Методичні вказівки.

При викладенні першого питання автору необхідно з’ясувати законодавчо закріплене поняття "зовнішньоекономічна діяльність" та вказати її ознаки. Необхідним є викладення принципів зовнішньоекономічної діяльності, передбачених Законом України "Про зовнішньоекономічну діяльність", та проведення їх детального аналізу. Особливої уваги заслуговують види зовнішньоекономічної діяльності, які автор повинен розподілити за обраними і вказаними критеріями поділу.

При викладенні другого питання слід звернутися увагу на ст. 378 ГК України, де визначаються види суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності. Автору необхідно провести поділ суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності за різними критеріями поділу з вказівкою таких критеріїв. Крім цього, доцільно детально проаналізувати правове становище:

- відокремлених структурних підрозділів іноземних суб’єктів в Україні;

- іноземних суб’єктів – учасників зовнішньоекономічної діяльності на території України.

При викладенні третього питання слід виходити з того, що зовнішньоекономічний договір є основною правовою формою здійснення зовнішньоекономічної діяльності є зовнішньоекономічний договір. Необхідно, під час написання роботи, дати визначення поняття "зовнішньоекономічний договор" та вказати його ознаки. Крім цього, автор роботи повинен провести аналіз порядку укладення та форми зовнішньоекономічного договору. Чітко повинні бути сформульовані законодавчі вимоги, які застосовуються до такого роду договорів за законодавством України та міжнародними нормативно-правовими актами.

При розгляді четвертого питання слід виходити з того, що державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності спрямовується на захист економічних інтересів України, прав і законних інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, створення рівних умов для розвитку усіх видів підприємництва у сфері зовнішньоекономічних відносин та використання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності доходів та інвестицій. Автору необхідно визначити порядок, способи та форми державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності та провести їх детальний правовий аналіз. Крім того, доцільно окреслити коло державних органів та їх компетенцію щодо регулювання діяльності суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності.

Тема 23. Правове становище товарної біржі.

План.

Вступ.

1. Поняття, ознаки, права та обов’язки товарної біржі. Чинне законодавство в сфері біржової діяльності.

2. Порядок утворення, функціонування та припинення товарної біржі.

3. Управління товарною біржею.

4. Аграрна біржа як різновид товарної біржі.

Висновки.

Методичні вказівки.

Аналізуючи поняття "товарної біржі" необхідно виходити з законодавчого та доктринального підходів (наприклад, з економічної та юридичної точки зору, в широкому та вузькому тлумаченні). Обов’язкові структурні елементи, що характеризують ознаки товарної біржі, слід викласти за такою схемою: юридична особа (із відповідними ознаками) – особливий суб’єкт господарювання – мета створення – неприбутковий характер діяльності. Автор має право викласти власне бачення щодо можливих ознак товарної біржі як суб’єкта господарських відносин. В подальшому доцільно звернути увагу на права та обов’язки товарної біржі, її функції. Крім того, особливого значення набуває аналіз основних нормативно-правових актів в сфері біржової діяльності, акцентуючи при цьому увагу на основних положеннях ГК України (ст.ст. 278-282) та Закону України "Про товарну біржу".

Розкриваючи друге питання, слід звернутися до основних положень ЦК України (ст.ст. 89, 104-112), ГК України (ст.ст. 56-61), законів України "Про товарну біржу" (ст.ст. 5-10), "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та інших нормативно-правових актів.

Товарна біржа створюється на засадах добровільного об’єднання зацікавлених юридичних і фізичних осіб, яким це не заборонено чинним законодавством України, в подальшому на умовах членства в ній. В зв’язку з цим обов’язковими є такі структурні елементи: 1) порядок створення (державної реєстрації) товарної біржі; 2) засновники і члени товарної біржі (заборони та обмеження в діяльності); 3) членство в товарній біржі (умови членства, права та обов’язки членів біржі тощо); 4) внутрішні (локальні) акти товарної біржі (насамперед, статут та правила біржової торгівлі), їх основні положення; 5) припинення товарної біржі.

При висвітленні автором третього питання слід проаналізувати управлінсько-організаційну структуру товарної біржі. Так, виходячи із положень чинного законодавства та ділової практики, яка склалася в сфері біржової діяльності, доцільно розкрити порядок створення та повноваження органів управління за рекомендованою схемою:

1-й рівень – загальні збори членів товарної біржі; біржовий комітет (рада біржі); контрольна (ревізійна) комісія;

2-й рівень – виконавча дирекція; спеціальні органи та підрозділи – розрахункова палата, біржовий арбітраж, котирувальна комісія тощо.

Для повноти викладення матеріалу можна навести класичну структуру управління товарною біржею на прикладі діючої біржі в Україні, подати її організаційну структуру та повноваження відповідних органів.

Особливої уваги потребує четверте питання плану, що полягає в необхідності розгляду аграрної біржі як різновиду товарної біржі. Автору необхідно обґрунтувати загальний підхід щодо визнання аграрної біржі різновидом товарної біржі, а також дати аналіз її правового становища та специфіки діяльності.