Міністерство освіти і науки України

Херсонський державний університет

Інститут іноземної філології

Кафедра російської мови та загального мовознавства

ЮГАЙ К.П.

ГЛАДКОВА Р.Я.

ВСТУП ДО МОВОЗНАВСТВА

Методичні рекомендації

для студентів денної, заочної форм навчання та екстернів

Обговорено на засіданні кафедри російської мови та загального мовознавства

(протокол № 8 від 13.04.09 р.)

Затверджено на засіданні навчально-методичної комісії інституту іноземної філології

(протокол № 5 від 15.04.09 р.)

Рекомендовано до друку Вченою радою Херсонського державного університету

(протокол № від )

Укладачі:

Югай К.П. – доцент кафедри російської мови та загального мовознавства

Гладкова Р.Я. – доцент кафедри російської мови та загального мовознавства

Рецензент: Тропіна Н.П. – доктор філологічних наук, професор, завідувач

кафедри російської мови та загального мовознавства

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

МЕТА І ЗАВДАННЯ КУРСУ:

Вступ до мовознавства – початковий, пропедевтичний курс загального мовознавства. Він містить основні відомості із загального мовознавства (що таке мова, яка її будова, основні лінгвістичні поняття й терміни тощо), без яких неможливо вивчати жодну лінгвістичну дисципліну, і посідає важливе місце в системі підготовки філологів. Це теоретичний фундамент усіх інших мовознавчих дисциплін, оскільки ознайомлює з основами теорії мови, розвиває вміння осмислено підходити до мовних явищ і дає лінгвістичні поняття, необхідні для вивчення будь-якої лінгвістичної дисципліни. Цей курс охоплює такі основні проблеми:

1. природу і сутність мови (в науці немає єдиного розуміння цієї проблеми, різні напрями та школи по-різному її трактують);

2. структуру мови;

3. походження мови та закономірності розвитку мов;

4. виникнення і розвиток письма;

5. класифікацію мов світу за походженням і за будовою;

6. шляхи й методи вивчення мовного матеріалу;

7. зв`язок мовознавства з іншими науками.

Цими проблемами не вичерпується коло питань, які розглядає курс “Вступ до мовознавства”, але й вони засвідчують, яким важливим є він у підготовці філолога. Цей курс покликаний підготувати студента-першокурсника до сприйняття дисциплін лінгвістичного циклу, формує лінгвістичний світогляд студентів, розвиває логічне мислення, знайомить з основними проблемами науки про мову, формує понятійний апарат, сприяє засвоєнню мовознавчої термінології. Перед студентами в процесі вивчення даної дисципліни постають такі завдання: отримати уявлення про природу, функції, систему, будову людської мови, про зв`язок мови з суспільством; формувати практичні вміння аналізу мовного матеріалу з різних мов; оволодіти лінгвістичною термінологією.

ПРОГРАМА КУРСУ:

Вступ.

Предмет і завдання курсу “Вступ до мовознавства”. Основні розділи лінгвістики (мовознавство загальне і часткове, теоретичне і практичне, описове й історичне). Синхронія і діахронія. Проблеми загального мовознавства. Місце лінгвістики в системі наук. Зв`язок мовознавства з іншими науками.

Значення курсу “Вступ до мовознавства” для підготовки вчителя-словесника.

Класифікація мов. Багатство і різноманітність мов світу. Мови натуральні і штучні, живі та мертві. Найбільш поширені мови світу.

Основні класифікації мов світу: генеалогічна, морфологічна, функціональна та ареальна.

Генеалогічна класифікація мов. Матеріальна спільність коренів та афіксів. Регулярні фонетичні відповідності. Поняття про порівняльно-історичний метод.

Мовна сім`я, група (гілка), підгрупа. “Генеалогічне дерево мов”.

Найбільші сім`ї мов: індоєвропейська, алтайська, уральська, афразійська (семіто-хамітська) та інші.

Індоєвропейська сім`я мов, її основні групи, ареали, розповсюдження.

Типологічна(морфологічна) класифікація мов: мови коренів (ізолюючі, аглютинативні); флективні (синтетичні та аналітичні), інкорпоруючі (полісинтетичні).

Функціональна і ареальна класифікація мов.

Державна мова.

Мови міжнаціонального спілкування. Міжнародні (світові) мови.

