53

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Тернопільський національний педагогічний університет

імені Володимира Гнатюка

ПРОЕКТ

На тему:

«Технології гуманістичного виховання»

Виконали

студенти факультету іноземних мов

групи ФА-33

Сампара Катерина

Маличок Христина

Тернопіль 2011

ЗМІСТ

Вступ 3

Розділ 1. Гуманістичне виховання учнів як психолого-педагогічна проблема 5

1.1. Сутність основних понять проблеми 5

1.2. Питання виховання гуманізму у сім’ї 7

1.3. Реалізація принципів гуманістичного виховання сучасною школою 13

1.4. Роль церковних інституцій у формуванні гуманної особистості 18

Розділ 2. Особливості взаємодії школи, сім’ї і церкви у гуманістичному вихованні 23

2.1. Технології гуманістичного виховання в сучасній школі 23

2.2. Спільна діяльність соціальних інституцій у реалізації завдань гуманістичного виховання 27

Розділ 3. Діагностика проблеми взаємодії школи, сім’ї і церкви у гуманістичному вихованні 34

Розділ 4. Зразок розгорнутої виховної години на тему «Гуманізм» 38

Висновки 49

Список використаних джерел 51

ВСТУП

Суспільне життя переконує, що без культивування таких моральних цінностей як добро, людяність, відповідальність, почуття власної гідності, творча ініціатива, підприємливість, толерантність навряд чи можна розраховувати на поліпшення моральної ситуації в нашій країні. Ці моральні феномени в період переходу до ринку, який ще не став цивілізованим, виконують функцію гармонізації особистих і суспільних інтересів.

На жаль, незважаючи на велике значення морально-духовних цінностей в житті людей, вони ще не зайняли належного місця в системі цінностей підростаючого покоління. Нині в учнівському середовищі зростає злочинність, озлобленість, нігілістичне ставлення до принципів моралі: спостерігається крайній егоцентризм, низький рівень культури спілкування, небажання покладати на себе відповідальність, недостатня сформованість патріотизму, втрата життєвого оптимізму та інші негативні прояви.

Школа у своїй виховній роботі не може сама виправити існуючий стан речей. Їй необхідно звернутися до соціальних інституцій, серед яких важливу роль у гуманістичному вихованні молоді відіграють церква і сім’я.

Метою даної роботи є дослідити вплив школи, сім’ї, церкви на гуманістичне виховання учнів.

Завданнями роботи є: розробити понятійний апарат дослідження; висвітлити питання виховання гуманізму у сім’ї; охарактеризувати реалізація принципів гуманістичного виховання сучасною школою; визначити роль церковних інституцій у формуванні гуманної особистості; проаналізувати технології гуманістичного виховання в сучасній школі; показати спільну діяльність соціальних інституцій у реалізації завдань гуманістичного виховання.

Отже, об’єктом роботи є гуманістичне виховання учнів, предметом – вплив на нього школи, сум’ї і церкви.

Актуальність проблеми полягає у сучасному світі матеріальні пріорітети займають провідне місце, тому важливим є розвинути гуманістичні ідеї серед учнів та їхніх батьків.

Практичне значення проекту полягає у можливості наукового використання результатів дослідження. Використати дане дослідження можна при розробці шкільної програми, в практичній роботі педагога в умовах загальноосвітньої школи.

Розділ 1 гуманістичне виховання учнів як психолого-педагогічна проблема

1.1. Сутність основних понять проблеми

Термін «гуманізм» (походить від лат. hитапуs – людський, людяний) означає історично змінювану систему ідей і поглядів, у якій визнається цінність людини як особистості, її права на свободу і вільний розвиток, прояв своїх здібностей, утвердження блага людини як критерію оцінки суспільних відносин. У найбільш широкому розумінні це поняття означає гомоцентризм, орієнтацію на саму людину, її запити і потреби. Це ставлення до людини, пройняте турботою про її благо, повагою до її гідності; людяність; задоволення потреб та інтересів особистості. У гуманізмі втілюється споконвічне прагнення особистості, колективу, соціуму до щастя й досконалості. Гуманізм розглядають як вид ідеології, принцип світогляду, одну з форм суспільної свідомості, що впливає на зміст індивідуальної свідомості.

Гуманність – це система установок особистості на соціальні об’єкти (людину, групу), живу істоту, обумовлена моральними нормами і цінностями. Цілком правомірно розглядати гуманність і як інтегровану морально-психологічну якість особистості, що виявляється в усвідомленій повазі до людей та їх гідності, людяності, великодушності, доброті, готовності зрозуміти партнера та вибачити провину ближньому, у прагненні допомогти слабшому.

Можна стверджувати, що гуманність включає в себе поведінковий компонент і віддзеркалює моральний та емоційний аспекти гуманізму. На думку вчених (Г.О.Балл, І.Б.Котова, Є.М.Шиянов та ін.), гуманність – це не стільки особистісна риса, скільки головна якість, що виражає ставлення людини до людини. Гуманне ставлення до людей визначає гуманістичну сутність особистості.

Гуманістичне виховання – це цілісний процес навчання і виховання, спрямований на формування гуманних якостей, пробудження особистісних сил, засвоєння гуманістичних вимог, формування всебічно і гармонійно розвиненої особистості в співпраці вчителя і учнів.

Завданнями формування гуманістичних цінностей в контексті сучасної етичної культури є:

• засвоєння елементів прикладної етики, ознайомлення з її базовими категоріями і проблемним полем гуманістичних цінностей;

• вивчення гуманістичної моралі як прогресуючого культурного феномену людства;

• актуалізація гуманістичних традицій світової, вітчизняної етичної культури, сфер їхніх взаємовпливів на формування внутрішньої системи моральних регуляторів поведінки учнів;

• оволодіння досвідом гуманного ставлення людини до самої себе, до інших людей, до природи, до суспільства в цілому;

• укорінення почуття належності до своєї етноетичної культури, ідентифікація себе з українським народом;

• формування внутрішніх моральних регуляторів (совісті, честі, обов’язку, власної гідності, спроможності робити вибір між добром і злом, оцінювати гуманістичними критеріями свої вчинки і поведінку).

Моральна норма – це конкретні правила поведінки, які визначають, як людина має вести себе у суспільстві.