Тема7: Ринкові структури.

1) Чиста конкуренція.

Х-ться такими ознаками:

- присутність на ринку великої кількості п-ств, де жодне із них не володіє значною часткою ринку;

- жодна окрема фірма не може впливати на ринкову ціну, яка формується як рівноважна під впливом ринкових попиту та пропозицій;

- продукція виробників є однорідною;

- вхід на ринок і вихід з нього відбувається без будь-яких перешкод;

- споживачі і виробники мають однаковий доступ до ринкової ін-ції.

2) Монополістична конкуренція.

Це ринкова структура, в якій ф-нує досить багато фірм, що обмежує контроль кожної з них над ціною. Фірми незалежні і фактично неможлива їх змова. Виробляється диференційована продукція, тому визначається цінова і нецінова конкуренція, а входження в галузь порівняно легке.

Диференціація продукту є засобом нейтралізації тенденції до зниження екон. прибутку в довгостроковому періоді. Вона здійснюється за рахунок:

- відмінності у якості виробленої продукції

- відмінності в обслуговуванні та умовах продажу

- різниці у місці розташування п-тва

- поглиблення післяпродажного обслуговування

3) Олігополія – це ринкова ситуація, коли панує декілька фірм, які є:

- взаємозалежними (поведінка кожної з фірм прямо впливає на конкурентів і навпаки);

- продукція може бути як однорідною, так і диференційованою;

- вступ у галузь виробників дещо обмежений з фінансового боку, що дає можливість фірмам отримувати значні прибутки, як у коротко-, так і у довгостроковому періоді.

Для олігополістичного ринку х-ми є 4 моделі ціноутворення:

1) Модель ламаної кривої попиту – базується на припущенні: олігополіст знизить ціну – конкуренти наслідуватимуть його, підвищить – вони проігнорують.

2) Лідерство в цінах – має місце тоді, коли одна фірма (найбільша, найефективніша) визначає ціну, а фірми-конкуренти встановлюють ідентичні або близькі ціни.

3) Зменшити ризик та збільшити прибутки олігополія може шляхом таємної змови, яка може мати різні форми, найпростішою з яких є картель. Таємна змова відбувається тоді, коли фірми досягають таємної угоди щодо обсягу в-цтва, цін та реалізації продукції.

4) Ціноутворення за принципом «витрати +» означає, що фірма встановлює ціну на основі середніх заг. витрат в-цтва + % прибутку.

4) Чиста монополія – це ринкова модель, коли лише 1-на фірма є єдиним виробником продукту, для якого немає близьких замінників, заблокований вступ новий фірм в галузь і тому окрема фірма може диктувати ціну на ринку.

Основними бар’єрами на входження в галузь нових фірм є:

- масштаби в-цтва;

- легальні бар’єри – законодавчі норми (патенти, ліцензії);

- власність на найважливіші види ресурсів.

Розрізняють:

- закриті монополії (юридично захищені)

- природні (захищені ефектом економії на масштабах в-цтва)

- відкриті (юридично незахищені від конкурентів)

Бар’єри для вступу в галузь можуть дати монополістові змогу отримувати екон. прибуток у довготривалому періоді. Для збільшення прибутку монополія може використати практику цінової дискримінації.

Цінова дискримінація спостерігається тоді, коли продавець встановлює для різних покупців різні ціни.

Умовами для цінової дискримінації є:

- моноп. влада;

- поділ покупців на основі різної еластичності попиту;

- неспроможність покупців перепродувати товар.