3. Права і обов’язки експерта-бухгалтера

Компетенція експерта-бухгалтера залежить від обсягу матеріалів, на яких ґрунтується його висновок. Експерт-бухгалтер не вправі обґрунтовувати свій висновок на документах, які не залучені слідчим до справи. В той же час висновок буде некомпетентним, якщо експерт не врахує всі пред’явлені йому матеріали, які мають значення для вирішення поставлених перед ним завдань. Експерт не компетентний давати висновки по кримінально-правовим питанням, зокрема, по встановленню суб’єктивної сторони складу злочину.

Особа, яка запрошена в якості експерта-бухгалтера, повинна відповідати певним вимогам.

1. Бути кваліфікованим, тобто мати знання в галузі бухгалтерського обліку, аналізу господарської діяльності, а також в певній мірі основам кримінального і цивільного права і процесу.

2. Об’єктивним. Не повинно бути упереджених поглядів, думок, які не ґрунтуються на документальних даних.

3. Незацікавленим в результатах справи, що розглядається.

Згідно з КПК України передбачено ряд обов’язків експерта-бухгалтера:

1. З’явитися за викликом суду чи слідчого і дати об’єктивний висновок на основі своїх спеціальних знань по поставленим питанням.

2. Якщо експерт працює в штаті експертної установи, то повинен отримати завдання від керівника установи.

3. Заявити самовідвід у випадках, якщо він брав участь у справі в іншій якості; якщо знаходиться в службовій чи іншій залежності від обвинуваченого, потерпілого і т.д.; якщо раніше проводив ревізію по даній справі; якщо виявиться його некомпетентність.

Експерт- бухгалтер має право:

1. Знайомитися з матеріалами справи, що відносяться до предмета експертиз.

2. Заявляти клопотання щодо надання додаткових матеріалів.

3. З дозволу слідчого бути присутнім при допитах учасників процесу.

4. Отримувати консультації у фахівців інших галузей знань.

Експерту-бухгалтеру заборонено:

1. Досліджувати матеріали, не вказані в постанові про призначення експертизи.

2. Самостійно збирати матеріали для дачі висновків.

3. Проводити ревізію і брати участь в інвентаризації по справі.

4. Проводити експертизу, пов’язану з документацією і звітністю установи, співробітником якої він є.

5. Розкривати у висновку питання юридичної кваліфікації злочинів, доведеності чи недоведеності винуватості обвинуваченого тощо.

6. Вести переговори з обвинуваченим.

7. Залучати інших осіб до участі у проведенні експертизи.

Судово-бухгалтерська експертиза на досудовому слідстві

Судово-бухгалтерська експертиза призначається у випадках, коли без застосування спеціальних знань в галузі бухгалтерського обліку слідчий не може вирішити суттєві питання по справі.

Слідчий має певні знання в судовій бухгалтерії і використовує їх при проведенні слідчих дій (допит, очна ставка).

Судово-бухгалтерська експертиза може бути призначена по матеріалам ревізії, коли у слідчого виникає питання про перевірку правильності методів дослідження ревізором даних бухгалтерського обліку, а також при невідповідності матеріалів ревізії матеріалам справи.

До матеріалів, які надаються слідчим експерту-бухгалтеру відносяться:

• документи для дослідження;

• протоколи вилучення документів;

• протоколи допитів обвинувачених, свідків, потерпілих;

• акти попередніх ревізій чи експертиз.

Формулювання питань, які потребують відповідей після дослідження експерта-бухгалтера повинні бути однозначними і зрозумілими.

Слідчий виносить постанову про призначення судово-бухгалтерської експертизи і визначає, хто її буде проводити.

Слідчий ознайомлює учасників справи із постановою про призначення судово-бухгалтерської експертизи, при цьому вони можуть заявляти клопотання.

Питання,що вирішуються судово-бухгалтерською експертизою

Питання, вирішення яких відноситься до компетенції експертів- бухгалтерів, можна об’єднати в такі групи:

1. Дослідження організації і особливостей бухгалтерського обліку на конкретному підприємстві, його відповідність діючим нормативним актам, загальним вимогам бухгалтерського обліку, визначення відступлень від встановлених правил ведення обліку і звітності.

2. Дослідження бухгалтерських операцій з метою встановлення наявності чи відсутності недостач або надлишків товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, періоду їх утворення і спричиненого матеріального збитку.

3. Встановлення обставин, що сприяють вчиненню правопорушень і розробка заходів по усуненню таких обставин.

4. Дослідження операцій бухгалтерського обліку для перевірки обставин, які були встановлені іншими матеріалами (показаннями обвинувачених, свідків, висновків бухгалтерської ревізії, відомчих обстежень).

Будь-яке питання можна віднести до однієї із вказаних груп.

До першої групи (визначення стану бухгалтерського обліку на підприємстві), зокрема, можна віднести такі питання:

а) чи правильно оформлене списання товарів внаслідок їх псування і на яку суму проведене списання?;

б) які операції по обліку витрачання грошових коштів в січні – травні 2007 року не відповідали нормам бухгалтерського обліку і методичним вказівкам Міністерства фінансів?

До другої групи ( визначення матеріального збитку):

а) чи наявна недостача грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей на підприємстві і якщо так, то в який період вона утворилася, яка сума збитків?;

б) чи з дотриманням вимог бухгалтерського обліку нараховувалась заробітна плата, чи є переплата і якщо так, то яку суму вона складає?

До третьої група (з метою розробки профілактичних пропозицій):

а) які недоліки у веденні бухгалтерського обліку сприяли несвоєчасному виявленню недостачі чи утворенню надлишків товарно-матеріальних цінностей?;

б) які вимоги по організації і здійсненню бухгалтерського обліку не були дотримані по обліку товарно-матеріальних цінностей?

До четвертої групи (для перевірки відповідності даним бухгалтерського обліку інших матеріалів справи):

а) чи мається розбіжності в документах бухгалтерського обліку про залишки і списання товарів у зв’язку з їх псуванням?;

б) чи видавалась заробітна плата робочим, які вказані в списку, що додається, в червні 200_ року і яка сума була виплачена кожному, і за яку роботу?