2) Сукупний попит та фактор його визначення.
Сукупний попит – це реальний обсяг продукції виробленої в д-ві, яку покупці захочуть і зможуть купити за кожного рівня цін.
Сукупний попит включає:
Попит (видатки) домогосподарств на товари та послуги;
Попит (видатки) фірм на устаткування, механізми, будівлі та виробничі запаси;
Державні видатки на оборону, управління, соц потреби населення;
Чистий експорт (різниця між експортом і імпортом).
Сукупний попит також зумовлений наступними ціновими факторами (ефектами):
майна;
відсоткової ставки;
обмінного курсу.
До нецінових факторів сукупного попиту належать:
монетарна та фіскальна політика уряду;
сподівання підприємства, населення;
зовнішні фактори.
Сукупна пропозиція та її фактори.
Сукупна пропозиція – це обсяг реального національного продукту, який виробляється за кожного можливого рівня цін.
До нецінових факторів сукупної пропозиції належать фактори, що призводять до зміни витрат на в-во:
зміни цін на виробничі ресурси;
зміни продуктивності факторів в-ва;
зміна правових норм, зокрема податкової системи.
На сукупну пропозицію також впливають зовнішні фактори, зокрема відкритість економіки.
4) Рівновага сукупних попиту та пропозиції.
Вона відображається у точці перетину 2 кривих.
В макроекономіці застосовуються 2 підходи до пояснення макроекономічної рівноваги:
класичний, згідно з яким гнучкі ціни та зарплата сприяють повній зайнятості та повному використанні виробничих потужностей, тому втручання держави не принесе бажаних макроекономічних змін.
Кейнсіанський, який стверджує, що у короткотерміновому періоді ціни і зарплата не гнучкі, тому д-ва повинна впливати на сукупний попит, стимулювати економіку під час спаду і уповільнювати під час надмірно високих темпів їх зростання.
Тема11: Макроекономічна нестабільність і економічні функції держави.
1) Циклічні коливання і ациклічна політика.
Циклічні коливання – періодичні зміни обсягу нац. в-тва, зайнятості та доходів.
Економічна циклічність – це період, протягом якого економіка проходить фазу спаду, досягає дна (нижня точка спаду), зростає і досягає вершини.
Економічний спад спричиняє зростанню безробіття, зменшення доходів домогосподарств, падіння життєвого рівня населення.
Циклічність зумовлена як зовнішніми факторами, так і тими, які знаходяться всередині самої економічної системи (сукупними попитом, інвестиціями. Цінами, сподіваннями тощо).
Антициклічна політика – держави реалізується через вплив як на сукупний попит, так і на сукупну пропозицію.
Держава застосовує засоби монетарної і фіскальної політики.
2) Безробіття, його причини і види.
Безробітні особи – особи, які не мають роботи, шукають її і зареєстровані на біржі праці.
Показником, який х-є стан безробіття є рівень безробіття (РБ) – він обчислюється шляхом відношення чисельності безробіття до чисельності робочої сили і подається у %.
РБ = (Б / РС) * 100
Б – безробіття
РС – робоча сила
Чисельність РС дорівнює сумі чисельності зайнятих і пропозиції на ринку праці
РС = Z – ПнРП
Z – сума зайнятих
ПнРП – пропозиція на ринку праці
Види безробіття:
фрикційне – пов’язана з пошуками населення роботи, у випадку закінчення ВНЗ, зміни місця проживання, якщо робота краща за ту, що мав
структурне – пов’язане зі зміною технології, а відтак і попиту на РС певної кваліфікації
Природний рівень безробіття = 5-6%
Сума структурного і фрикційного безробіття = природній нормі безробіття
циклічне – спричинене спадом в економіці
Розрізняють також:
жорстке безробіття (11-12 %)
критичне безробіття (13 % і >)
Безробіття спричиняє до втрат:
недоотримання ВВП (згідно з законом Оукена, перевищення фактичного рівня безробіття природний рівень на 1% зумовлює скорочення ВВП на 2,5%)
зростання навантажень на державний бюджет
втрата кваліфікації
моральний занепад безробітних
Державна політика в сфері зайнятості включає:
забезпечення належної роботи державною службою зайнятості
державна програма з професійної підготовки та перепідготовки фахівців
створення нових робочих місць за рахунок організації т. з. соціальних робіт