Географія промисловості світу
Особливості сучасної галузевої структури світового господарства і промисловості
Гірничодобувна промисловість світу
Енергетика світу
Чорна металургія світу
Кольорова металургія світу
Світове машинобудування
Хімічна промисловість світу
1. Особливості сучасної галузевої структури світового господарства і промисловості
Господарство будь-якої країни та світове господарство в цілому становить сукупність окремих галузей і підгалузей, що історично склалася в результаті суспільного поділу праці. Структура господарства відображає насамперед основні пропорції між виробничою (сфера матеріального виробництва) і невиробничою сферами. У сфері матеріального виробництва виділяють такі основні галузі: промисловість, сільське господарство, транспорт і зв'язок, міжнародна торгівля. Провідна роль у галузевій структурі матеріального виробництва світу, як і раніше (з часів другої промислової революції) належить промисловості (1950 р. — 42 %, 2006 р. — 59 %), а от частка сільського господарства за цей період істотно зменшилася (з 21 % до 8 %). При цьому в більшості країн, що розвиваються, скорочення частки сільського господарства у структурі економіки проходить значно повільніше, ніж у середньому по світу. Співвідношення галузей у структурі світового господарства і насамперед у структурі матеріального виробництва визначає належність певної країни до індустріального, аграрного чи постіндустріального типу економіки. Нині на промисловість припадає понад третина валового світового продукту (ВСП) та близько 17 % всього економічно активного населення світу. Зростання обсягів промислового виробництва і числа зайнятих у промисловості пов'язане насамперед із процесом індустріалізації у глобальному масштабі. Розвиток промисловості, зростання її потреб у сировині та ринках збуту товарів стимулювали розвиток світової торгівлі, транспорту, привели до значних змін в умовах та способі життя людства. Нині більша частина науково-дослідницьких і дослідно-конструкторських робіт (НДДКР) орієнтована саме на цю галузь світового господарства. Домінуюче значення промислових товарів, як і раніше, зберігається і в структурі зовнішньої торгівлі світу. При цьому, незважаючи на деяке зменшення в останні десятиліття частки промисловості у структурі ВСП та зайнятості населення світу у зв'язку зі швидким розвитком сфери послуг, промисловість, як і раніше, продовжує чинити істотний вплив не тільки на економіку, а й на всі інші сторони суспільного розвитку. Наприклад, глибокі контрасти між розвинутими і відсталими країнами чи регіонами світу насамперед визначаються показниками, що характеризують рівень індустріального розвитку території.
Однак структура і територіальна організація світового господарства за останні десятиліття зазнала істотних змін. Потужний вплив науково-технічного прогресу відчули всі галузі світового господарства, включаючи добувну промисловість та сільське господарство (що становлять згідно із сучасним підходом до галузевого поділу світового господарства його первинний сектор), обробну промисловість та будівництво (вторинний сектор), сферу послуг (третинний сектор). Науково-технічна революція призвела до випереджального розвитку третинного сектору та виділення з нього четвертинних видів діяльності, що утворили четвертинний (або інформаційний) сектор світового господарства. Третинний сектор, або сфера послуг, за всіх відмінностей „у розумінні цього терміна найчастіше охоплює: торгівлю, кредитно-фінансову систему, державну адміністрацію, суспільний транспорт і зв'язок, побутове обслуговування населення, інженерно-консультативні та логістичні послуги, освіту, охорону здоров'я, культурні та рекреаційні заклади тощо. Нині сфера послуг займає перше місце як у структурі валового внутрішнього продукту, так і в структурі зайнятості населення розвинених і багатьох країн, що розвиваються. Період переваги в економіці третинного сектору відповідає певній стадії соціально-економічного розвитку суспільства — постіндустріальній. На попередній сходинці була перевага вторинного, або промислового, сектору економіки, що відповідало стадії індустріального суспільства.
При цьому значна частка сфери послуг належить до сфери виробничого обслуговування, що зумовлюється виділенням багатьох функцій, які раніше виконувалися промисловими підприємствами — виробниками товарів, та переданням їх самостійним організаційним структурам. Це, наприклад, логістичне (транспортно-складське) обслуговування, ремонтні роботи, довідково-інформаційні та консультаційні послуги виробничої спрямованості тощо. Розвиток третинного сектору світового господарства значною мірою пояснюється структурною диференціацією господарства в ході поглиблення суспільного поділу праці, зокрема міжгалузевого і внутрішньогалузевого. Сама сфера послуг все більше індустріалізується, насичуючись продукцією, виготовленою промисловими підприємствами, та застосовуючи індустріальні підходи у своїй діяльності, про що йшлося в попередньому розділі.
Під четвертинним розуміється інформаційний сектор світового господарства, який включає процес створення, обробки, зберігання та розповсюдження інформації, а також забезпечення функціонування інформаційної структури. Цей сектор світового господарства розвивається дуже швидко і вже йдеться про перехід найрозвинутіших країн світу від постіндустріального типу економіки до інформаційного. За сутністю бурхливий розвиток сфери послуг відображає глибинні зрушення в системі суспільних потреб населення планети. Посилення прямого й опосередкованого впливів випереджального розвитку третинного і четвертинного секторів на еволюцію продуктивних сил світу є важливою рисою процесу їх економічного зростання.
Щодо галузевої структури промисловості світу, то в ній виокемлюють: по-перше, видобувні та обробні галузі; а по-друге, галузі важкої (паливно-енергетична, металургійна, машинобудівна, хімічна, лісова, виробництво будівельних матеріалів) та легкої і харчової промисловості. Крім того, у галузевій структурі промисловості виділяють такі групи галузей:
а) базисні (паливно-енергетична, металургійна);
б) ключові (машинобудування, хімічна промисловість, електроенергетика);
в) традиційні (легка, харчова);
г) новітні (інноваційні — мікроелектроніка, виробництво комп'ютерної техніки, ракетно-космічна галузь, роботобудування, біотехнології тощо).
Понад 50 % промислового виробництва та 60 % інвестицій світу нині припадає на ключові галузі промисловості; частка базисних та традиційних галузей скорочується; новітні галузі поки що характеризуються незначною часткою, але мають виражену тенденцію до її збільшення уже в найближчому майбутньому.