38. Вимоги до структури та оформлення тео бізнес-проектів

Техніко-економічне обґрунтування (ТЕО) — це розрахунок економічної доцільності здійснення проекту, заснований на порівняльній оцінці витрат і результатів ефективності використання, а також строку окупності вкладень. ТЕО — це виваженість кожного Вашого кроку в реалізації задуманого.

В даний час, не існує певних методик підготовки бізнес-плану. Ми пропонуємо наступну схему бізнес-плану, що використовується в практиці підготовки бізнес-планів на Заході (відповідно до основних вимог і стандартів таких організацій, як Всесвітній Банк, ЮНІДО, ЕБРР).

1. Мета проекту

2. Пропозиції по конкретному проекті і переслідуваній меті

3. Пропонована структура кредиту або субсидії

4. Про компанію та її діяльність

Історія компанії, місцезнаходження,

Продукція (послуги), споживачі, постачальники,

Діяльність, виробничий процес,

Організація, керівництво (персонал),

Особливі переваги діяльності компанії

5.Опис ринку

Визначення, оцінка ринку,

Робота компанії на ринку,

Аналіз конкуруючих фірм

6.Маркетинг і реалізація

Стратегія маркетингу

План реалізації

7.Заходи щодо поліпшення діяльності компанії

Виробництво, Фінанси, маркетинг і реалізація

8.Заходи для залучення інвестицій

Підстави для інвестування в країну (регіони), на ринку діяльності компанії,

Підстави для інвестування в Компанію

9.Інформація про фінансову діяльність за минулі роки

Історична довідка про фінансові дані

10.Фінансова інформація

Джерела фінансування і використання коштів

Перелік виробничого устаткування та активів

Звіт про доходи, про рух готівки

Аналіз критичного обсягу виробництва, передбачуваних витрат

11.Прогнозовані доходи

Щомісячне зведення — перший рік, річне зведення — другий і третій роки

Припущення і пояснення

39. Поняття та класифікація інвестиційних ризиків.

Виділяють три рівні поінформованості конкретної управлінської ситуації, зокрема: визначеність (повна інформація); ризик (часткова інформація про фактори ризику, що створюють ризикову ситуацію); невизначеність (інформація про фактори ризику обмежена або відсутня взагалі).

Ризик – імовірність настання небажаної події, з яким пов’язується певний рівень втрат. Під інвестиційним ризиком розуміють можливість нездійснення запланованих цілей інвестування (таких, як прибуток чи соціальний ефект) і отримання грошових збитків.

Класифікація інвестиційних ризиків: фінансовий, будівельний та експлуатаційний.

Під фінансовим ризиком розуміють імовірність виникнення несприятливих фінансових наслідків у формі втрати доходу або капіталу в ситуації невизначеності умов здійснення фінансової/операційної діяльності. Однак поняття фінансового ризику є комплексним, і включає в себе всю сукупність взаємопов’язаних ризиків невиконання фінансових зобов’язань протилежною стороною та ризиків зміни кон’юнктури фінансових ринків. Сюди входять: кредитний (в т.ч. відсотковий, ліквідності, дефолту), валютний, ризик процентних ставок, портфельний ризик тощо.

Будівельні ризики – ризики, що виникають у процесі здійснення будівельних проектів, та пов’язані з недотриманням техніко-економічних параметрів проекту чи календарних термінів його здійснення.

Експлуатаційні ризики – ризики, які з’являються після введення об’єкта в дію та його виходу на повну проекту потужність.

Портфельний фінансовий ризик характеризує сукупний ризик, притаманний сукупності фінансових інструментів, об’єднаних в портфель. Загальний ризик за портфелем різко зменшується при зростанні кількості цінних паперів від одного до десяти. При збільшенні кількості цінних паперів до 20, ризик за портфелем наближається до ринкового ризику.

Відомо, що між рівнем ризику і ступенем прибутковості певного активу існує прямо пропорційна кореляційна залежність: з вищим ступенем ризику пов’язуються можливості високого прибутку і навпаки. Аналіз ризику в процесі прийняття рішення є одним із найважливіших етапів, оскільки саме від визначення оптимального співвідношення ризику/дохідності залежить успішність його виконання.