- •Обмеження пчк.
- •Визначення суб’єктного складу можливої зовнішньополітичної взаємодії та її середовища.
- •Визначення акторів та учасників зовнішньополітичної взаємодії та їх соціальних шлейфів.
- •Уточнення принципів зовнішньополітичної діяльності суб’єктів в даному періоді їх життєдіяльності: їх відповідність стану та зовнішньополітичним стереотипам суб’єктів.
- •Реконструкція блоків зовнішньополітичних цілей суб’єктів та їх акторів у даному пчк.
- •Формулювання основних тезисних положень концепцій суб’єктів, орієнтованих на дану сферу зовнішньополітичної взаємодії.
- •Аналіз відповідності сучасних зовнішньополітичних доктрин акторів очікуванням груп тиску.
- •Порівняльний аналіз декларованого та реального зовнішньополітичного курсів акторів.
- •9.Визначення ролі безпосередніх та опосередкованих учасників зовнішньополітичної взаємодії суб’єктів.
- •Характеристика публічно-політичних персон.
- •Формулювання остаточних оперативних цілей суб’єктів зовнішньополітичної взаємодії.
- •Іраку та Ірану :
- •Китай :
- •Формулювання цілей-ідеалів і цілей-діяльності акторів зовнішньополітичної взаємодії.
- •Формулювання кінцевих цілей-ідеалів суб’єктів зовнішньополітичної взаємодії.
- •Визначення центрів зовнішньополітичної взаємодії суб’єктів.
- •15.Визначення формальних та неформальних коаліцій суб’єктів мв.
- •16.Визначення протиріч у мв та ступені їхньої формалізованості.
- •17. Визначення основ стратегічних зовнішньополітичних цільових програм акторів.
- •18. Аналіз комунікаційних каналів суб’єктів мв.
- •19. Виділення співпадання зовнішньополітичних цільових блоків.
- •20. Розробка планів зовнішньополітичних заходів, що викликані цілями та діями суб’єктів мв.
- •21. Висновок.
Визначення акторів та учасників зовнішньополітичної взаємодії та їх соціальних шлейфів.
Учасниками міжнародних відносин виступають індивіди окремо взятих держав та організацій :
Президент США – Барак Обама;
Президент Франції – Ніколя Саркозі;
Президент Ірану - Махмуд Ахмаді-Неджіяд;
Президент Росії – Володимир Путін;
Президент Іраку – Садам Хуссейн ;
Глава МАГАТЕ – Амано Юкія;
Прем'єр-міністр Іраку - Нурі аль-Малікі;
Прем'єр-міністр Ірану - Мохаммед Реза Ареф-Язді;
Міжнародні експерти(зокрема експерти МАГАТЕ);
Голова організації з ядерної енергії Ірану – Алі Акбар Салехі;
Акторами міжнародних відносин є органи кожної країни та міжнародні організації:
МАГАТЕ (Генеральна конференція, Рада керівників, Секретаріат);
ООН ;
Міністерства закордонних справ даних субєктів ;
Уряди даних субєктів ;
Організації з ядерної енергетики даних субєктів.
Соціальним шлейфом цих відносин будуть виступати різні громадські обєднання, політичні партії, віруючі обєднання тощо.
Уточнення принципів зовнішньополітичної діяльності суб’єктів в даному періоді їх життєдіяльності: їх відповідність стану та зовнішньополітичним стереотипам суб’єктів.
Щодо Іраку, на мою думку, були порушені принципи міжнародного права, оскільки відбувся напад на суверенітет іншої держави. На жаль, США вважає себе наддержавою і думає, що може робити все, що їй заманеться і їй це зійде з рук. На момент нападу (20 березня 2003 року) США не мали достовірної інформації щодо ядерної зброї, і попри це відбувся напад. У своєму зверненні до нації 17 березня 2003 р., Президент США Джордж В. Буш завимагав від Президента Іраку Саддама Хусейна та двох його синів, Удая та Кусая, покинути протягом 48 годин Ірак. Вимогу було відкинуто. Оскільки вторгнення розпочалось без офіційного схвалення Ради Безпеки ООН, деякі правознавці вважають його порушенням Статуту ООН. Генеральний секретар ООН Кофі Аннан сказав у вересні 2004 року: «З нашої точки зору та точки зору Статуту ООН, це було нелегально.» З цього приводу не було жодних позовів на підставі міжнародного права. Офіційним приводом для вторгнення був заявлений зв'язок режиму Саддама Хусейна з міжнародним тероризмом, зокрема рухом «Аль Каїда», а також інформація ЦРУ про наявність в Іраку запасів зброї масового ураження, що згодом не знайшла підтвердження. Рішення про застосування військової сили проти Іраку підтримали 45 держав світу. Військові контингенти виділили 32 держави. 98% військ вторгнення надали США і Великобританія.
Щодо Ірану, то відносини Ірану з МАГАТЕ та різними країнами світу ще не досягли стадії, коли може зявитися військовий конфлікт( і порушення норм міжнародного права), хоча США вже заявили, що готові ввести війська. Але Іран вважає, що порушується такий принцип міжнародного права як принцип самовизначення, ставлячи під приклад Ізраїль та Пакистан, які мають ядерну зброю і навіть не підписали договір про нерозповсюдження ядерної зброї. США неодноразово під час своїх виступів виголошували різкі заяви, натякаючи на можливість військового конфлікту. На мою думку Іран не порушує принципів міжнародного права, а лише захищає інтреси власної держави від посягання на неї інших держав( США ). Поки що переговори ведуться з дотриманням всіх міжнародних правил і я сподіваюся цей конфлікт вирішиться мирним шляхом, чого на жаль на трапилося з Іраком.