Соціально-історичні форми мови: діалект, койне, національна мова, креольські мови, мови піджин.

Природа, сутність мови як суспільного явища. Функції мови. Мова і суспільство. Мова і мислення. Мова і мовлення. Мова як система знаків.

Структура мови. Основні одиниці мови і їх функції. Поняття мовного рівня (ярусу).

Походження і розвиток мови. Виникнення членороздільної мови. Різні гіпотези походження мови.

Фонетика і графіка. Предмет, завдання і розділи фонетики. Звуки мови, три аспекти її вивчення. Акустичні властивості звуків мови. Фізіологічний аспект вивчення звуків мови. Будова і функціонування мовного апарату. Артикуляція. Артикуляційна база мови.

Функціональний аспект вивчення звуків мови. Голосні та приголосні, їх протиставлення в акустичному, артикуляційному і функціональному аспектах.

Класифікація звуків мови. Класифікація голосних. Дифтонги. Класифікація приголосних. Членування мовного потоку. Фраза, синтагма (такт), склад, звук мови. Поняття складу, типи складів. Специфіка складової структури слова в різних мовах.

Наголос, його типи і функції. Фразовий і словесний наголос. Специфіка наголошування слів у різних мовах. Інтонація і її складові елементи.

Взаємодія звуків у потоці мови.

Позиційні та комбінаторні зміни. Історичні (фонетичні) процеси. Чергування. Поняття фонетичного закону.

Поняття фонеми. Диференційні та інтегральні ознаки фонем. Функції фонем. Позиції фонем. Варіанти (алофони) фонем.

Письмо та писемність. Передумови виникнення письма. Передісторія письма. Етапи та форми розвитку графічного письма. Значення письма в історії розвитку писемності.

Алфавіт. Грецький та латинський алфавіт. Кирилиця і алфавіти на її основі.

Графіка. Поняття графеми. Транслітерація і транскрипція. Орфографія. Принципи орфографії.

Лексика і фразеологія.

Предмет, завдання і розділи лексикології. Слово як основна одиниця мови. Лексичне значення слова і фактори, які його визначають. (предметна і понятійна співвідносність слова, внутрішня форма). Конотативне значення.

Прямі й переносні значення слова. Типи перенесених значень: метафора, метонімія, синекдоха, перенос за функцією.

Моно- і полісемія. Слово і лексема. Омонімія. Подібність і відмінність між омонімією та багатозначністю.

Синонімія. Типи синонімів. Поняття синонімічного ряду. Значення синонімів. Антонімія. Види антонімі. Антонімія і багатозначність.

Основні шляхи вивчення словесного складу мови. Поняття про фразеологізм. Вільні і стійкі сполучення слів.

Лексикографія. Основні типи словників. Прислів`я, афоризми. Терміни.

Історичні зміни словникового складу. Табу і евфемізми. Словотворення і запозичення.

Граматика.

Предмет, завдання, розділи граматики. Основні одиниці граматичної будови слова. Граматичне значення. Граматична форма слова.

Морфема як мінімальна значуща одиниця мови. Види морфем.

Способи вираження граматичних значень. Аналітична форма вираження граматичних значень. Синтетична форма вираження граматичних значень.

Граматичні категорії.

Частини мови. Принципи класифікації частин мови. Частини мови в різних мовах.

Словосполучення і речення. Поняття словосполучення і речення. Типи словосполучень. Синтаксичні зв`язки слів: узгодження, керування, прилягання.

Речення і його ознаки. Граматичне і актуальне членування речення.

ЗМІСТОВІ МОДУЛІ УЧБОВОГО КУРСУ

1. Змістовий модуль

Тема: “ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ МОВОЗНАВСТВА.

КЛАСИФІКАЦІЇ МОВ СВІТУ”

Лекційні модулі:

1. Вступ. Мовознавство як наука.

2. Природа, сутність мови як суспільного явища

3. Походження мови та її еволюція

4. Мови світу. Класифікації мов.

5. Письмо, його історія і типи.

6. Графіка та орфографія.

Практичні модулі:

1. Загальні питання мовознавства.

2. Природа, сутність, функції та будова мови.

3. Походження мови. Теорії походження мови.

4. Лінгвістична карта світу. Класифікації мов.

5. Письмо, його історія та типи.

