6. Питання до заліку з «етики та етикету»

1. Етика як наука про мораль, її теоретичні і практичні завдання.

2. Становлення і розвиток етики в античну епоху.

3. Етика Арістотеля.

4. Середньовічна етика (5-16 ст. ).

5. Розвиток етики в Новий час (17-19 ст. ).

6. Етика І. Канта.

7. Етика кінця 19-20 ст.

8. Концепції походження моралі. Соціально-історичні теорії виникнення моралі.

9. Стародавні зібрання законів і моральних обов’язків.

10. Громадянська мораль в античну епоху.

11. Християнська мораль.

12. Моральна теорія прав людини, її принципи.

13. Міщанська мораль.

14. Поняття моралі, особливості моралі.

15. Структура моралі.

16. Функції моралі.

17. Моральна норма.

18. Моральна якість.

19. Моральний принцип.

20. Ціннісна орієнтація.

21. Моральний ідеал.

22. Мораль і право.

23. Мораль і звичай.

24. Мораль і політика.

25. Поняття добра. Добро і користь.

26. Поняття зла, його види. Походження зла.

27. Моральне зло. Види морального зла.

28. Обов’язок.

29. Відповідальність.

30. Справедливість.

31. Вина і розкаяння.

32. Сором і совість.

33. Честь і гідність.

34. Проблема сенсу життя людини. Способи осмислення людського буття.

35. Проблема смерті в культурно - історичному аспекті. Ставлення до смерті в сучасному суспільстві.

36. Проблема самогубства. Оцінка цього акту християнською мораллю і сучасною європейською.

37. Проблема евтаназії.

38. Категорія щастя. Види щастя.

39. Поняття свободи. Проблеми свободного вибору.

40. Вчинок як першоелемент моральної діяльності.

41. Проблема співвідношення цілей і засобів діяльності.

42. Проблема оцінювання вчинку (мотив і результат дії).

43. Толерантність.

44. Повага.

45. Співчуття і милосердя.

46. Дружба.

47. Любов.

48. Юридична етика, її зміст і структура.

49. Особливості професії юриста та їх моральне значення.

50. Морально-психологічні якості судді, слідчого, прокурора, адвоката.

51. Моральні основи використання окремих видів доказів.

52. Моральні основи виконання слідчих дій.

53. Адвокатська етика.

54. Моральні основи діяльності співробітників правоохоронних органів.

55. Етикет, його роль у сучасному суспільстві.

56. Загальні принципи і вимоги сучасного етикету.

57. Види етикету. Судовий етикет.

58. Правила поведінки в громадських місцях.

59. Етикет у стосунках із сусідами.

60. Правила користування мобільним телефоном у громадських місцях.

7. Критерії оцінювання знань студентів під час проведення поточного та підсумкового контролю

Форми та методи поточного контролю:

- опитування студентів на семінарських заняттях;

- виконання студентами ситуаційних завдань;

- тестування студентів;

- виступи студентів на семінарських заняттях з доповідями;

- виконання студентами письмових самостійних робіт з окремих тем;

- написання студентами рефератів.

Критерії оцінювання знань та вмінь під час поточного контролю.

При оцінці знань студентів з „Етики та етикету” враховуються такі компоненти:

- рівень знань;

- обсяг знань;

- зв’язок із сучасністю;

- знання лекційного матеріалу;

- знання першоджерел, підручників, додаткової літератури.

Оцінка „відмінно”: відповідь студента базується на творчому мисленні; студент виявляє знання структури курсу, теми, висвітлюваного питання, вміє укладати тезисний план, вільно користується понятійним апаратом, точно формулює дефініції термінів; правильно і логічно будує текст усної або письмової відповіді; без зволікань дає відповідь на основні і додаткові питання.

Програмний матеріал засвоєний студентами повністю.

Студент виказує ґрунтовні знання першоджерел, вміє самостійно розкривати їх зміст, робити узагальнення і висновки, використовуючи додаткову літературу.

Оцінка „добре”: відповідь студента базується на самостійному аналізі висвітлюваного матеріалу. Студент виявляє хороші знання структури теми, відповідає грамотно і по суті. Володіє навичками і засобами виконання практичних завдань.

Програмний матеріал засвоєний студентом. Можливі несуттєві неточності в поясненні деяких питань.

Студент вміє використовувати свої знання в аналізі сучасної дійсності; виказує знання першоджерел та іншої додаткової літератури.

Оцінка „задовільно”: студент відповідає на рівні репродуктивного мислення; виявляє слабкі знання структури курсу; допускає помилкові тлумачення термінів; порушує послідовність у висвітленні окремих тем, питань; має проблеми при виконанні практичних завдань.

Студентом засвоєна лише основна частина програмного матеріалу; має труднощі при аналізі сучасності.

Знає лише основний зміст програмної літератури. Недостатньо володіє навичками узагальнення.

Оцінка „незадовільно”: студент не знає значної частини програмного матеріалу, допускає суттєві помилки, не може пов’язати даний матеріал із сучасністю, не знає матеріалу навіть підручників.

Форми та методи підсумкового контролю.

На заліку з „Етики та етикету” оцінюється робота студентів за семестр: оцінюються їх особисті знання, навички самостійної роботи, уміння використовувати добуті знання у вирішенні практичних завдань, їх суспільно- культурна зрілість і активність.

Якщо студент, вивчаючи курс „Етика та етикет”, мав „відмінні”, „добрі”, «задовільні» оцінки під час поточного контролю, за самостійну роботу, то з ним проводиться залікова співбесіда за поданими раніше заліковими питаннями.

Якщо студент мав „незадовільні” оцінки, то він не допускається до залікової співбесіди, доки не відпрацює в усній або письмовій формі не засвоєний ним програмний матеріал.