім припинити його придбання. Немає ніяких лега­льних чи фінансових перешкод до входження в галузь. Немає, наприклад, патентів чи ліцензій, які забезпечують переважні пра­ва на виробництво певної продукції. Вхід у галузь (і вихід з неї) не вимагають суттєвих початкових (відповідно, ліквідаційних) витрат. Економія від масштабу підприємств, що функціонують у галузі, не настільки велика, щоб обмежити вхід в галузь нових підприємств.

З другого боку, ніхто не зобов'язаний залишатися в галузі, якщо це не відповідає його бажанням. Немає державного втру­чання в організацію ринку (субсидії та податкові пільги, квоти й інші форми впливу на попит і пропозицію).

Свобода входу і виходу передбачає також абсолютну мобіль­ність покупців і продавців всередині ринку, немає яких-небудь форм закріплення покупців до продавців.

Свобода входу і виходу забезпечується мобільністю виробни­чих ресурсів, вільним їх переливанням з однієї галузі до іншої, туди, де їх альтернативна вартість вища. Це, зокрема, означає, що працівники можуть вільно мігрувати як між галузями, так і між професіями. Пропозиція сировини та інших виробничих ресурсів не монополізована.

4. Повна інформованість учасників ринку. Суб'єкти ринку (покупці, продавці, власники факторів виробництва) володіють абсолютним знанням всіх параметрів ринку. Інформація розпо­всюджується миттєво, і нічого їм не коштує. На цьому припу­щенні й грунтується так званий закон єдиної ціни, згідно з яким на досконало конкурентному ринку будь-який товар продається за єдиною ринковою ціною.

Як уже зазначалося, перехресна еластичність попиту за ціною (у межах однорідної продукції) наближається до безмежності для будь-якої пари продавців. І тому той з них, хто намагається під­няти ціну вище звичайного ринкового рівня, зразу ж залишається без покупців, які будуть звертатися до інших продавців. Питання в тому, звідки знатимуть покупці про наявність дешевих джерел постачання (продавців) і де вони розташовані. Сутність припу­щення про абсолютну інформованість полягає в тому, що суб'єк­ти ринку наперед володіють інформацією про розподіл цін серед продавців і перехід від одного до іншого нічого не варто.

Однак такого апріорного знання не існує. Інформація дефіци­тна, її отримання, переробка та використання варті часу, сил і коштів.

Порушення будь-якої з цих умов призводить до ринку з недо­сконалою конкуренцією. Зауважимо, що реальних ринків, де од­ночасно в повному обсязі виконують всі ці умови, не існує. По суті, йдеться про ідеальну модель ринку, своєрідний еталон, від­хилення від якого можуть призвести до втрат для суспільства. Серед існуючих ринків до умов досконалої конкуренції набли­жаються, наприклад, деякі ринки сільськогосподарської продукції.

Фірми, що діють на ринку досконалої конкуренції, називають­ся конкурентними фірмами.