2. Носії інформації

Носій інформації (data medium) - матеріальний об`єкт, призначений для зберігання даних.

Оскільки оперативна пам’ять зберігає інформацію лише до вимкнення живлення і об’єм її порівняно невеликий, виникає потреба у використанні пристроїв для постійного зберігання великих об’ємів інформації. З цією метою створено багато різноманітних типів носіїв інформації.

Стосовно системного блоку ПК, носії поділяють на:

- зовнішні (external);

- внутрішні (internal) ; - вбудовані в системний блок.

Носії інформації також розглядають як сукупність власне носія і відповідного приводу. В зв’язку з цим носії поділяють на змінні та постійні. А в залежності від типу носія їх поділяють на:

- дискові;

- на магнітних стрічках.

Сучасні носії інформації за принципом зберігання даних поділяють на такі типи:

- магнітні

- оптичні

- магнітно оптичні.

До магнітних носіїв інформації відносять:

- магнітні стрічки

- гнучкі магнітні диски

- жорсткі магнітні диски

- носії на основі ефекту Бернуллі

- носії на основі вінчестерної технології.

Магнітні стрічки

Магнітні стрічки для зберігання інформації використовують досить давно, але й нині вони знаходять досить широке застосування для резервного копіювання даних. Нагромаджувачі на магнітній стрічці поділяють на стрічки, які працюють в:

старт-стоп режимі в потоковому режимі і стримери.

Найпоширеніші півдюймові стрічки , що використовують дев’ятидоріжковий принцип запису. Такі нагромаджувачі, як правило, використовують в серверних ЕОМ.

На відміну від них стримери містять стрічкопротяжний механізм, що працює в інерційному режимі. Стрічка в стримерах намотується на Бабіни або поміщається в спеціальні касети. Зчитування даних зі стрічки сповільнене, це пов’язане з довготривалим пошуком, тому такі носії використовують в основному для резервного зберігання інформації. Як правило, місткість такого носія становить від 60 М до 25 Г. Існує два основних стандарти:

QIC (Quarter Inch Cartridge Drive Standard) та DAT (Digital Audio Type). Перевагою останнього стандарту є те, що в ролі носія інформації використовується аудіо або відео стрічки.

Гнучкі магнітні диски.

Дискета (англ. Floppy disk) — носій інформації, гнучкий магнітний диск (флопі-диск). Цей вид носія був особливо розповсюджений в 1970-х — початку 2000-х років. Замість терміна «дискета» іноді використається абревіатура ГМД — «гнучкий магнітний диск». Відповідно, пристрій для роботи з дискетами називається НГМД — «накопичувач на гнучких магнітних дисках», жаргонний варіант — флоп, флопа́к від англ. floppy-disk.

Звичайно дискета являє собою гнучку пластикову пластинку, покриту феромагнітним шаром, звідси англійська назва floppy disk («гнучкий диск»). Ця пластинка міститься в пластмасовому корпусі, що захищає магнітний шар від фізичних ушкоджень. Оболонка буває гнучкою або міцною. Запис і зчитування дискет здійснюється за допомогою спеціального пристрою — дисковода (флопі-дисковода).

Дискети звичайно мають функцію захисту від запису, за допомогою якої можна надати доступ до даних тільки в режимі читання.

Дискети зручні у використанні та доступні, але виходять з використання через свою відносну ненадійність - розмагнічування та неможливістю відтворення інформації при найменшій руйнації поверхні.

ГМД або дискети широко використовуються в ПК, як для зберігання невеликих об’ємів інформації, так і для перенесення даних з одного ПК на інший.

На перших ПК використовувались дискети діаметром магнітного диску 5,25 дюйма (133 мм) з одностороннім магнітним покриттям і об’ємом 160 К. Їх попередником були диски розміром диску 8 (> 200 мм), що використовувались у великих ЕОМ. З розвитком технологій, збільшилась густина запису , що дозволило збільшити об’єм диску до 1,2 м.

З часом з’явились дискети з діаметром магнітного диску 3,5 (89 мм), який був розміщений в жорсткому корпусі. Це значно підвищило їх стійкість до механічних пошкоджень. Саме завдяки цьому такі ГМД є найбільш популярними. Оскільки поверхня ГМБ досить чутлива до зовнішніх впливів, то потрібно дотримуватись таких основних правил при роботі з ними:

- не доторкатись відкритої поверхні диску

- не згинати диск

- не залишати диск біля джерел електромагнітних і теплових випромінювань.

- зберігати диск від потрапляння його поверхню води, пилу.

Дискета 3,5 має:

отвір для ініціалізації об’єму диску отвір захисту інформації гнучкий магнітний диск захисна шорка, яка в закритому положенні захищає поверхню диску у вікні зчитування-запису інформації конверт

Дискети на 3,5 за об’ємом інформації, класифікують на:

DD і подвійної щільності на 720 К.

HD і високої щільності на 1,44 М.