20.Охарактеризуйте акцизний збір та мито в закордонних країнах

Основними видами непрямих (цінових) податків є: акцизи (специфічні та універсальні), фіскальні монополії, мита.

Податок на додану вартість запроваджений у 60-х роках, і сьогодні використовується більш ніж у 50 країнах світу

Найпоширенішою формою універсального акцизу в усьому світі є податок на додану вартість (крім Австрії, США і Швеції), який коли­вається від 5 до 38% вартості товарів і послуг (основна, стандартна ставка в середньому в Європі коливається від 14 до 20%, підвищена ставка від 21 до 38% (Італія), знижена — від 4 до 7% (4 — Італія; 5,5 - Франція; 7 — Німеччина).

Специфічні акцизи включаються до ціни окремих товарів. Як правило це товари, рівень споживання яких є мало еластичним до ціни. Найзначнішими є акцизи на спиртне, бензин, тютюнові вироби. Ставки податку на додану вартість у розвинутих країнах Заходу становлять від 8 до 20 %. Механізм використання в них ПДВ має гнучкий характер: залежно від призначення і видів товарів крім основних (стандартних) ставок діють зовнішні, знижені, в також для експортних товарів нульові ставки. Останні передбачають повернення всієї суми ПДВ, який включено до ціни купленого товару.

За останні тридцять років питома вага індивідуальних та універсальних акцизів в цих країнах скорочується (в Канаді з 35,3 до 26 %, в Італії з 40,8 до 23 %, у Франції з 37,6 до 28 %, в Японії з 33 до 12 %). Це пояснюється насамперед зростанням частки податків на соціальне страхування. Найнижча питома вага акцизів в Японії (12 %) та США (16 %), оскільки в цих країнах переважає пряме оподаткування; найвища - в Греції, Португалії (до 40 %) та Ірландії (42 %). Водночас частка акцизів в доходах державного бюджету в розвинутих країнах Заходу знижується. В Японії у 1989 скасовано 30 % акцизів на дорогі товари (автомобілі, холодильники тощо) і запроваджений 30 % універсальний акциз у формі податку на додану вартість. Для бюджетів штатів та місцевих органів влади значну роль у США та Японії відіграє універсальний акциз - податок на продаж зі ставкою від 3 до 7,5% роздрібної ціни. У США він забезпечує до 30% надходжень. Індивідуальних акцизів в Німеччині налічується майже 20, а в Японії - понад 600.

21. Охарактеризуйте соціальні податки в зк.

Внески на соціальне страхування в економічно розвинених країнах є, по суті, основною підтримкою громадян у разі довгострокової хвороби та зв’язаної з нею інвалідності, старості, кризових ситуаціях, страхування на випадок безробіття тощо. Специфічність національного податкового регулювання чітко виявляється відносно соціальних податків і внесків.

Фінансування програм соціального забезпечення, прийнята в Данії ‒ відповідно до даної схеми внесок на соціальне забезпечення підлягає сплаті працівником по ставці 8% від загальної суми доходу, одержаного від трудової діяльності. Сплата соціальних податків працедавцями передбачається законодавством Данії виключно відносно компаній, що здійснюють діяльність в обмеженому переліку галузей економіки: охороні здоров'я, управлінні нерухомим майном, гральному бізнесі і т.д. 

Відрахування на соціальне страхування займають друге місце в дохідній частині федерального бюджету США. Воно здійснюється як робото­давцями, так і найманими працівниками в рівних частках (50 % на 50 %). Відрахування має цільове призначення й тенденцію до підви­щення.

У Великобританії при розрахунку цьо­го податку всіх платників поділяють на чотири класи залежно від характеру трудових відносин. До першого класу належать наймані працівники та їх роботодавці. Вони мають диференційовані ставки внесків. Деякі платники цієї категорії звільняються від сплати згаданого внеску — не сплачують повністю внесок ті, хто має заробіток за тиждень менший за встановлену суму. Другий клас — ненаймані, самостійні працівники, підприємці, працівники вільної праці. Їх по­даток визначається твердою ставкою. До третього класу належать непрацюючі громадяни. Вони також мають фіксовану ставку. До чет­вертого класу зараховують осіб, дохід яких перевищує певну суму. Внески цього класу становлять 6,3 % одержаного доходу. Платники податку мають право на пільги залежно від класу.