правонаступника, який створюється в результаті злиття. Бухгалтерські баланси підприємств при цьому консолідуються.

Приєднання означає припинення діяльності одного підприємства як юридичної особи та передачу належних йому активів та пасивів (майнових прав та зобов'язань) до іншого підприємства (правонаступника). Таким чином, головна різниця між злиттям та приєднанням полягає в тому, що у випадку злиття всі майнові права та обов'язки кількох юридичних осіб концентруються на балансі одного підприємства, яке є наново створеним, а при приєднанні — на балансі вже функціонуючого на момент прийняття рішення про приєднання підприємства.

Необхідним елементом злиття чи приєднання є складання передатного балансу. Передатний баланс — це баланс підприємства, що реорганізується, на день припинення його діяльності. Цей баланс складається за правилами, передбаченими стандартами бухгалтерського обліку.

Деяких завдань реорганізації підприємств (диверсифікація, вступ на ринок, одержання доступу до ресур)сів, створення концернів, холдингів тощо) можна досягти не лише на основі злиття чи приєднання підприємств, а і в результаті придбання значного пакета корпоративних прав інших суб'єктів господарювання (поглинання).

Такого роду операції у фінансовій літературі досіггь часто об'єднують під поняттям «аквізиція».

Аквізиїдія (від лат. асциізіііо — придбавати, досягати) — це скупка корпоративних прав підприємства, у результаті чого покупець набуває контролю над чистими активами та діяльністю такого підприємства. Придбання може здійснюватися в обмін на передачу активів, прийняття покупцем на себе зобов'язань. Покупцем вважають суб'єкта господарювання, до якого переходить контроль над господарською діяльністю іншого підприємства. Підкреслимо, що в результаті класичної операції аквізиції підприємство — об'єкт поглинання зберігає статус юридичної особи, існуючу правову форму організації бізнесу, однак змінюються суб'єкти контролю над ним, тобто власники, які контролюють підприємство

2. Тести

1. Договірне об'єднання, створене в цілях постійної координації господарської діяльності, - це:

а) асоціація;

б) корпорація;

в) товариство з обмеженою відповідальністю;

г) казенне підприємство.

1. Сплачені дивіденди відноситься до грошових потоків за:

а) операційною діяльністю;

б) інвестиційною діяльністю;

в) фінансовою діяльністю.

3. Бюджет, який розробляють за однією статтею витрат, - це:

а) поточний бюджет;

б) операційний бюджет;

в) функціональний бюджет;

г) комплексний бюджет.

в.

2.4. Форма фінансового інвестування, яка спрямована перш за все на ефективне використання тимчасово вільних грошових активів підприємства, - це:

а) вкладення капіталу в статутні фонди інших підприємств;

б) вкладення капіталу в доходні грошові інструменти;

в) вкладення капіталу в доходні фондові інструменти. Б.

3. Практична частина

3.1. ЗАДАЧА.

Прийнято рішення про заснування відкритого акціонерного товариства. Засновниками була організовано відкрита підписка на акції, результати якої характеризуються такими даними: номінальна вартість акцій - 400 грн.; курс емісії - 120%; кількість які підлягають розміщенню, - 10000шт.; накладні витрати, пов'язані із заснуванням підприємства, - 40000грн.; на момент скликання установчих зборів АТ всі акції було сплачено за ціною емісії;.

Навести всі позиції першого розділу пасиву балансу наново створеного АТ.

Розв'язання:

екзаменаційний БІ ЛЕ і Л» 5 1. теоретична ч.\стина

і. і. Г'оСПОДарЧі ТОБЗрИСТБЗ Та IX ВИДИ

Господарське ой'гді}атгя це оргаї і па цій ио-!"! ранена фор?.їиіор'.!Дичік)! {>собя, створеної на иевизяачений термін або тимчасово двома і більше суб'єктами господарювання з метою координації їх виробничої, наукової та іншої діяльності для виконання спільних економічних і соціальних завдань.

Існує 4 види господарчих об'єднань: асоціаиія, корпорація, консорціулі та концерн.

Консорціум - це тимчасове статутне об'єднання иромислового і банківського каг[італу для досягнення спільної мети.

Асоціація - це договірне об'єднання, створене з метою постійної координації господарської діяльності учасників без втручання у їх виробничу чи господарську діяльність.

Корцорація - це договірне об'єднання, створене на основі поєднання виробничих, наукових і комерціііних інтересів з делегуванням окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з учасників.

