9. Визначення координат точок Земної поверхні із спостереження супутників системи gps.

GPS метод є радіотехнічним методом спостереження Система GPS створювалася для визначення місця положення точок на земній поверхні. Суть цієї системи полягає в тому, що на кожний момент спостереження положення супутника, що входить в цю систему є відомим.. Супутники, що входять в систему GPS, об лаштовані атомними годинниками, генераторами частоти, пристроями передачі і приймання електромагнітних коливань, які працюють в так званому L-діапазоні.

Нехай зі супутника передається сигнал точного часу в момент t_S, а в момент t_R ці сигнали приймаються в пункті спостереження. Нехай поправки сигналів передач і приймання є відповідно , тоді відстань від супутника до точки спостереження може бути визначена з формули:

,

де с – швидкість світла, – різниця часу.

, (2.23)

Підставляючи ( ) в формулу відстані:

R може бути визначений з виразу

, ( )

Тоді

, ( )

Аналізуючи ( ) бачимо, що в цьому рівнянні є чотири невідомі величини і зсув годинника в точці спостереження . Для визначення невідомих величин необхідно скласти як мінімум чотири рівняння виду ( ), а це означає що з пункту спостережень необхідно спостерігати мінімум чотири супутники, координати яких а момент спостереження повинні бути відомими.

10. Методи і прилади для спостережень шсз. Класифікація шсз.

Спостереження супутника можуть вестися різними методами, які за класифікацією діляться на три групи: візуальні, оптичні, радіотехнічні.

Застосування візуальних і оптичних методів можливе тільки тоді коли є безпосередня видимість між точками спостереження і супутниками. Радіотехнічні методи не вимагають безпосередньої видимості.

Візуальний метод передбачає спостереження супутника неозброєним оком і практично для геодезичних цілей не використовується.

Оптичні методи базуються на використанні фотографічних і лазерних спостережень супутника.

Радіотехнічні методи – це методи які використовують електромагнітні імпульси чи радіохвилі для фіксації тих чи інших параметрів супутника. Розрізняють Доплеревські і радіоінтерферометричні методи.

Особливістю спостереження супутників є те, що вони мають велику видиму швидкість руху супутника по орбіті, яка може сягати 10 – 15 º/сек. Супутники які використовують в геодезії поділяють на дві категорії: пасивні і активні. Пасивні супутники – це супутники візирні цілі, які освітлюються або освітлюються променями сонця або спеціальними імпульсними лампами. Активні супутники – це супутники що мають здатність надавати додавати додаткову інформацію або про себе, свої параметри, координати або виконувати інші дії.