Тема 1. Економічна теорія як наука.

1) Виникнення економічної науки. Економічні категорії та закони.

Економіка (від гр. Ойкос – дім, господарство, номос - правило) - це мистецтво ведення домашнього господарства.

Хоч економічні погляди зародилися понад 2.5тис. р. назад, як самостійна наука економічна теорія виникла відносно недавно. Поштовхом стало зародження та розвиток капіталізму, формування національних ринків.

1615 р. – з’явився в друці «Трактат з політичної економії» (А. Монкрет’єн) – закони ведення державного господарства. Він поклав початок меркантилізму.

Меркантилізм (італійське мерканте-торговець, купець) – економічна школа, яка ототожнювала багатство лише з грішми. Меркантилісти вважали, що багатство є лише те, що може бути реалізоване в грошах; вир-во – передумова для створення багатства; безпосереднє джерело багатства – обіг (торгівля), так як там товари перетворюються в гроші і виникає прибуток, завдяки продажу придбаних товарів дорожче.

Протекціонізм – економічна політика держави, спрямована на захист націон. економіки від іноземн. конкуренції, шляхом стимулювання збільшення виробництва вітчизняної продукції, збільшення експорту і обмеження імпорту.

З розвитком капітал-му, в зв’язку з тим, що капітал із сфери обігу проникає у сферу вир-ва, основні положення меркантилізму починають втрачати актуальність і з’являється 2-й етап у розвитку економічної теорії – класична економ. теорія.

Фізіократизм - виник у Франції у серед. 19 ст., представник Франсуа Кене; джерело багатства – вир-во, зокрема у с/г.

Вершини розквіту досягла в працях економістів анг. класичної школи – У.Петті, А.Сміт, Рікардо.

Головні наукові досягнення:

• прагнення виявити базові закономірності у економічній сфері суспільного життя;

• постановка в центр теоретичної економічної системи процесу вир-ва,

• започаткування трудової теорії вартості

• виявлення х-ру прибутків підприємців

Фрітредерство – полегшення митних обмежень (вільна торгівля)

З досягненням капіталістичним суспільством високого ступеня зрілості, почалося майнове розшарування. Це породило нові напрямки в екон. теорії:

Прагматизм – гол. увагу приділяє раціон. використ. факторів в-тва для збільшення прибутку, економ. зростання в інтересах підприємців, а самі закони вир-ва виводили з економ. інтересів буржуазії, захищаючи її інтереси. Починаючи з 30-х рр. 19 ст. став домінуючим; представники - Т. Мальтус, Дж. Мілль.

Пролетарська політекономія – противага прагматизму, виникла у сер. 19 ст. Її основи заклали ідеологи інтересів робітничого класу – Енгельс, Маркс. Пролетарська політекономія стверджує, що капіталізм прийшовши на зміну феодалізму, повинен поступитися місцем новому прогресивному суспільному ладу – соціалізму.

Межею, що поділяє прагматизм та пролетарську політекономію є відношення до власності на засоби виробництва.

Кейнсіанство

Монетаризм

Саме проблемою поєднання позитивних рис школи прагматизму (напрацювання в сфері мікроекономіки) та пролетарської політекономії (розробка макроекономіки та досягнення в галузі вирішення соц. питань) і займається економічна теорія на сучасному етапі її розвитку.

Економічні категорії та закони. Економ. теорія - це наука про те як люди і сусп-во загалом обирають спосіб використання обмежених ресурсів для того, щоб виробляти товари та послуги з найбільшим прибутком і розподіляти їх для споживання серед людей сьогодні або в майбутньому.

Завдання екон. теорії

• систематизація,

• пояснення,

• узагальнення фактів, виведення теорій чи законів.

Принципи теорії чи закону - це змістовні твердження виведені з фактів.

Економічні закони відображають стійкі найсуттєвіші причинно-наслідкові зв’язки системи економічних відносин.

Суть екон. явища розкривається за допомогою екон. категорій - це наук. терміни, узагальнюючі поняття, які в абстрактній формі відображають суттісні сторони явищ та процесів.

Екон. теорія використ.2 рівня аналізу:

• макроекономічний - досліджує економіку в цілому. Її завдання – встановлення зв’язків між великими секторами, що складають економіку в цілому та вивчення заг. схеми нац. Господарства, його структури.

• мікроекономічний - вивчає прийняття рішень та результати діяльності в окремих екон. одиницях і структурах, таких як домаш. гос-тво, фірми та ринки окремих благ тощо.