29. Оцінка фінансової стійкості підприємства. Типи фінансової стійкості. Показники фінансової стійкості підприємства.

Фінансову стійкість підприємства тісно пов'язано із перспективною його платоспроможністю, її аналіз дає змогу визначити фінансові можливості підприємства на відповідну перспективу.

Оцінка фінансової стійкості підприємства має на меті об'єктивний аналіз величини та структури активів і пасивів підприємства і визначення на цій основі міри його фінансової стабільності й незалежності, а також відповідності фінансово-господарської діяльності підприємства цілям його статутної діяльності.

Фінансова стійкість підприємства - це здатність суб'єкта господарювання функціонувати й розвиватися, зберігати рівновагу своїх активів і пасивів в внутрішнім і зовнішнім середовищі, що змінюється гарантує його платоспроможність і інвестиційну привабливість у довгостроковій перспективі в границях припустимого рівня ризику.

Стійкий фінансовий стан досягається при достатності власного капіталу, гарній якості активів, достатньому рівні рентабельності з обліком операційного й фінансового ризику, достатності ліквідності, стабільних доходах і широких можливостях залучення позикових коштів.

Для забезпечення фінансової стійкості підприємство повинне мати гнучку структуру капіталу, уміти організувати його рух таким чином, щоб забезпечити постійне перевищення доходів над видатками з метою збереження платоспроможності й створення умов для самофінансування.

Фінансовий стан підприємства, його стійкість і стабільність залежать від результатів його виробничої, комерційної й фінансової діяльності.

Спочатку необхідно проаналізувати структуру джерел підприємства й оцінити ступінь фінансової стійкості й фінансового ризику. Із цією метою розраховують наступні показники:

1. Коефіцієнт концентрації власного капіталу (фінансової автономії, незалежності) - питома вага власного капіталу в загальній валюті нетто-балансу:

де власний капітал; - валюта (підсумок) балансу

Він характеризує, яка частина активів підприємства сформована за рахунок власних джерел коштів.

2. Коефіцієнт концентрації позикового капіталу - питома вага позикових коштів у загальній валюті нетто-балансу - показує, яка частина активів підприємства сформована за рахунок позикових коштів довгострокового й короткострокового характеру.

3. Коефіцієнт фінансової залежності (обернений до переднього коефіцієнту концентрації власного капіталу). Він показує, яка сума активів доводиться на грн. власних коштів. Якщо його величина дорівнює 1, то це означає, що всі активи підприємства сформовані тільки за рахунок власного капіталу.

4. Коефіцієнт поточної заборгованості=Короткострокові зобов'язання/Загальна валюта нетто-балансу

Показує, яка частина активів сформована за рахунок позикових ресурсів короткострокового характеру.

5. Коефіцієнт стійкого фінансування=

=(Власний капітал + Довгострокові зобов'язання)/ Загальна валюта нетто-балансу

Характеризує, яка частина активів балансу сформована за рахунок стійких джерел. Якщо підприємство не користується довгостроковими кредитами й позиками, то його величина буде збігатися з величиною коефіцієнта фінансової незалежності.

У свою чергу для характеристики структури довгострокових джерел фінансування розраховують і аналізують наступні показники.

6. Коефіцієнт фінансової незалежності капіталізованих джерел=

=Власний капітал/(Власний капітал + Довгострокові зобов'язання)

7. Коефіцієнт фінансової залежності капіталізованих джерел=

Довгострокові зобов'язання/(Власний капітал + Довгострокові зобов'язання)

Підвищення рівня останнього показника з однієї сторони означає посилення залежності від зовнішніх кредиторів, а з іншого боку - про ступінь фінансової надійності підприємства й довіри до нього з боку банків і населення.

8. Коефіцієнт покриття боргів власним капіталом (коефіцієнт платоспроможності):

Власний капітал /Позиковий капітал

9. Коефіцієнт фінансового лівериджу або коефіцієнт фінансового ризику - відношення позикового капіталу до власного.

Даний коефіцієнт вважається одним з основних індикаторів фінансової стабільності. Чим вище його значення, тим вище ризик вкладення капіталу в дане підприємство.

Нормативів співвідношення позикових і власних коштів практично не існує. Вони не можуть бути однаковими для різних галузей і підприємств. Частка власного й позикового капіталу у формуванні активів підприємства й рівень фінансового лівериджу залежать від галузевих особливостей підприємства.

Рівень фінансового лівериджу залежить також від кон'юнктури товарного й фінансового ринку, рентабельності основної діяльності, стадії життєвого циклу підприємства, його фінансової стратегії й т.д.

Важливим показником, що характеризує фінансовий стан підприємства і його стабільність, є забезпеченість матеріальних оборотних коштів стійкими (плановими) джерелами фінансування до яких належить власний оборотний капітал (ВОК) і короткострокові кредити банку під товарно-матеріальні цінності (ККБ). ). Коефіцієнт забезпеченості розраховується відношенням суми стійких джерел фінансування до загальної суми матеріальних оборотних активів (запасів).

Надлишок або недолік планових джерел коштів для формування запасів є одним із критеріїв оцінки фінансової стабільності підприємства, відповідно до якого виділяють чотири типи фінансової стабільності.

1. Абсолютна короткострокова фінансова стабільність, якщо запаси (3) менше суми власного оборотного капіталу:

3<ВОК; К =

2. Нормальна короткострокова фінансова стабільність, при якій запаси більше власного оборотного капіталу, але менше планових джерел їхнього покриття:

С0К<3<Дпл; К =

3. Нестійкий (передкризовий) фінансовий стан, при якому порушується платіжний баланс, але зберігається можливість відновлення рівноваги платіжних коштів і платіжних зобов'язань за рахунок залучення тимчасово вільних джерел коштів (Дтимч) в оборот підприємства: не простроченої заборгованості персоналу по оплаті праці, бюджету по податкових платежах, органам соціального страхування й т.д. Але оскільки капітал у запасах перебуває досить тривалий час, а строки погашення даних зобов'язань наступлять дуже незабаром, те вкладення коротких грошей у довгі активи може викликати значні фінансові труднощі для підприємства.

3 = Дпл+ Дтимч; K =

4. . Кризовий фінансовий стан (підприємство перебуває на грані банкрутства), при якому

3>Дпл+ Дтимч; K = .

Рівновага платіжного балансу в даній ситуації забезпечується за рахунок прострочених платежів по оплаті праці, позичкам банку, постачальникам, бюджету й т.д. А це означає, що підприємство перебуває в кризовій ситуації.