5. Особливості обстеження ринолаліків

(загальне обстеження як при дислаліях)

Ринолаліки потребують ретельного обстеження будови і функцій мовленнєвого апарату. В процесі обстеження необхідно описати анатомічні особливості органів артикуляції і вродженого дефекту, детально охарактеризувати стан фізіологічного і мовленнєвого дихання, виявити особливості звуковимови та рівень інтелектуального розвитку, загального мовленнєвого розвитку, а також зміни в емоційно-вольовій сфері дитини.

1. Огляд артикуляційного апарату:

а) подається характеристика розщеплення

б) виявляють у якому віці застосовували пластичні операції

в) детальний опис стану всіх органів артикуляції:

- при наявності розщеплення верхньої губи відзначають її рухливість, виразність рубцевих змін, стан верхньогубної зв’язки

- по можливості огляд стану піднебіння слід провести до операції, зафіксувати розмір дефекту

- після операції описується форма піднебіння, характер рубців, довжину і рухливість піднебінної завіси( в нормі у стані спокою язичок відстає від задньої стінки глотки приблизно на 7 мм, звисає від площини жувальної поверхні верхніх зубів на 9 (+- 3 мм)

- рухливість піднебінної завіси спостерігають при плавній протяжній вимові звука [а], при цьому рот дитини повинен бути широко відкритим. Одночасно потрібно оцінити щільність піднебінно глоткового зімкнення і активність бокових стінок під час фонації

- при повній нерухомості м’якого піднебіння необхідно спробувати викликати глотковий рефлекс (обережно короткочасно доторкатися до задньої і бокових стінок глотки). Якщо при цьому спостерігається мимовільний ривок піднебінної завіси, то рухливість м’якого піднебіння можлива і її потрібно розвивати.

- одночасно оцінюють глотковий рефлекс9збережений, підвищений або знижений); у ринолаліків затухання реакцій глотки може початися у 5 років, закінчитися у 7 років

г) огляд і обстеження функції язика

- особливості положення язика в порожнині рота

- стан кореня і кінчика язика

- відзначення напруження чи в’ялості язика

- обмеження рухливості (рухи по загальній схемі і вправи)

д) фіксують зміни зубних рядів( в тих випадках, коли вони впливають на мовлення), фіксують зміни прикусу, при наявності ортодонтичного апарату виявляють наскільки він заважає мовленню і їжі

е) особливості піднебінних дужок і особливості розкривання рота визначають при відповідних станах

є) обстеження повітряного струменя проводять з відкритими і затиснутими крилами носа (покльовування повітря, дуття на ватку губами, дуття з висунутим язиком)

2. Обстеження звуковимови проводять за загальноприйнятою схемою (всі звуки) у ізольованій, відображеній та самостійній вимові

3. Обстеження граматичної будови та лексичного запасу проводять за загальною схемою: пропонують спеціально підібрані завдання і фіксують особливості лексико-граматичного боку мовлення дитини у спонтанному мовленні.

Обстеження звуковимови і лексико-граматичного боку мовлення проводять в тому числі з метою характеристики розбірливості чи нерозбірливості мовлення, змазаності і характеру носового резонансу.