6. Графіка, орфографія і спеціальні системи письма.

Модулі самостійної роботи:

Написання рефератів з теми “Графіка і орфографія. Письмо, його історія

та типи” або колоквіум із зазначених тем.

Форма контролю: захист рефератів

Підсумкова тека:

Контрольна робота (письмово).

2. Змістовий модуль

Тема: “ФОНЕТИКА. ЛЕКСИКОЛОГІЯ. ГРАМАТИКА”

Лекційні модулі:

1. Основні питання фонетики.

2. Класифікації звуків мови.

3. Взаємодія звуків у потоці мови.

4. Членування мовного потоку.

5-6.Лексикологія. Слово як основна одиниця мови.

7.Історичні зміни словникового складу.

8Основні питання граматики.

9.Граматичне значення. Граматичні категорії. Частини мови.

10.Основні питання синтаксису.

Практичні модулі:

1. Основні питання фонетики.

2. Класифікації звуків мови.

3. Позиційні та комбінаторні зміни звуків мови.

4. Членування мовного потоку.

5. Лексика. Системні відносини у лексиці.

6. Основні питання граматики.

7. Основні питання синтаксису.

Модулі самостійної роботи:

1. Фразеологія та лексикографія.

Завдання: скласти конспект за планом.

Форма контролю: усне опитування.

2. Морфеміка і словотвір.

Завдання: скласти конспект за планом.

Форма контролю: усне опитування.

Підсумкова тека:

Контрольна робота (письмово).

Перелік літератури:

І. Підручники і посібники зі вступу до мовознавства:

1. Баранникова Л.И. Введение в языкознание. – Саратов, 1973.

2. Баранникова Л.И. Основные сведения о языке. – М., 1982.

3. Білецький А.О. Про мову й мовознавство. – К., 1996.

4. Бондарко Л.В., Вербицкая Л.А., Гордина М.В. Основы общей фонетики. –СПб., 1991.

5. Будагов Р.А. Введение в науку о языке. – М., 1965.

6. Булаховский Л.А. Введение в языкознание. – М., 1954.

7. Головин Б.Н. Введение в языкознание. – М., 1983.

8. Дорошенко С.І., Дудик П.С. Вступ до мовознавства. – К., 1974.

9. Зиндер Л.Р. Общая фонетика. – М., 1979.

10. Камчатнов А.М., Николина М.А. Введение в языкознание. – М., 1999.

11. Карпенко Ю.А. Вступ до мовознавства. –К.: Академія, 2006.

12. Кодухов В.И. Введение в языкознание. – М., 1987.

13. Кочерган М.П. Вступ до мовознавства. – К., 2001.

14. Кочергина В.А. Введение в языковедение. – М., 1991.

15. Маслов Ю.С. Введение в языкознание. – М., 1987.

16. Потапенко О.І. Цікаве мовознавство. – Біла Церква, 1996.

17. Реформатский А.А. Введение в языковедение. – М., 1996.

18. Ющук І.П. Вступ до мовознавства. – К., 2000.

П. Збірники вправ і завдань:

1. Доленко М.Т. Вступ до мовознавства. Збірник вправ і завдань. – К., 1975.

2. Донець Л.С., Мацько Л.І. Вступ до мовознавства: Практикум. – К., 1989.

3. Зиндер Л.Р. Введение в языкознание: Сборник задач. – М., 1987.

4. Калабина С.И. Практикум по курсу “Введение в языкознание”. – М., 1985.

5. Кодухов В.И. Задания к практическим занятиям и контрольным работам по «Введению в языкознание». – М., 1976.

6. Колосов Л.Ф., Рупосова Л.П. Сборник задач и упражнений по введению в языкознание. – М., 1985.

7. Норман Б.Ю. Сборник задач по введению в языкознание. – Минск, 1989.

Ш. Довідкова література

1. Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов. – М., 1966.

2. Базовый словарь лингвистических терминов. – К.: Издательство Государственной академии руководящих кадров культуры и искусств, 2003.

3. Ганич Д.І., Олійник І.С. Словник лінгвістичних термінів. – К., 1985.

4. Левицький Ю.М. Мови світу. Енциклопедичний довідник. – Львів, 1998.

5. Лингвистический энциклопедический словарь. – М., 1990.

