4.2.3.Особливості проектування і монтажу кабельних електропроводок

У проектах автоматизації, як правило, повинні застосовуватися магістральні багатожильні кабелі. Застосування в системах автоматизації великого числа електричних кабелів малої жильності (4... 10 жил) приводить до збільшення трудових витрат і кошторисної вартості об'єкта, а також до ускладнення організації монтажних робіт.

У більшості випадків електричні кола, що йдуть у щитові приміщення від давачів, первинних приладів і виконавчих механізмів, повинні бути об'єднані в магістральні багатожильні кабелі, що при введенні в щитові приміщення підключаються до перебіркової (клемної) шафи, а з протилежної сторони проводки підключаються до місцевих перебіркових шаф (сполучним коробкам великої ємності).

Місцеві перебіркові шафи повинні встановлюватися, як правило, на колонах або стінах будинків поблизу датчиків, первинних приладів і виконавчих механізмів, від яких йдуть місцеві проводки до даної перебіркової шафи. У перебіркових шафах передбачаються всі перемички, що виключають прокладку рівнобіжних жил електропроводок, загальних для декількох кіл електричної

9

схеми системи виміру і керування об'єктом. Цим досягається додаткове

скорочення числа жил у магістральних кабелях і електропроводках, що йдуть від перебіркових шаф до панелей щитів і пультів в щитовому приміщенні.

При великому числі магістральних багатожильних кабелів, для підключення жил яких потрібно кілька перебіркових шаф, їх встановлюють в окремому приміщенні, розташованому поруч із щитовим приміщенням.

При виконанні електричних проводок із застосуванням багатожильних кабелів необхідно враховувати можливість об'єднання в одному кабелі різних електричних кіл, виходячи з припустимого ступеня їхніх електричних взаємовпливів, вимог техніки безпеки і пожежної безпеки.

Застосування багатожильних магістральних кабелів дозволяє скоротити терміни виконання монтажу і забезпечити своєчасне представлення фронтів робіт монтажним і будівельним організаціям, зокрема, по організації першочергового будівництва операторних приміщень, кабельних споруджень (естакад, тунелів) з метою завершення монтажу систем автоматизації незалежно від технології будівництва і монтажу технологічного устаткування.

При проектуванні електричних і трубних проводок на об'єднаних естакадах і галереях місця прокладки проводок повинні бути погоджені з виконавцями суміжних частин проектно-кошторисної документації (сантехнічної, електричної й ін.).

У робочих кресленнях повинні бути максимально згруповані прилади на стендах, штативах, в утеплених шафах із застосуванням конструкцій, зазначених у типових кресленнях, що діють у системі галузі.

4.2.4. Вивчення проектно-кошторисної документації та виявлення недоліків

При вивченні проекту автоматизації особливу увагу необхідно звертати на перевірку кошторисів на придбання і монтаж технічних засобів автоматизації, на виконання завдань по розміщенню й установці закладних пристроїв, первинних приладів, регулюючих органів, регуляторів прямої дії на технологічному устаткуванні і трубопроводах (креслення виконуються в технологічній частині

10 проекту), а також на наявність завдань на монтажні прорізи, закладні частини,

канали і тунелі.

Якщо при вивченні проектно-кошторисної документації виявляють недоліки, то складають їх відомість, яку через замовника пред'являють проектній організації для виправлення. Необхідні зміни в проектах автоматизації повинні бути погоджені з замовником і оформлені через проектну організацію, що випустила проект.

Якщо в процесі монтажу трапляються дрібні відступи від робочої документації, що не змінюють принципи прийнятого проектного рішення і не роблять негативного впливу на надійність і безпеку роботи приладів і засобів автоматизації або на міцність деталей, конструкцій і вузлів, монтажна організація повинна фіксувати їх у робочій документації.