5 Методи визначення координат точок земної поверхні за результатами спостережень шсз

Розрізняють такі методи визначення координат точок земної поверхні за результатами спостережень ШСЗ: фотографічний, лазерний, комбінований.

Фотографічний метод спостереження при його реалізаціїї дозволяє визначати сферичні координати супутника … на момент спостереження S.

Рівняння (1) є основним векторним рівнянням фотографічного методу..

Якщо з 2 довільних точок місцевості одночасно (синхронно) спостерігається супутник, то отримані результати спостережень дозволяють однозначно визначити координати супутника в просторі, ці координати будуть референцними або геоцентричними.

Відомо, що лазери є приладами, які дозволяють за часом проходження світлового імпульсу від точки спостереження до точки візування і назад визначати відстань до відповідних точок. Якщо в точці спостереження на земній поверхні встановити лазерний прилад, а на супутнику відбивач, то цей метод дозволяє визначити відстань до супутника з точки спостереження.

Лазерний спосіб спостережень для визначення координат супутника можна використати тільки тоді, коли на місцевості відомі 3 точки з відповідними координатами і з цих точок виконано синхронні спостереження супутника.

Якщо існує можливість з точки спостереження на земній поверхні одночасно виконати фотографування супутника і визначити відстань до нього, то такий спосіб буде фотографічно-лазерним.

Фотографічно-доплєровський метод базується на тому, що при доплєровських спостереженнях можна визначити не відстань до супутника, а різницю відстаней до нього.

17.Заг. Принципи використання шсз для визначення корд. Наземних пунктів.

До геометр. задач супут. геодезії відноситься ПГЗ і ОГЗ супут. геодезії., що передбачають визначення коорд. точок в просторі і на зем. повернхні з врахуванням впливу гравіт. поля Землі. Як правило, методи супут. геодезії реалізуються шляхом синхронних спостережень. Представлена схема реалізації супут. геодезії дозволяє скласти фундаментальне рівняння супут. геодезії: ρ=Ri+ri . Реалізація цього рівняння можлива у 2 варіантах:

1.положення супутника спостерігається з 2 наземних пунктів

2.положення супутника спостерігається з 3 і більше наземних пунктів

Супутник спостерігається з 1 або 2 пунктів, але не синхронно. В 1-му випадку: R1+r1= R2+ri2; R2-R1 =r2-r1 ;r2-r1=D- це рівняння показує, що D не залежить від спостережень і якщо продовжити аналогічні дії на наступні пункти, тов. казаним способом можна побудувати на зем. поверхні геодез. мережу, що дозволить геометр. шляхом вивчати поверхню Землі. Такий метод побудови геодез. мережі є відносним. Оскільки вектор D дає характеристику тільки відносного положення пунктів мережі. Для визначення коорд. пунктів такої мережі обов’язково повинен задаватися вектор якогось початкового пункту R0, що дозволить за допомогою коорд. цього пункту встановити систему коорд. для всієї мережі. Тобто якщо R0 заданий в референц. коорд., то і вся мережа буде визначена в цій мережі. Rі= R0+∑Dі. При спостереженні з 1 пункту визначення R можливо тільки в тому випадку коли відомі геоцентр. вектор супутника ρ. Встановимо реалізацію цього варіанту. Запишемо тотожність для топоцент. вектора: r0+dr=rвим+υ, де dr- поправка в топоцент. радіус-вектор; υ – похибка, яку ми допускаєм. Для визначення dr викор. формулу: dr= dρ- dR,

dρ- dR= (rвим – r0)+υ де dρ-хар-є похибки визначення положення супутника на орбіті. Відомо, що положення супутника буде залежити від а,ε,ω,u,υ,і.(dρ\dq)dq-dR-l=ύ На точність визначення положення точки на місцевості впливає 9 чинників:6-точність положення супутника на орбіті, 3- місце положення точки на зем. поверхні. Розв’язок цієї системи рівняння дозволяє отримати відповідні параметри супутника і коорд. точки зем. поверхні.