6. Розенталь Д.Э., Теленкова М.А. Словарь-справочник лингвистических терминов. – М., 1976.

7. Українська мова. Енциклопедія. – К., 2006.

8. Югай К.П., Гладкова Р.Я. Словник лінгвістичних термінів. – Херсон: Вид-во ХДУ, 2009.

Лекційні модулі

з курсу “Вступ до мовознавства ”

1.Вступ. Мовознавство як наука.

Предмет мовознавства. Проблематика мовознавства. Методологічна основа мовознавства. Місце мовознавства в системі наук. Напрями мовознавства. Методи дослідження мови. Зміст і основні завдання курсу “Вступ до мовознавства”.

2.Природа, сутність мови як суспільного явища

Мова як суспільне явище. Знаковий характер мови. Мова і інші засоби спілкування.

Проблема походження мови. Закономірності розвитку мови. Загальнонародна мова і її диференціація. Мовна ситуація. Мова і мислення, мова і мовлення. Функції мови. Система і структура мови. Основні одиниці мови і їх функції. Специфіка розвитку різних рівнів мовної структури. Синхронія і діахронія.

3.Походження мови та її еволюція

Проблема походження мови. Сутність розвитку мови. Розвиток і функціонування мов у різні історичні епохи.

4.Мови світу. Класифікації мов.

Загальна характеристика мов світу. Порівняльне вивчення мов. Генеалогічна класифікація мов. Типологічна класифікація мов. Ізолюючі, аглютинативні, інкорпоруючі, флективні мови. Інші спроби типологічної класифікації мов.Соціолінгвістична класифікація мов.

5.Письмо, його історія і типи.

Мова і письмо.Значення письма в історії суспільства. Передумови виникнення письма. Етапи і форми розвитку графічного письма. Піктографія. Ідеографія. Звукове письмо.

6.Графіка та орфографія.

Графіка. Алфавіти. Орфографія, принципи орфографії (фонетичний, морфологічний, історико-традиційний, ідеографічний).

7.Основні питання фонетики.

Фонетика як лінгвістична дисципліна. Три аспекти вивчення звуків. Фізичний аспект у характеристиці звуків. Фізіологічний аспект у вивченні звуків. Лінгвістичний аспект у вивченні звуків.

8.Класифікації звуків мови.

Голосні звуки і приголосні звуки. Класифікація голосних звуків. Класифікація приголосних звуків.

9.Взаємодія звуків у потоці мови.

Позиційні зміни звуків. Комбінаторні зміни звуків. Живі та історичні

фонетичні процеси. Спонтанні зміни звуків. Фонетичні закони. Фонетична

транскрипція.

10.Членування мовного потоку.

Фонетичне членування мовного потоку.

Склад. Дифтонги. Наголос. Інтонація, складові інтонації.

11-12.Лексикологія. Слово як основна одиниця мови.

Лексикологія, розділи лексикології. Слово як одиниця мови. Слово і лексема. Значення слова. Типи слів. Межі слова. Слово і його варіанти. Слово, поняття, концепт. Семантика і референція. Внутрішня форма слова. Лексико-семантичні категорії (полісемія, омонімія, синонімія, антонімія тощо). Поняття лексико-семантичної системи. Словниковий склад мови.

13.Історичні зміни словникового складу.

Причини історичних змін у лексиці. Архаїзми. Неологізми. Запозичення. Історична лексикологія та етимологія. Розділи лексикології: семасіологія, ономасіологія, етимологія, фразеологія, лексикографія.

14.Основні питання граматики.

Предмет граматики. Розділи граматики. Основні одиниці граматичної будови мови. Граматичне значення. Граматична категорія. Граматичний спосіб. Граматична форма.

15.Граматичне значення. Граматичні категорії. Частини мови.

Граматичне значення. Способи вираження граматичних значень. Синтетичні способи вираження граматичних значень. Аналітичні способи вираження граматичних значень. Історична змінність способів і засобів вираження граматичних значень. Граматичні категорії. Частини мови. Критерії виділення частин мови. Частини мови в різних мовах.

16.Основні питання синтаксису.

Поняття словосполучення. Словосполучення і синтагма. Типи словосполучень. Синтаксичні зв`язки слів. Речення та його ознаки. Граматичне і актуальне членування речення. Текст.

Модулі практичних занять

з курсу «Вступ до мовознавства»