11. Суть фотографічних спостережень супутників.

Для реалізації фотографічного методу використовують спеціальні прилади, які отримали назву фототеодолітів. Фототеодоліт – є приладом, в якому поєднується теодоліт і фотокамера. Фотографування супутника з допомогою фотокамер може відбуватися як на плівку так і на фотопластинки. Фотографічний метод спостереження реалізується з допомогою спеціальних фотографічних установок, які мають марку АФУ або ВАУ. Ці установки є комбінацією АТ і фотокамери. Фотографування ведуться або на фотографічну плівку або на фотопластинки. Фотографічна установка має здатність певним чином орієнтуватися в точці спостережень. Розрізняють три види орієнтування:

1. Орієнтування в площин небесного горизонту. В цьому випадку площина горизонтального кругу АТ встановлюється перпендикулярно до прямовисної лінії, а наведення на супутник здійснюється за ефемеридними значеннями . Спостереження супутника завжди ведуться на фоні тих чи інших опорних зірок, екваторіальні координати яких наперед можуть бути обчислені. Таких опорних зірок на фотографії небесної сфери повинно відобразитись не менше трьох.

2. При екваторіальному орієнтуванні фотографічної установки площина лімба горизонтального кругу співпадає з площиною небесного екватора, а вісь обертання АТ відповідає напрямку осі обертання Землі. Ефемеридними установками при орієнтуванні є .

3. Орієнтування фотографічної установки в площині орбіти супутника. В цьому випадку площина горизонтального круга співпадає з площиною орбіти, вісь обертання АТ направлена в полюс орбіти супутника. Орієнтування здійснюється за допомогою ефемеридних значень .

Достоїнством фотографічних методів спостереження є їх документальність, що дозволяє відтворювати результати спостереження у довільний час.

12. Визначення ідеальних координат зірок.

Відомо, що в фотографічному методі спостереження зображення зірок отримують на фотографії небесної сфери, яка є центральною проекцією відповідних зображень. За конструкцією фотоапарата фотоплівки розміщуються на відстані фокусної віддалі об’єктива. Довкруги оптичного центра фотокамери опишемо, радіусом що відповідає F,сферу і отримаємо на поверхні цієї сфери положення опорної зірки, полюса світу і головної точки об’єктива.

Приймемо, що екв коор A₀ і D₀ відомі. Нехай координати опорної зірки α і δ.

Знайдемо S

, ( )

Спроектуймо на площину фотознімка методом центрального проектування полюс Р і цю точку проекції з’єднаємо з т Q₀ , приймемо цей напрямок за вісь η системи прямокутних координат, в площині знімка проведемо перпендикулярно до η вісь ξ. Назвемо цю систему координат ξ η «ідеальною» системою координат в площині знімка. Тоді координати зірки будуть такими.

Відомо, що в центральних проекціях зберігається рівність кутів.

, ( )