4.4. Взаємодія попиту і пропозиції, ринкова рівновага

До цього ми аналізували попит і пропозицію окремо, вважаючи, що і споживач і фірма приймають свої рішення ізо­льовано, орієнтуючись на ціну «за інших однакових умов». Але

Рис. 4.5. Ринкова рівновага за Вальрасом

Точка перетину цих ліній являє собою точку ринкової рівно­ваги А. На осях координат їй відповідає Р_А — ціна рівноваги і Q_A — рівноважний обсяг. Пояснюється це тим, що в точці Q_A об­сяг попиту Q_d збігається з обсягом пропозиції Q_S, а в точці Р_А ці­на попиту Pd збігається з ціною пропозиції PS.

Така ситуація відповідає рівновазі на товарному ринку, коли для продажу пропонується саме така кількість продукту, яку споживач готовий купити. Цю рівновагу називають частковою рівновагою, так як розглядається ринок певного товару.

Якщо ринкова ціна відхилиться від Р_А і займе рівень Р₁, то ри­нок стане розбалансованим. Обсяг попиту за такою ціною стано­витиме Q₄, а обсяг пропозиції — Q₁. У результаті виникає різни­ця між Q₄ і Q₁.

Надлишковий попит, посилюючи конкуренцію покупців, по­чне діяти у напрямку підвищення ціни Р1, і вона повернеться в попереднє становище (РА).

Якщо б ринкова ціна піднялася до рівня Р2, то у такому разі обсяг попиту становив би Q₂, а обсяг пропозиції — Q₃. Як бачи­мо, тут є надлишок пропозиції, оскільки Q₃ > Q₄.

Надлишкова пропозиція, посилюючи конкуренцію продавців, почне діяти на зниження ціни Р2, і вона повернеться в попередній

стан рівноваги (Р_А). Такий механізм відновлення ринкової рівно­ваги був викладений свого часу Л. Вальрасом.

Проте існує й інший погляд на механізм відновлення ринкової рівноваги, при якому провідна роль належить не надлишку попи­ту чи пропозиції, а перевищенню ціни попиту (Pd) над ціною пропозиції (Ps), і навпаки. Такий механізм свого часу був запро­понований А. Маршаллом (рис. 4.6).

При обсязі продажу Q_A ціна попиту (P_d) збігається з ціною пропозиції (P_S), і обидві вони дорівнюють Р_А.

Рис. 4.6. Рівновага за Маршаллом

Якщо обсяг продажу на ринку становитиме Q₁, то ціна попиту (Pd) перевищить ціну пропозиції (Ps). А оскільки ринкова ціна у цій ситуації також вийде на рівень Pd, то це забезпечить продав­цям надлишковий прибуток і в результаті вони будуть зацікавле­ні у збільшенні пропозиції. Під дією зростання пропозиції ринок повернеться до стану рівноваги.

Якщо обсяг продажу буде на рівні Q₂, то ціна попиту P_d" (а отже, й ринкова ціна) виявиться на рівні ціни пропозиції P_S". Це означає, що виробники замість прибутку, отримають збиток. То­му вони почнуть скорочувати обсяг пропозиції, внаслідок чого ринок знову повернеться до стану рівноваги.

Отже, обидва механізми забезпечують досягнення однако­вих результатів. Проте така тотожність властива їм лише тоді, коли лінія попиту має низхідний нахил, а лінія пропозиції — висхідний.

Ринок не може перебувати в «застиглому» стані, навіть якщо він у стабільній рівновазі. Зміни, що постійно відбуваються в рівнях попиту та пропозиції, а також у характері зовнішніх впливів на ринок, змушують його пристосовуватися до нових умов, коригувати свої основні параметри: ціну рівноваги і рів­новажний обсяг.

Найактивнішим чинником є, безумовно, попит. Він може мит­тєво зростати (наприклад, при розповсюдженні інформації про високу корисність якогось блага) і миттєво знижуватися (якщо розповсюджується протилежна інформація).

Пропозиція за своїм характером не така динамічна, оскільки вона прямо пов'язана з виробництвом, обсяги якого миттєво змі­нити неможливо. Для цього потрібен певний час.

Для порівняльного аналізу різних станів ринку користуються такими часовими періодами: миттєвий, короткостроковий і дов­гостроковий (їх характеристика розкрита у темі 5).

Розглянемо ситуації, коли відбувається зміна ринкової рівно­ваги, відхилення ціни від рівноважного рівня.

Зміна стану рівноваги пов'язана, насамперед, зі зміною неці-нових чинників попиту та пропозиції. Нехай унаслідок підви­щення цін на ресурси крива пропозиції S0 пересунеться ліворуч вгору (S₁), як це зображено на графіку (рис. 4.7).

