- •Передмова
- •1. Зміст курсу за темами
- •Тема 1. Етика як філософська наука, її предмет і завдання.
- •Тема 2. Історія етичної думки.
- •Тема 3. Походження та історичні типи моралі.
- •Тема 4. Мораль як соціальний і особистісний феномен.
- •Тема 5. Основні поняття моральної свідомості (категорії етики).
- •Тема 6. Сенс життя і ставлення до смерті. Щастя.
- •Тема 7. Моральні проблеми людської діяльності.
- •Тема 8. Моральні аспекти глобальних проблем сучасної цивілізації.
- •Тема 9. Моральне формування і самовдосконалення особистості.
- •Тема 10. Спілкування людей, його моральні виміри.
- •Тема 11. Етикет як складова частина культури спілкування.
- •Тема 12. Юридична етика як вид професійної етики.
- •2. Семінарські заняття з «етики та етикету»
- •2.1. Плани і завдання до семінарських занять для студентів вечірньої форми навчання
- •2.2 Плани і завдання до семінарських занять для студентів заочної форми навчання
- •3. Самостійна робота студентів:
- •3.1 Запитання та завдання для самоконтролю
- •Тема 1. Етика як філософська наука, її предмет і завдання.
- •Тема 2. Історія етичної думки.
- •Тема 3. Походження та історичні типи моралі.
- •Тема 4. Мораль як соціальний і особистісний феномен.
- •Тема 5. Основні поняття моральної свідомості (категорії етики).
- •Тема 6. Сенс життя і ставлення до смерті. Щастя.
- •Тема 7. Моральні проблеми людської діяльності.
- •Тема 8. Моральні аспекти глобальних проблем сучасної цивілізації.
- •Тема 9. Моральне формування і самовдосконалення особистості.
- •Тема 10. Спілкування людей, його моральні виміри.
- •Тема 11. Етикет як складова частина культури спілкування.
- •Тема 12. Юридична етика як вид професійної етики.
- •3.2 Теми рефератів і методичні рекомендації щодо їх написання
- •3.3 Конспектування навчальної літератури
- •Тема 3. Походження та історичні типи моралі.
- •Тема 8. Моральні аспекти глобальних проблем сучасної цивілізації. Мораль і насильство.
- •Тема 9. Моральне формування і самовдосконалення особистості.
- •Тема 12. Юридична етика як вид професійної етики.
- •4. Словник основних термінів
- •5. Персоналії
- •6. Питання до заліку з «етики та етикету»
- •7. Критерії оцінювання знань студентів під час проведення поточного та підсумкового контролю
- •8. Список рекомендованої літератури
Тема 5. Основні поняття моральної свідомості (категорії етики).
Завдання і запитання:
1. Проаналізуйте відмінності між абсолютистськими та релятивістськими концепціями добра.
2. Яку роль відіграє зло — деструктивну чи конструктивну? Думу обгрунтуйте.
3. Що спільного й відмінного мають добро і зло?
4. Як взаємопов'язані гідність і честь?
5. Обгрунтуйте конкретно-історичний характер розуміння справедливості?
6. У чому виявляються моральний сором і каяття?
7. Поміркуйте, які аспекти добра розкриваються в таких визначеннях:
«Добро — це зберегти життя, сприяти життю» (А. Швейцер).
«Добро є свобода» (С. К'єркегор).
«Добром ми називаємо те, що здатне викликати або збільшити наше вдоволення» (Дж. Локк).
«Добро — це утвердження прагнення до щастя» (Л.-А. Фейербах).
«Добро — це нібито найвищий ступінь користі» (М. Чернишевський).
«Моральне добро і зло в усіх країнах визначається тим, корисне чи шкідливе дане явище для суспільства» (Вольтер).
«Коли в Піднебесній дізналися, що краса — це краса, з'явилась і потворність. Коли дізналися, що добро — це добро, з'явилось і зло» (Лао-цзи).
«Кількість добра в природі дорівнює кількості зла» (Ж.-Б. Робіне).
«Половина наслідків добрих намірів виявляється злом. Половина наслідків лихих намірів виявляється добром» (М. Твен).
«Доброго, котрого хочу, не роблю, а злого, котрого не хочу, роблю» (Апостол Павло).
«Люди завжди лихі, доки їх не примусить до добра необхідність» (Н. Макіавеллі).
«Зло, як правило, мстить за себе, але добро не обов'язково винагороджується. Зло значно послідовніше» (К. Іжиковський).
8. Визначіть, яка грань зла розкривається в таких висловлюваннях:
«Злом називаємо те, що здатне завдавати нам чи збільшувати якесь страждання» (Дж. Локк).
«Зло є не що інше, як невідповідність між буттям і належним» (Г.-В.-Ф. Гегель).
«Дуже прикро, що прагнення людей зменшити зло породжує так багато нового зла» (Г. Ліхтенберг).
«Без зла все було б таким же безбарвним, як безбарвною була б людина, позбавлена пристрастей» (Я. Бьоме).
9. Проаналізуйте, які грані справедливості розкриваються у цих висловлюваннях:
«Справедливість є найбільшою із чеснот» (Арістотель).
«Справедливість є постійна й незмінна воля кожному відплачувати за заслугами» (Античний афоризм).
«Бути доброю [людиною] — значить не [тільки] не робити несправедливості, але й не бажати цього» (Демокріт).
«Людина справедлива не та, що не кривдить, а яка могла б скривдити, і не захотіла» (Філон Александрійський).
«Справедливий до себе ставиться суворо, до інших — поблажливо» (Японське прислів'я).
10. Охарактеризуйте висловлювання:
«Совість — це глядач і суддя доброчесності» (Античний афоризм).
«Закон, який живе в нас, називається совістю. Совість є, власне, пристосування наших вчинків до цього закону» (І. Кант).
«Совість — це наш внутрішній суддя, який безпомилково свідчить про те, наскільки наші вчинки заслуговують поваги чи осуду наших ближніх» (П.-А. Гольбах).
«Совість — тисяча свідків» (Квінтіліан).
«Чиста совість є винаходом диявола» (А. Швейцер).
11. Прокоментуйте такі висловлювання:
«Найбільш повно і концентровано виражається вихованість і моральна культура людини в тому, щоб виміряти однаковою мірою і рівно цінувати як власну, так і чужу гідність» (Ф. Бекон).
«Людина повинна поважати саму себе і вважати себе гідною найвищого» (Г.-В.-Ф. Гегель).
«Об'єктивно — честь є думка інших про нашу цінність, а суб'єктивно — наша боязнь перед цією думкою» (А. Шопенгауер).
«Чесну людину можна піддати переслідуванню, але не обезчестити» (Вольтер).