Корпорації є найбільш розвинутою формою об'єднання капіталу, оскшьки в них забезпечується міцна система фінансових, управлінських та організаційних взаємозв'язків між учасниками.

Концерн - це статутне об'єднання підприємств промисловості, наукових організацій, трансиорту, банків, торгівлі тощо на основі повної фінансової залежності від одного або групи п-в. Концерни можуть бути галузевими та багатогалузевими.

Асоціації, корпорації, концерни, консорціуми та господарські об'єднання мають статус юридичної особи, існує господарське об'єднання, яке цього статусу не має - промислово- фінансова група.

Промислово-фінансова груца - це об'єднання, до якого можуть входити промислові підприємства, сільськогосподарські підприємства, банки, наукові І проектні установи, іішіі установи та організації всіх форм власності, що мають на меті отримання прибутку, та яке створюється за рішенням Уряду України на певний термін з метою реалізації державних програм розвитку пріоритетних галузей виробництва і структурної перебудови економіки України, включаючи програми згідно з міждержавними договорами, а також виробництва кінцевої продукції.

1,2. Розукрупнення підприємств як специфічний вид реорганізації

Розукруниення підприємства (ооділ, виділенн») здійснюється, як правило, в таких випадках:

1. Якщо у підприємства поряд з прибутковими секторами діяльності є значна кількість збиткових виробництв. Метою розукрупнення при цьому є виділення підрозділів, які санаційно спроможні для проведення їх фінансового оздоровлення, в т. ч. шляхом приватизації. Структурні ж підрозділи, які не підлягають санації, заішшаються в організаційній структурі підприємства, же з часом оголошується банкрутом.

2. Якщо у підприємств високий рівень диверсифікації сфер діяльності і до них (різних ділянок виробництв) виявляють інтерес кілька інвесторів. Тож, у результаті розукрупнення кожен з інвесторів може вкласти кошти в ту сферу, яка його найбільше приваблює, не обтяжуючи себе при щ^ому непрофільними виробничими структурами.

3. При проведенні передприватизаційної підготовки державних підприємств з метою підвищення їх інвестиційної привабливості.

4. За рішенням антимонопольних органів, якщо підприємства зловзкивають монопольним становищем на ринку (може бути прийнято рішення про примусовий поділ даних монопольних утворень).

5. з метою створення інтегрованих корпоративних структур (концернів, холдингів), наприклад у результаті виділення з материнської компанії дочірніх підприємств.

Розрізняють дві основні форми розукрупнення — поділ та видалення.

Реорганізація шляхом ноділіу. Поділ — це спосіб {«організації, за якого одна юридична особа припиняє свою діяльність, а на її базі створюється кілька іювих підприємств, оформлених у вигляді самостійних юридачіїих осіб.

У разі поділу ігідприємсгва до нових нідцриємств, які виникли в результагі цього поділу, переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частинах майнові права та обов'язки (акгиЕИ і пасиви) реорганізованого піди риєм сіва.

Реорі аііІзаціи иінійнетілш. Згідно і і Законом (^Про підлрисмсгва із Україні» підприємство може бути створене в рез>'льтаіі вилгілення зі сгсладу діючого підприємства ОДІЮі'О або КІЛЬКОТч струтстурних ГГІДрОІЇДЯіІіН, з 1ДК0Ж Іїїй бязі СТруКТуріїОі ОДИНИЦІ ДіЮ'ГИл об єднань за рішенням їх ірудових колективів, '.їа згоди власників або уповноваженогі) оргагту.

мри РМ І ^ущого з^о К1ТТ?:-К0>^ НІ;ііілмгчі»;-'! П !?:0>К1ІОГО 'І «'ИХ

опов ячки пеоргаигитаноі о іп«а 2. "І/ЕС'Ні

Сіаі> іНО^іУ фоііДї ЯКОЇ О СШІіиВИГь.

не

Н) не ПМіМПе ЧЯ

і

1.2: Пиптрисмство може оокриваш юихки йш госіюдарської шяльності. а також а> пайоаого капітал у;

т"^ етї^т^ п^мн кйп?тат: д/ Шїиоі о

Ь

^ ? ТТ! Т Г ф,-ч ,—- , у . - ^ , . ,

аі фінансі?ві Ін^і румей ги.

Ь.> фіНіШСиьі сікїі-іііі-і, ГИ^ХШНІ