4. Анатомо-структурні зміни рослин в умовах засолення

Анатомо-структурні зміни у рослин, які ростуть в умовах засолення. відзначалися багатьма авторами. Більшість дослідників дотримується думки, що рослини в умовах засолення здобувають характерні ознаки і властивості сукулентності, тобто товщає листя, збільшуються розміри клітин епідермісу, зменшується число продихів на одиницю площі листка, розростаються палісадна і губчата паренхіми листка, слабко розвиваються і диференціюються провідні системи. При цьому вважають, що відхилення анатомо-структурних змін убік придбання рис сукулентності є пристосувальною реакцією рослин до засолення. Унаслідок цього величини показників сукулентності нерідко зв'язують зі ступенем солевитривалості самих рослин.

Однак чимало фактів свідчить про те, що у рослин в умовах засолення виявляються і ознаки ксероморфізму, точніше галоксеричності, тобто поряд зі стовщенням листка зменшуються розміри клітин епідермісу, збільшується число продихів на одиницю площі листка, добре розвиваються і диференціюються провідні системи і т.д.

Дослідження, проведені протягом ряду років, показали, що характерні анатомо-структурні зміни рослин обумовлюються не стільки загальною концентрацією солей, скільки їх співвідношенням, тобто типом сольового складу ґрунту. Вплив якості засолення на анатомо-структурні зміни органів рослин виявляється на самих ранніх етапах її розвитку. Результати відповідних спостережень показують, що за умов засолення в конусі наростання стебла порушуються процеси закладення листових горбків і диференціювання їх у листки. За цього у рослин за умов хлоридного засолення закладення листових горбків гальмується меншою мірою, ніж їх диференціювання, тоді як за сульфатного засолення дія солей проявляється значно слабкіше і в однаковій мірі на обидва процеси. Формування листка в умовах різноякісного засолення накладає глибокий відбиток на його анатомічну будову. Характерною рисою рослин із хлоридного засолення в порівнянні із сульфатним є зменшення розмірів площі листка, збільшення розмірів клітин епідермісу, зменшення числа продихів на одиницю площі листка, стовщення листової пластинки за рахунок розростання палісадної і губчатої паренхіми. Експериментальні дані вказують на те, що у рослин в умовах сульфатного засолення більшою мірою пригнічуються процеси розтягнення клітин, ніж їх новоутворення, а за хлоридного засолення новоутворення клітин різко пригнічується, але стимулюється їхнє розтягнення.

Вплив різноякісності засолення позначається і на анатомічній будові стебла бавовнику. За умов хлоридного засолення більш чітко, чим за сульфатного засолення виражене збільшення товщини кори, серцевини і зменшення товщини деревини. Поряд з цим у рослин хлоридного засолення знижується ступінь диференціації водопровідної системи і розміри просвітів судин. Інакше кажучи, у рослин, що ростуть за умов хлоридного засолення, чітко виявляються ознаки і властивості галосукулентності, тоді як за сульфатного засолення – галоксеричності.

Однак варто підкреслити, що явище галосукулентності і галоксеричності у рослин великою мірою залежить і від їх біологічних властивостей. Значення біологічної природи рослин у реакціях на якість засолення особливо чітко виявляється в Salicornia herbacea. Це рослина з яскраво вираженої сукулентністю переважно росте на ґрунтах із хлоридним засоленням. Вирощування солонцю на незасоленому ґрунті та за умов сульфатного засолення анатомо-структурні зміни йдуть у напрямку галоксеричності, а на хлоридному засоленні – галосукулентності. Тобто, біологічні властивості солонцю визначили специфічність реакції на якість засолення, що знайшло відображення у своєрідних анатомо-структурних змінах його органів.