- •План проекту
- •1.Економічний зміст малоцінних та швидкозношуваних предметів.
- •1.1 Основні положення і нормативні документи, що регулюють прядок обліку мшп.
- •1.2Методи оцінки мшп при надходженні та вибутті.
- •1.3 Облік мшп на складах і містах використання
- •2. Облікова політика господарства.
- •3.Виробничо-фінансова характеристика господарства.
- •4.Облік малоцінних та швидкозношуваних предметів.
- •4.1. Первинна документація оприбуткування, списання, передача мшп.
- •4.2. Синтетичний і аналітичний облік мшп
- •4.3. Облік мшп, які відносяться до малоцінних необоротних активів.
- •4.5 Систематизацыя обліку мшп при журнально-ордерній формі обліку.
- •4.5. Автоматизація обліку мшп.
- •4.6. Напрями вдосконалення обліку мшп.
4.5 Систематизацыя обліку мшп при журнально-ордерній формі обліку.
Суть журнально-ордерної форми бухгалтерського обліку полягає, у тому, що на підставі згрупованих даних первинних документів усі господарські операції реєструються у відповідних відомостях і журналах-ордерах. Записи в журнали-ордери і відомості роблять щоденно або в міру надходження первинних документів. Щомісячно журнали ордери закривають і їх підсумки переносять у Головну книгу, яку відкривають на рік.
У більшості журналів-ордерів поєднано систематичний та аналітичний обліки інформації про наявність, стан використання господарських засобів та джерел їх формування. Аналітичний облік ведуть до тих синтетичних рахунків, в яких є значна кількість об’єктів обліку.
Характерною особливістю журналів-ордерів є те, що в них записують суми, які відповідають кредитовому обороту по відповідних рахунках. У відомість записують суми дебетових оборотів по рахунках.
Основними перевагами журнально-ордерної форми обліку є:
Поєднання систематичного і аналітичного обліку в єдиних реєстрах;
Забезпечення своєчасного і рівномірного відображення господарських операцій у реєстрах протягом звітного періоду;
Забезпечення розподілу облікових робіт;
Скорочення кількості облікових реєстрів;
Забезпечення аналізу господарської діяльності підприємства.
Основні недоліки журнально-ордерної форми обліку:
Побудова журналів-ордерів не відображає нових форм організації обліку;
Склад аналітичних даних не відповідає сучасному рівневі потреб в інформаційному забезпеченні управління підприємством.
Облік наявності та руху виробничих запасів, МШП , готової продукції та товарів ведеться за центрами відповідальності (матеріально-відповідальними особами, місцями зберігання) в Книгах складського обліку в кількісному виразі за видами і сортами цінностей.
Щомісяця, в строки, передбачені графіком документообігу, матеріально-відповідальні особи складають Звіт про рух матеріальних цінностей у двох примірниках і разом з підтверджувальними документами передають до бухгалтерії. Після перевірки другий примірник звіту, підписаний бухгалтером, повертають матеріально-відповідальній особі. Звіт про рух матеріальних цінностей складають окремо по кожному синтетичному рахунку (субрахунку). Матеріально-відповідальні особи заповнюють тільки кількісні показники звітів, а їх таксування здійснюється в бухгалтерії згідно з П9с0БО 9 «Запаси» та П9с0БО 16 «Витрати». Оприбуткування цінностей здійснюється за первісною вартістю в залежності від каналів надходження, а оцінка вибуття запасів залежить від обраного методу оцінки, визначеного сільськогосподарським підприємством самостійно в наказі про облікову політику підприємства. По запасним частинам, ремонтним матеріалам та медикаментах звіти складаються тільки в грошовому вимірнику.
Вартість малоцінних та швидкозношуваних предметів, переданих в експлуатацію, виключається зі складу активів (списується з балансу) з подальшою організацією оперативно - кількісного обліку таких предметів за місцями експлуатації за матеріально-відповідальними особами на протязі строку їх фактичного використання.
Дані про наявність та рух матеріальних цінностей в грошовому виразі за місцями зберігання (матеріально-відповідальними особами) узагальнюються за місяць в розрізі синтетичних рахунків (субрахунків) в Журналі – ордері № 5 А с.-г., який об’єднано з відомістю. Транспортно – заготівельні витрати пов’язані з придбанням матеріальних цінностей, визначаються на підставі Журналів-ордерів № 3В с.-г., №3 Г с.-г. (на суму витрат, пов’язаних з доставкою силами постачальників та інших організацій); №3 Ас.-г. (на суму витрат по службових відрядженнях, пов’язаних з придбанням матеріалів тощо); №5 В с. г. (на суму витрат допоміжних виробництв, пов’язаних з доставкою); №5 Б с.- г. (на суму заробітної плати нарахованої за розвантаження та завантаження цінностей, які надходять від постачальника). Розділ транспортно-заготівельних витрат обирається підприємством за наступними варіантами:
Шляхом прямого списання транспортно-заготівельних витрат до первісної вартості одиниці запасів, які придбані;
За середнім відсотком.
Методика розрахунку розподілу витрат пов’язаних з придбанням товарно-матеріальних цінностей за період передбачення в Журналі – ордері № 5 А с. –г. та відомості.
Кредитові обороти по синтетичних рахунках (субрахунках) по обліку виробничих запасів, МШП, готової продукції та товарів з Журналу-ордеру № 5 А с. –г. переносяться в Головну книгу.
Аналітичний облік матеріальних цінностей у бухгалтерії підприємства ведуть у сальдових відомостях на підставі перевірених та про таксованих Звітів про рух матеріальних цінностей.
Підсумки залишків по синтетичних рахунках сальдової відомості звіряють з даними про залишки матеріальних цінностей, відображених в Журналі-ордері № 5А с.г. та відомості (дебет рахунків) в розрізі матеріально-відповідальної особи. Залишки виробничих запасів, МШП, готової продукції та товарів в Журналі-ордері № 5А с.г. та відомостей по кожному синтетичному рахунку (субрахунку).
На Фермерському господарствы «Пологи-Слыпорыд» облык повныстю систематизований та ведеться згыдно Журнала-ордера №5А с.г.