План
1. Запис і відтворення інформації
2. Носії інформації
Висновок
Список використаної літератури
1. Запис і відтворення інформації
Інформація на магнітних носіях ПК записана у двоїчній формі, що представляє собою сукупність тільки двох цифр - нуля і одиниці. Така система обчислення незвична для простої людини і взагалі невдобна. І все ж таки, такі комбінації 0 і 1 складають основу будь-якого документа, що створюється в мережі Пк. Інформація, оскільки складається переважно з бітів, що утворюють найбільш вищі порядки сукупності, розміщується в комірках на магнітних носіях. Розмір кожної комірки дорівнює 1байт. Кожній комірці пам’яті присвоюється номер (адрес ). Сукупність таких комірок складають будь-який документ, який в комп’ютерному середовищі низивається файлом. Ієрархія розташування інформації така: файл-папка-каталог. Отже, файл - це програма чи організована сукупність цифрових, алфавітно - цифрових та інших даних.
Компютер оброблює інфорамцію лише в чисельному вигляді. Вся відео, символьна, звукова, графічна інформація перетворюється у числа.
Перетворення інформації в число-кодування.Інформація подається в двійковій системі очислення інформації. 1 біт – 0 чи 1,1 байт = 8 біт,1 кбайт = 1024 б,1 Мбайт = 1024 кб,1 Гбайт = 1024 Мбайт,1 Тбайт = 1024 Гбайт. Зображення поділяються на растрові та векторні. Растрові зображення – набір крапок. Недолік – складність масштабування.Векторні зображення – розкладаються із геометричних фігур, тому при масштабуванні використовується коефіціент, що помножується на параметри фігур. Файлова структура збереження інформації.
Файл – сукупність данних, що має власне імя.
Імя = розширення + імя. Окрема група – завантажувальні, виконувальні файли: *.ехе; *.соm; *.bat. При роботі з файлами можуть бути застосовані імена груп файлів. *- будь-які символи; ? – один символ.
У середині 60-х років, коли фірма IBM випустила серію обчислювальних машин третього покоління, склався стандарт одиниці виміру пам'яті — байт. Байт являє собою послідовність восьми двійкових розрядів. Один двійковий розряд називається бітом.
Кожний біт може приймати одне з двох значень — 0 чи 1. Двома бітами можна закодувати чотири значення: 00, 01, 10, 11. Згідно з позиційною системою числення значення байта, який складається з восьми бітів, залежить від позицій, які займають нулі та одиниці. Кількість різних комбінацій бітів у байті дорівнює 28 = 256, тобто один байт може приймати 256 різних значень.
У комп'ютері за допомогою двійкових кодів представляються як числа, так і символи (літери, цифри тощо). Для кодування символів здебільшого достатньо одного байта. Для кодування цілого числа, як правило, використовуються два або чотири байти, а для дійсного — чотири або вісім, інколи шість байтів, залежно від конкретної задачі та можливостей комп'ютера.
Зовнішня пам’ять, як правило, призначена для довгострокового зберігання програм і даних. Інформація на пристроях зовнішньої пам’яті зберігається при включенні ПК. Об’єм ЗП значно більще ніж об’єм ВП. Хоча вона значно поступається ВП за швидкістю записування і зчитування інформації. Зазвичай, зовнішня пам’ять реалізується у вигляді накопичувачів на магнітних і оптичних дисках. Кожен з них використовується зі своїм контролером. Нині широко використовуються два вида магнітних накопичувачів: Накопичувачі на магнитних дисках ( дискети ), Накопичувачі на жорстких магнітних дисках ( вінчестери ) .
Вінчестери, у переважній своїй більшості, не знімаються. Фізичного доступу до них немає. Єдина їх перевага перед ФЛОППІ-ДИСКАМИ (дискетами) полягає у тому, що вони можуть зберігати великі об’єми інформації. Нині, використовують переважно магнитні диски (дискети) з високою "густиною запису" - HD. Об’єм інформації, яку вони можуть зберігти в собі приблизно 1.44 МБ. Щож до жорстких накопичувачів, то об’єм їх пам’яті досягає де-кількох десятків ГБ. Оптичні (лазерні) диски називають компакт-дисками чи дисками типа CD. У переважній більшості своїй вони використовуються лише для читання з них певної інформації CD-ROM (read only memory). Первинна інформація на них записується за допомогою спеціальної цифрової апаратури. Ємкість пам’яті оптичних дисків в сотні раз більше ніж ємкість дискет. Єдина проблема оптичних дисків полягає у їх швидкості при якій считується з них інформація.