Рис. 4.7. Зміна ринкової рівноваги

Рівноважна ціна піднімається до рівня P_A, а рівноважна кіль­кість скоротиться з Q_A до Q_A.

Аналогічно можна розглянути ситуації зміни стану рівноваги внаслідок зміни інших нецінових чинників попиту і пропозиції.

Буває й таке, що зміна стану ринкової рівноваги пов'язана з державним регулюванням. До непрямих методів такого регулю­вання можна віднести використання фінансових важелів (подат­ків, дотації). Розглянемо запровадження акцизного податку на певний товар. Його введення аналогічне збільшенню витрат фір­ми, а тому крива пропозиції s2 зміщується ліворуч вгору на вели­чину t (рис. 4.8).

Рис. 4.8. Вплив на рівновагу впровадження акцизного податку

Нова рівновага характеризується трьома величинами: Q₂, Р+, P~. Обсяг ринку Q₂, буде меншим від початкового Q₁, а ціна Р виявиться більшою від початкової P1. Ціна, яку практично отри­мує продавець (без податку) Р~, буде нижчою початкової. Загаль­на сума податку буде дорівнювати площі прямокутника Р⁺А₂СР~. При цьому площа прямокутника Р⁺А₂ЕР₁ відповідає податковим надходженням від споживача, а площа прямокутника Р₁ЕСР^ — податковим надходженням від виробника.

Регулювання може здійснюватися також через прямий конт­роль за рівнем цін і обсягів (фіксовані ціни, квоти). При цьому відбувається відхилення ціни від рівноважного рівня.

Держава може встановити фіксовану ціну на рівні, що пере­вищує ціну рівноваги (Р+), а також нижчу від рівноважної (P~). У першому випадку це призведе до надлишку продукції (Q₃ > Q₂), а в другому — до дефіциту (Q4 < Q1).

якою ціною ця продукція може бути реалізована в наступному періоді. При визначенні обсягу пропозиції вони в таких випадках, як правило беруть за основу ціни, що діяли в попередньому пері­оді (t - 1).

Тому можна записати:

Qdi = f (Pt), (4.7)

Qsi = f (Pt - 1). (4.8)

Отже, підприємці, визначаючи обсяг пропозиції, вважають, що ціна i-го продукту, яка діяла в попередньому періоді, не змі­ниться і в наступному. Однак це часто не відповідає дійсності. Тоді виникає складна процедура виходу ринкової ціни на рівно­важний рівень. Маршрут її руху нагадує павутину, тому і сама модель називається павутиноподібною (рис. 4.10).

Рис. 4.10. Павутиноподібна модель

Припустимо, що ціна у попередньому періоді була P2. Тоді виробники, приймаючи це значення ціни для наступного періоду, вироблять Q2 одиниць продукції. Проте споживачі за такою ці­ною зможуть купити лише Q1. Кількість Q2, яку продавці запро­понували на ринку, може бути реалізована лише за ціною P1. Під впливом цієї ціни виробники, надіючись, що вона збережеться незмінною й далі, в наступному періоді скоротять обсяг пропози­ції. Такий характер руху ціни (на графіку його зображено стріл­ками) буде продовжуватися доти, поки вона не досягне рівнова­жної точки А.

Дефіцит.

Досконала конкуренція. За інших однакових умов. Закон попиту. Закон пропозиції. Крива попиту. Крива пропозиції. Надлишок. Обсяг попиту. Обсяг пропозиції. Павутиноподібна модель. Попит. Пропозиція. Ринкова рівновага. Ринковий механізм. Рівноважна ціна. Рівноважний обсяг. Функція попиту. Функція пропозиції.

Завдання для самостійної роботи

Запитання для самоперевірки

1. У чому полягає координуюча роль ринку?

2. Дайте точне визначення, що розуміють під схемою попиту і кривою попиту. Сформулюйте закон попиту.

3. Розкрийте економічний зміст закону пропозиції.

4. Назвіть основні нецінові чинники впливу на зміну в попиті і пропозиції.

5. Поясніть, чому ціна на конкурентних ринках встановлюєть­ся в точці перетину кривих попиту і пропозиції.

6. Поясніть, що станеться, якщо ринкова ціна початково буде нижчою або перевищуватиме рівноважну ціну.

7. Накресліть криві пропозиції та попиту для ілюстрації того, як кожен із наведених випадків вплине на ціну вершкового мас­ла, а також на його попит і пропозицію:

а) зростання ціни на маргарин;

б) підвищення ціни на молоко;

в) зменшення середніх рівнів доходу.

1. Припустимо, що загальний обсяг попиту на ячмінь і загаль­ний обсяг його пропозиції на аграрній біржі обласного центру України за рік характеризується такими даними:

а) Якими будуть рівноважні ціна та кількість ячменю? Заповніть останню колонку таблиці.