постачальника на 1 гривню суми поставки дуже зростає. Таким чином, чим більші обсяги поставки, тим нижчий рівень затрат клієнта;

• беззаставне фінансування, що вигідно відрізняється від звичайного кредиту;

• банк бере на себе можливі ризики: кредитні (неоплата покупцями поставок), ліквідні (несвоєчасна оплата поставок), процентні (різка зміна ринкової вартості ресурсів) і валютні (зміна обмінного курсу в період відстрочення платежу з поставки).

Недоліки факторинг^':

• факторинг - досить дорога послуга. Проте, сплачуючи вищу ставку, клієнт отримує натомість цілий набір послуг;

• дебітори клієнта повинні відповідати критеріям, які диктує банк-фактор;

• установлення ліміту фінансування на кожного дебітора на підставі проведеного фінансовог о аналізу діяльності клієнта і дебітора;

• наявність суперечностей в нормативних актах з питання оподаткування факторингових операцій в Україні. Проте відсутність чітких норм дозволяє підприємству доводити правомірність будь-якої своєї позиції, використовуючи різні формулювання законів;

• відсутність чітких методичних рекомендацій з відобра:ісення операції факторингу в бухгалтерському обліку. Проте це дозволяє відображати факторингову операцію в обліку так, як зручно саме вашому підприємству або вам як бухгалтерові.

  2. ТЕСТИ

     1. До господарських суспільств відносяться:

а) асоціація;

б) корпорація;

в) товариство з обмеженою відповідальністю;

г) казенне підприємство.

В.

2. Прямі інвестиції зазвичай здійснюють:

а) особи, обізнані на інвестиційному ринку;

б) особи, що не знають інвестиційний ринок;

в) правильних відповідей немає.

В.

3. Бюджетування є формою:

а) поточного фінансового планування;

б) фінансового прогнозування;

в) оперативного фінансового планування;

г) фінансового контролінгу.

В.

4. Система довгострокових цілей фінансової діяльності підприємства - це:

а) фінансовий план;

б) фінансова політика;

в) фінансова стратегія;

г) фінансовий контролінг.

В.

2. Практична частина

3.1.ЗАДАЧА.

Визначити обсяги грошових потоків за окремими видами діяльності підприємства,

якщо відомі такі дані: підприємство отримало кредит у сумі 100 тис.грн.; - у результаті

емісії звичайних акцій на підприємство надійшло 40 тис.грн.; - обсяг виручки від

реалізації продукції становив 250 тис.грн; підприємство отримало дивіденди від володіння корпоративними правами іншого підприємства - 10 тис.^зн.; підприємство продало

облігації внутріпшьої державної позики - 60 тис.фн.; собівартість виробництва продукції становить 170 тис. грн.

Розв'язання:

екзаменаційний білет х2 2

1. Теоретична частина

1.1. Види діяльності підприємств: операційна, фінансова та інвестиційна

Інвестиційна діяльність. Згідно з П(С)БО, інвестиційна діяльність — це придбання та реалізація тих необоротних активів, а також тих фінансових інвестицій, які не є складовою еквівалентів грошових коштів.

Отже, ця діяльність пов'язана з ефективним вкладенням залученого капіталу.

Рух грошових коштів у результаті інвестиційної діяльності визначається на основі аналізу змін у статтях таких розділів балансу:

• «Необоротні активи»;

• «Поточні фінансові інвестиції» (фінансові інвестиції на строк, що не перевищує один рік, які можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент).

До тилових прикладів руху коштів у результаті інвестиційної діяльності можна ві[(нести такі:

• придбання фінансових інвестицій, необоротних активів, майнових комплексів;

• отримання відсотків, дивідендів;

• дезінвестиції.

Під інвестиційними можна розуміти всі вкладення підприємства (як довгострокового, так і поточного характеру), що здійснюються з метою забезпечення приросту вартості його майна.

Операційна діяльність. Це основна діяльність підприємства, пов'язана з виробництвом та реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), що є головною метою створення підприємства і забезпечує основну частку його доходу, а також Інші види діяльності, які не підпадають під категорію інвестиційної чи фінансової діяльності. До типових прикладів руху коштів у рамках операційної діяльності належать такі:

• грошові надходження від продажу товарів, робіт, послуг;

• грошові виплати постачальникам за товари і послуги;

• грошові виплати з оплати праці;

• сплата податків.

Фінансова діяльність. Успішна інвестиційна та операційна підприємницька діяльність можлива лише за наявності надійного фінансового фундаменту, тобто достатнього обсягу капіталу. Мобілізація підприємством необхідних для виконання поставлених перед ним планових завдань фінансових ресурсів називається фінансуванням. З іншого боку, система використання різних форм і методів для фінансового забезпечення функціонування підприємств та досягнення ними поставлених цілей називається фінансовою діяльністю. Згідно з П(С)БО фінансова діяльність — діяльність, яка веде до змін розміру і складу власного та позичкового капіталу підприємства (який не є результатом операційної діяльності). Отже, основний зміст фінансової діяльності (у вузькому розумінні) полягає у фінансуванні підприємства. Рух грошових коштів у результаті фінансової діяльності визначається на основі змін у статтях балансу за розділами:

• «Власний капітал»;

• «Довгострокові зобов'язання»;

• «Поточні зобов'язання».

До типових прикладів руху коштів у результаті фінансової діяльності слід віднести:

• надходження власного кшііталу;

• отримання позичок;

• погашення позичок;

• сплата дивідендів.

Фінансова діяльність (у широкому розумінні) включає весь комплекс функціональних

завдань, здійснюваних фінансовими службами підприємства і пов'язаних з

фінансуванням, інвестиційною діяльністю та фінансовим забезпеченням

(обслуговуванням) операційної діяльності суб'єкта господарювання.

1.2. Форми фінансування підприємств, їх недоліки та переваги

Форми фінансування підприємств:

• власний капітал;

• позичковий капітал

Переваги власного капіталу:

• власний капітал є фінансовою основою підприємства;

• залучення власного капіталу є більш простим порівняно з залученням позикового капіталу, що пов'язане з тим, що рішення, пов'язані із збільшенням капіталу приймає власники та менеджери підприємства без необхідності отримання згоди інших господарюючих суб'єктів;

• власний капітал забезпечує більш високу можливість генерування прибутку в усіх сферах діяльності.

Недоліки власного капіталу:

• обмеженість обсягу залучення фінансових ресурсів для розширення операційної та інвестиційної діяльності підприємства на окремих етапах його розвитку;

• висока вартість, коли позиковий капітал оцінюється менеджментом підприємства за розмірами відсотків, а формування власного капіталу перебуває під впливом таких цінових чинників, як дивіденди, трансакційні витрати;

• неможливе забезпечення перевищення коефіцієнта фінансової прибутковості підприємства над економічною прибутковістю.

Переваги позичкового капіталу:

• достатньо широкі можливості залучення, особливо при високому кредитному рейтингу підприємства;

• забезпечує ріст фінансового потенціалу підприємства при необхідності суттєвого розширення його активів та зростанню темпів росту обсягів його господарської діяльності;

• більш низька вартість порівняно до власного капіталу за рахунок забезпечення ефекту "податкового щита";

• можливість генерувати приріст фінансової рентабельності (коефіцієнт рентабельності власного капіталу).

Недоліки позичкового капіталу:

• використання цього капіталу генерує найбільш небезпечні фінансові ризики в господарській діяльності підприємства — ризик зниження фінансової стійкості та втрати платоспроможності;