Тестові завдання з навчальної дисципліни “Автоматизований електропривід”

1. При автоматизації технологічних машин (процесів) сьогодні основним видом приводу є:

1) паровий привід;

2) електропривід.

3) тепловий привід;

4) пневмопривід;

5) гідропривід;

2. Згідно українського стандарту визначенням електроприводу є:

1) електропривід – це електрична машина, до якої добавлено електричний та механічний перетворювачі;

2) електропривід – це споживач електричної енергії;

3) електропривід – це джерело механічної енергії;

4) електропивід – це розвинений інтерфейс, що пов’язує АСУ з технологічним процесом чи системою електропостачання;

5) електропривід – це електромеханічна система, що складається з одного або декількох електродвигунів, перетворювального та керівного пристроїв, що забезпечує рух робочої машини і керування цим рухом.

3. Головною керованою координатою (змінною) автоматизованого електропиводу є:

1) момент;

2) прискорення;

3) переміщення;

4) швидкість.

5) струм/напруга;

4. В сучасних якісних електроприводах для керування їх координатами сигнал керівного пристрою діє на:

1) електричний перетворювальний пристрій.

2) електричну мережу;

3) електричний двигун;

4) механічну передачу;

5) виконавчий механізм;

5. В сучасних якісних електроприводах найбільш поширеною структурою керування декількома їх координатами (змінними) є:

1) розімкнені схеми;

2) з загальним підсумовуючим підсилювачем;

3) з незалежними (паралельними) регуляторами координат;

4) з затриманими зворотними зв’язками;

5) з підпорядкованим (підлеглим) регулюванням кординат.

6. Для стежного позиційного електроприводу мусить бути наявним зовнішнє задавання:

1) точки позиціювання;

2) дози переміщення;

3) реального довільного переміщення.

4) програми руху;

5) швидкості руху;

7. Для точної зупинки електроприводу мусить бути заданим зовні:

1) довільне перміщення;

2) точка позиціювання.

3) швидкість руху;

4) програма руху;

5) доза переміщення;

8. Для стабілізації швидкості електроприводу мусить бути заданим:

1) довільне переміщення;

2) програма руху;

3) момент;

4) прискорення;

5) рівень швидкості.

9. Для програмно-керованого електроприводу мусить бути заданим зовні:

1) програма руху.

2) точка позиціювання;

3) довільне переміщення;

4) момент;

5) доза переміщення;

10. Для стабілізації моменту (струму) електродвигуна постійного струму з незалежним збудженням мусить бути заданим:

1) доза переміщення;

2) точка позиціювання;

3) програма руху;

4) рівень швидкості;

5) значення моменту (струму).

11. До складу енергетичного (силового) каналу електроприводу не входить такий його пристрій:

1) електричний перетворювальний пристрій;

2) електромеханічний перетворювач;

3) механічна передача;

4) виконавчий орган;

5) керівний пристрій.

12. До складу “системи керування“ електроприводу входить наступний пристрій:

1) електродвигун;

2) механічна передача;

3) електричний перетворювальний пристрій.

4) виконавчий орган;

5) електрична мережа;

13. Який з пристроїв не входить до складу “об’єкту керування“ автоматичного електроприводу.

1) електродвигун;

2) механічна передача;

3) виконавчих механізм;

4) електричний перетворювальний пристрій.

5) робочий орган;

14. Рівняння руху електропривода – це рівняння:

1) потужностей;

2) енергетичний;

3) інформаційні;

4) моментів/зусиль.

5) напруг/струмів;

15. Якою постійною часу характеризуються механічні перехідні процеси електроприводу:

1) електромеханічною.

2) електромагнітною обмоток статора двигуна;

3) електромагнітною обмоток ротора двигуна;

4) тепловою;

5) постійною часу обмотки збудження;

16. Якою постійною часу характеризуються перехідні процеси електроприводу:

1) електромагнітною обмоток статора двигуна;

2) електромагнітною обмоток ротора двигуна;

3) тепловою;

4) постійною часу огбмотки збудження;

5) узагальненою електромагнітною та узагальненою електромеханічною електроприводу.

17. Механічні характеристики електродвигуна і виконавчого органу є непридатними для визначення:

1) сумісної їх роботи;

2) робочої точки електроприводу;

3) стійкості руху електроприводу;

4) усталених координат руху;

5) електромагнітних перехідних процесів.

18. Показником усталених режимів роботи автоматичного електроприводу є:

1) точність роботи.

2) час регулювання;

3) перерегулювання;

4) ступінь затухання;

5) швидкодія;

19. Якість динамічних режимів електропривода оцінюється за:

1) плавністю регулювання;

2) перехідною характеристикою.

3) діапазоном регулювання;

4) економічністью;

5) стабільністю координат електроприводу;

20. Економічність вибраного варіанту автоматизованого електроприводу може бути обґрунтовано за:

1) точністью;

2) швидкодією;

3) надійністью;

4) якістю перехідних процесів;

5) величиною зведених витрат.

21. Головним не технічним показником системи автоматизованого електроприводу може бути:

1) надійність;

2) точність;

3) величина витрат.

4) швидкодія;

5) енергетична ефективність;

22. Стійкість чи нестійкість усталеного руху електроприводу може бути визначена за допомогою механічних характеристик електродвигуна ω(М) і виконавчого органу ω(Мс), або жорсткостей цих характеристик і (відповідно). Умовою стійкості руху є:

1) М – Мс >0;

2) М – Мс <0;

3) β – βс >0;

4) β – βс =0;

5) β – βс <0.

23. Стійкість чи нестійкість усталеного руху електроприводу може бути визначена за допомогою механічних характеристик електродвигуна ω(М) і виконавчого органу ω(Мс), або жорсткостей цих характеристик і (відповідно). Умовою стійкості руху є:

1) М – Мс =0;

2) Мдин/∆ω<0.

3) М – Мс <0;

4) М – Мс >0;

5) β – βс >0;

24. Параметром, що характеризує пропорційну (маштабуючу) дію автматичного регулятора на об’єкт регулювання є:

1) Тіз;

2) Туп;

3) Тзг;

4) Ті;

5) Кр.

25. Параметр, що характеризує аперіодичну (зглажуючу) дію автоматичного регулятора на об’єкт регулювання:

1) Тіз;

2) Туп;

3) Кр;

4) Тзг.

5) Т_Д;

26. Параметр, що характеризує інтегральну (інтегруючу) дію автоматичного регулятора на об’єкт регулювання є:

1) Туп;

2) Тзг;

3) Кр;

4) Т_Д;

5) Тіз.

27. Параметр, що характеризує диференціальну (диференцюючу) дію автоматичного регулятора на об’єкт регулювання є:

1) Туп;

2) Тзг;

3) Тіз;

4) Кр;

5) Ті;

28. Усталеним рухом автоматизованого електроприводу є рух:

1) з постійним прискоренням;

2) реверсивний;

3) з постійною швидкістью.

4) гальмівний;

5) аперіодичний;

29. За стандартним визначенням електропривід є:

1) механічною системою;

2) електромеханічною системою.

3) енергетичною системою;

4) технологічною системою;

5) інформаційною системою;

30. Параметром настройки автоматичного регулятора не є:

1) Тіз;

2) Туп;

3) Кр;

4) Тзг;

5) Тм.