5.Особливості роботи страхової компанії при проведенні страхування від нещасних випадків в обов’язковій і добровільній формах

Робота страхової компанії по страхуванню від нещасних випадків в добровільній і обов’язковій формах суттєво відрізняється, оскільки в добровільній формі здебільшого має місце самостійне звернення страхувальника до компанії (хоча останнім часом і поширюється укладення колективних договорів за посередництва агентів). В обов’язковому страхуванні продаж і подальша робота по обслуговуванню договорів проводиться за допомогою агентів компанії. Розглянемо приклади з обов’язковим страхуванням туристів.

Робота компанії по страхуванню туристів проводиться здебільшого за посередництва туристичних агентств. Туристичні агентства виступають при цьому страховими агентами і видають страхові поліси туристам, або утримують їх централізовано до закінчення терміну подорожі. За настання страхового випадку представник туристичного агентства складає страховий акт в якому деталізуються усі обставини страхового випадку і наслідки для життя або здоров’я туриста. Страховий акт висилається страховику для резервування суми страхового відшкодування. Якщо внаслідок нещасного випадку або захворювання відбулася госпіталізація туриста представник туристичного агентства повинен повідомити страховика про стан здоров’я постраждалого і надати координати медичного закладу, який здійснює лікування. В окремих випадках, коли відбулися страхові випадки з великою кількістю жертв і такі, що можуть спричинити значні страхові виплати, страхова компанія може відкомандирувати на місце події свого представника для перевірки усіх обставин страхового випадку і підготовки регрес них вимог, якщо є безпосередній винуватець.

При укладенні договору страхування туристичне агентство повинне звернути увагу страхувальника на такі речі:

наявність у страховика ліцензії на проведення такого виду страхування;

з якою міжнародною сервісною програмою укладено договір страховиком;

як можна зв’язатися з сервісними центрами, що обслуговують страховика за кордоном;

яка кількість філій сервісних центрів та їх розташування;

розмір франшизи.

Страхування від нещасних випадків на транспорті проводиться тільки за посередництва страхових агентів якими виступають залізничні, авіаційні і автотранспортні каси. Страховий поліс при цьому, як правило не видається, а облік застрахованих осіб ведеться за повідомленням агентів про кількість проданих квитків. У випадку настання страхової події транспортні підприємства повинні негайно повідомити страховика про це, а останній повинен відкомандирувати свого представника на місце події для з’ясування усіх обставин і обрахунку суми страхового відшкодування.

При добровільній формі індивідуального страхування від нещасних випадків про настання страхового випадку компанію повідомляє сама застрахована особа, або її представники. Якщо страхова сума невелика, то на підставі наданих документів робиться страхове відшкодування. Якщо сума є значною, то компанія може провести власну перевірку обставин страхового випадку. При колективному добровільному страхуванні попередню роботу по отриманню інформації про страховий випадок проводить агент страховика, який укладав договір або інший керівник застрахованої групи. Страховик при цьому також може вислати свого представника для перевірки достатності і адекватності отриманої інформації.