3) Рівновага економіки.

Використовуваний дохід поділяється на:

• видатки на споживання (купівлі споживчих товарів та тривалого використання)

• особисті заощадження

Використовуваний дохід – це особистий дохід мінус податок, тобто це та частина особистого доходу, яка використовується домогосподарствами на їх розсуд.

Основним фактором, що зумовлює пропорції між заощадженням та споживанням є величина доходу – вищий дохід зумовлює вищу частку заощадження.

Величина заощаджень теоретично дорівнює величині інвестицій, хоча на практиці не всі заощадження використовуються для інвестицій.

Інвестиції – це видатки на приріст основного капіталу – будівництво нових підприємств, закупівля устаткування, машин та обладнання.

Рівноважний обсяг ВВП відображається у рівності сукупних видатків і обсягів виробництва. Він досягається якщо домогосподарства заощаджують стільки, скільки бізнес може прибутково інвестувати.

Тема10: Економічне зростання. Сукупний попит і сукупна пропозиція.

1) Економічне зростання, типи та фактори.

Економічне зростання являє собою збільшення кількості матеріальних благ та послуг, які виробляються в державі.

Необхідність економічного зростання зумовлюється зростанням як чисельності населення, так і його потреб.

Економічне зростання вимірюють:

• як темпи зростання реального ВВП;

• як темпи зростання реального ВВП, у розрахунку на душу населення.

Розрізняють 2 типи економічного зростання:

• Екстенсивне – при якому збільшення обсягів в-ва відбувається за рахунок залучення додаткових ресурсів (землі, виробничих комплексів, робочої сили);

• Інтенсивне – коли збільшення обсягів в-ва досягається за рахунок впровадження новітніх технологій, раціонального використання наявних ресурсів, підвищення кваліфікації працівників.

Економічне зростання може відбуватись за наявності 4 основних груп факторів:

• попиту;

• пропозиції;

• ефективності;

• соціо-культурних факторів.

  • Фактори попиту полягають в тому, що запорукою зростання є наявність потенційних покупців, які можуть купити вироблену в д-ві додаткову продукцію.

  • Фактори пропозиції відображають реальні можливості національних виробників забезпечити економічне зростання. До них належать:

• кількість та якість природних ресурсів;

• кількість трудових ресурсів;

• рівень їх кваліфікації та ставлення до праці;

• кількість капітальних благ, їх технічний стан та технологічний рівень.

  • Фактор ефективності поділяється на 2 складові:

• ефективність в-ва;

• розподільчої ефективності.

Термін ефективність відображає відношення кінцевого результату до затрат на його отримання.

Ефективність суспільного в-ва обчислюється шляхом відношення:

ДВ

* 100% = ЕСВ

ПС

Розподільчої ефективності характеризує раціональність розподілу наявних у нац господарстві інвестиційних ресурсів.

• Соціо-культурні фактори характеризують відношення населення до підприємців і до розширення обсягів в-ва.

Приклад: дати хар-ку динаміки сусп. ефективності в-ва в Україні протягом 1998-2000 р. Результати обчислень відобразити графічно, зробити аналітичний висновок.

ВП – 1998 – 221 млрд грн.

– 1999 – 276 млрд

– 2000 – 374 млрд

ПС – 1998 – 134 млрд

– 1999 – 168 млрд

– 2000 – 230 млрд

ДВ=ВП-ПС ЕСВ = ДВ\ПС*100%

ДВ = 221-134 = 87 = 87\134 = 64,9%

276-168 = 108 = 108\168 = 64,2%

374-230 = 144 =144\230 = 62,2%

98 99 2000

Здійснивши аналіз динаміки ефективності в-ва протягом 1998-2000 рр. встановлено, що аналізований показник в даному періоді часу знизився з 64,9% у 1998 р до 62,6% у 2000 р, тобто на 2,3 відсоткових пунктів, що було негативним явищем для економіки.

Економічне зростання зумовлене також структурою нац в-ва, загальноосвітнім і професійним рівнем робочої сили, законодавчою базою та економічного рівня в управлінні економічними процесами в Україні.