5. Поясніть які фактори впливають на зростання державних видатків

До факторів, які визначають рівень державних видатків належать: історичні тенденції в проведенні бюджетної політики; рівень багатства країни; ставлення країни до перерозподілу доходів та гострота проблеми бідності; трансфертна політика; процедури прийняття бюджетних рішень; уявлення про те, що є суспільним благом, і відповідно, про те, які витрати необхідно фінансувати з бюджету Зростання державних видатків було вперше передбачене у 1863 р. німецьким економістом А. Вагнером і пізніше у фінансовій науці дістало назву «закон Вагнера» — закон про постійно зростаючу державну діяльність. Три важливих аргументи наводить автор із цього приводу. По-перше, з розвитком економіки і поглибленням поділу праці економічне життя стає складнішим, що потребує додаткових витрат. Державі для підтримання ефективної і дійової економіки, а також правопорядку потрібно виділяти більше засобів на утримання правоохоронних органів, міліції, надання юридичних послуг тощо. По-друге, нові технології потребують більших капіталовкладень, необхідних для виробництва. Задовольнити ці потреби можуть тільки акціонерні компанії або державні корпорації. По-третє, зростання державної активності в таких сферах, як охорона здоров'я й освіта. За оцінкою Вагнера, широкий поділ праці та зростання частки населення, що проживає у містах, мали привести до ускладнення транспортних і правових відносин, а перехід від репресивного принципу виправлення порушення права до принципу попередження — до зростання витрат на управління, поліцію, армію, флот, дипломатичні служби. За Вагнером, у майбутньому держава більше братиме на себе завдання, зумовлені цілями культури і добробуту, — збільшення видатків на освіту, охорону здоров'я, соціальне забезпечення. Згідно зі законом Вагнера зростання державних витрат випереджає номінальне зростання суспільного продукту. Очевидним є те, що у всіх державах ЄЕС частка державних витрат у ВВП значно вища, ніж у США, де за 100 років (із 1890 по 1990 pp.) вона зросла з 6 % до 32,0 %. Одним із найменших серед розвинутих держав показник питомої ваги державних витрат у ВВП є у Японії. Так, із 1964 по 1991 pp. питома вага державних витрат Японії у ВВП зросла з 18,7% до 24,7%. До важливого фактору зростання витрат держави може бути віднесена і війна — «ефект зрушення рівня державних витрат» (А. Т. Пікок і Дж. Вайсман). За звичайних спокійних часів громадяни країни своєю готовністю сплачувати податки нібито задають межу збільшення витрат. У періоди соціальних криз (наприклад, у разі війни) ця готовність під тиском обставин підвищується. Після закінчення кризи витрати падають, але ніколи не зменшуються до вихідного рівня. Отже, уряду залишається певний простір для розширення наявних і введення нових бюджетних витрат. Ефект збільшення державних витрат у разі війни добре видно на прикладі США. Якщо в 1938 р. консолідовані видатки американського уряду становили 20,9 % ВНП, то наприкінці ДРУго1 світової війни (1944 р.) — 52,3 %. валовому внутрішньому продукті у 1994 р. становила майже 53 %, а у 2003 р. — 28,7 %

6. Управління держ. Фінансами. Управління фінансами охоплює діяльність, пов’язану з проведенням загальної фінансової політики держави, фінансовим плануванням, координацією фінансових ресурсів, використання цілей економічної і соціальної політики, пов’язаної з фінансовою розробкою законодавства.

Федеральна система або федералізм представляє собою форму управління, побудовану на принципі розподілу влади між різними рівнями управління. В такій системі кожен рівень управління може діяти безпосередньо на громадян і здійснювати незалежно певну владу, яка здебільшого визначається конституцією країни.

Унітарна – представляє управління, яке характеризується одним рівнем управління в масштабах усієї країни. При такій системі в Україні відсутні регіональні або місцеві органи влади, які діють незалежно від національного уряду.

Національний уряд, як правило,делегує певні повноваження місцевим органам або функціонерам, які відповідають перед урядом за наслідки своїх дій.

Японія – унітарна, парламент;

Великобританія - унітарна, парламент, 2 палати;

Італія - унітарна, вищий законодавчий орган – конгрес, 2палати;

Франція – унітарна, двопалатний парламент;

США – федеративна, вищий законодавчий орган – конгрес, 2 палати;

Німеччина – федеративна, парламент, 2 палати.

США. 1.Основну функцію покладено на Міністерство фінансів(казначейство). Основні функції цього органу – розробка фінансової і податкової політики, здійснення діяльності в якості фінансового агента уряду, емісія грошових знаків.

Підрозділи міністерства:

1)служба внутрішніх доходів займається стягненням платежів по індивідуальному прибутковому податку, стягнення соціального страхування, стягнення податків з корпорацій, з майна, а також непрямих податків;

2)митна служба (9 митних округів);

3)бюро по алкогольним напоям, тютюновим виробам і вогнепальній зброї;

4)служба, що займається питаннями внутрішніх позик і управлінням державним боргом;

5)служба контролю за грошовим обігом здійснює загальний контроль за діяльністю національного банку, дає дозвіл на відкриття філій і відкриття нових банків.

Міністерство фінансів також займається розробкою фінансової політики за кордоном, пов’язаною з питань торгівлі і торгової політики.

2.Адміністративно-бюджетне управління є центральним органом, який здійснює прогнозування, управління, контроль і координацію урядових програм і їх фінансування.

Головні завдання відомства:

1)складання федерального бюджету;

2)розробка фінансових програм;

3)здійснення оперативного контролю по управлінню бюджетом у загально-федеральному масштабі.

Великобританія.

1.Казначейство. Воно займається питаннями розробки, складання і виконання державного бюджету, податковою політикою, фінансово-економічними міжнародними фінансовими відносинами та контролем за витрачанням фінансових ресурсів державними підприємствами.

2.Управління митних зборів і акцизів.

3.Управління внутрішніх доходів (займається стягненням прямих податків).

4.Міністерство планування і місцевої влади відповідає за фінанси місцевих органів влади.

Управлінням державним боргом займається банк Англії.

Німеччина.

1.Федеральне міністерство фінансів. Воно розробляє основні положення фінансової політики (податкової, валютної, кредитної), складає проект бюджету, здійснює контроль за виконанням бюджету, здійснює

Касове виконання бюджету.

2.Федеральне відомство з питань фінансів займається податковими питаннями.

3.Федеральне управління державним боргом.

Франція.

Міністерство економіки, фінансів і бюджету. До головних складових цього міністерства входить:1)генеральне управління податків; 2)генеральне управління зборів та інших поступлень; 3)управління бюджету здійснює розробку бюджету і контроль за його виконанням 4)управління казначейством, яке займається касовим виконанням; 5)управління загального обліку та звітності займається управління державним боргом

Італія.

1.Казначейство займається державними видатками і фінансовим контролем.

2.Міністерство фінансів займається доходами.

3.Міністерство бюджету і планування складає державний бюджет і координує фінансові ресурси.