2. Вимоги до обсягу, структури та змісту курсової роботи

Обсяг курсової роботи – 30 - 50 сторінок тексту. Список використаної літератури і додатки при визначенні загального обсягу роботи не враховуються.

Курсова робота має чітко визначену структуру. Вона повинна містити основні елементи, розміщені в певній послідовності: титульний аркуш, зміст, вступ, основна частина, висновки і пропозиції, список використаної літератури, додатки (за необхідності).

Титульний аркуш не нумерується. Зразок оформлення титульного аркуша подано в додатку В.

Зміст повинен містити найменування та номери початкових сторінок усіх структурних частин роботи, в тому числі розділів і підрозділів основної частини. Заголовки змісту повинні відповідати заголовкам в тексті курсової роботи без будь-яких скорочень та редакційних відхилень. Аркуш, на якому розміщений зміст, не нумерується.

У вступі до курсової роботи розкривається актуальність, практичне значення теми дослідження і новизна одержаних результатів, мета і завдання дослідження, предмет і об'єкт дослідження, методи дослідження, дається характеристика змісту та обсягу роботи. Обсяг вступу - 2-3 сторінки.

Для правильного написання вступу необхідно правильно формулювати основні складові його елементи. Так, актуальність теми дає уявлення про важливість, значимість, відповідність теми курсової роботи сучасним потребам науки і виробництва, пов’язується з дискусійними питаннями дослідження і наявністю нерозв'язаних проблем. Мета роботи - це кінцевий результат, на досягнення якого спрямоване дослідження. Тому мета курсової роботи найчастіше формулюється максимально наближено до назви третього розділу курсової роботи. Завдання роботи формулюються у формі переліку дій (вивчити, узагальнити, встановити, обґрунтувати, довести і т. д.), що випливають із поставленої мети дослідження. Предмет дослідження — це сукупність суттєвих зв'язків і взаємовідносин, які підлягають безпосередньому вивченню в даній роботі. Предмет дослідження визначає тему курсової роботи. Об'єкт дослідження визначається як процес або явище, що породжують конкретну проблемну ситуацію, яка вивчається студентом на прикладі конкретного господарюючого суб'єкта або їх сукупності, державного фінансового органу або фінансово-кредитної установи та країни в цілому.

Предмет курсової роботи може бути визначений як відносини підприємницької структури, які виникають в процесі сплати податків.

Об'єкт дослідження –студент вибирає сам за результатами практик.

Методологічною основою вивчення економічних явищ та процесів є діалектичний метод пізнання, безпосередньо у процесі дослідження використовуються наступні методи та прийоми економічного аналізу: історичний, статистико-економічний, балансовий, розрахунково-конструктивний, монографічний, соціологічний тощо. У вступі студент повинен зазначити які саме методи економічних досліджень використовувались при вивченні конкретних проблем і розробці рекомендацій.

Характеристика змісту роботи передбачає стислий виклад змісту основних частин роботи, в т. ч. окремих розділів. Характеристика обсягу роботи дає поняття про її кількісні параметри: кількість сторінок, таблиць, рисунків, додатків, літературних джерел, структурних частин.

Основна частина курсової роботи складається з трьох розділів. Назви розділів повинні узгоджуватись з темою роботи і розкривати її зміст у такій послідовності: перший розділ - теоретичні аспекти та особливості предмету дослідження, другий розділ - характеристика об'єкту дослідження, економічне обґрунтування рекомендацій з теми дослідження третій - шляхи удосконалення податкового законодавства та порядку адміністрування податків, пошук альтернативних резервів наповнення бюджету.

У першому розділі курсової роботи автором на основі огляду сучасної вітчизняної і зарубіжної літератури висвітлюються основні теоретичні положення, що є предметом дослідження даної теми. Тут виявляється і аргументується позиція автора курсової роботи щодо визначеного кола проблем, які потребують розкриття і вирішення. Розділ містить понятійний апарат теми дослідження, економічний зміст основних податкових понять, огляд літературних джерел по темі, ПКУ, нормативно-правову базу, що регулює обовязковий платіж.

Другий розділ У цій частині роботи здійснюється аналіз, динаміка та структура податкових платежів і виявляються тенденції в розвитку явищ і показників, що характеризують предмет дослідження, визначаються фактори впливу на розвиток досліджуваних явищ. Результати аналізу повинні знайти відображення у таблицях, графіках, діаграмах, конкретних економічних показниках. Аналіз проводиться за період, що охоплює три останні роки.

Якщо тема роботи передбачає здійснення дослідження на макрорівні, то в цьому розділі аналізується еволюція та особливості функціонування досліджуваної економічної категорії в Україні (або на регіональному рівні), на основі даних статистичної звітності або зведених даних певного органу податкової служби, наприклад, аналіз динаміки та структури доходів бюджету, надходжень від окремих видів податків; аналіз динаміки, структури та напрямків інвестицій в економіку України (регіону) тощо. На базі проведеного аналізу виявляються тенденції розвитку досліджуваних явищ.

В даному розділі конкретизуються обєт та база оподаткування. Визначаються податкові пільги платника, механізм адміністрування та сплати податку.

Одним із питань дослідження має бути методика формування податкової звітності платника податку та механізм сплати податку. Конкретизуються терміни виконання податкових зобовязань згідно Податкового кодексу України.

Обсяг розділу – 15 - 20 сторінок.

В третьому розділі курсової роботи на основі проведеного аналізу і виявлених тенденцій, на базі розроблених економічних моделей (бажано) розробляється стратегія і тактика виходу із кризової ситуації в бюджеті, переваги платника із використання пільг та користування спеціальними податковими режимами Розробляються алгоритми вирішення задачі, пропозиції щодо удосконалення окремих видів податків із напрямку, обраному для дослідження. При цьому характер і зміст рекомендацій мають логічно випливати із перших двох розділів, враховувати поетапність їх запровадження. Для написання цього розділу студентові доцільно використати сучасні концепції, розробки та рекомендації вчених і практиків, вивчити зарубіжний досвід вирішення досліджуваної проблеми та вказати на можливості його застосування в Україні. Кваліфіковане виконання даного розділу курсової роботи передбачає економічне обґрунтування щонайменше двох напрямів вирішення досліджуваної проблеми.

Додатки. В додатках розміщуються громіздкі таблиці і рисунки, допоміжний (довідковий) матеріал, заповнені бланки документів та подавткової звітності, які ілюструють викладений в роботі матеріал або фінансова звітність, яка є джерелом даних для здійснених в роботі розрахунків. Обсяг додатків не лімітується.

ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Загальні вимоги до оформлення робіт розроблені відповідно до державного стандарту України ДСТУ 3008-95 і міжнародного стандарту ISO 5966:1982.

При оформленні роботи необхідно витримувати рівномірну щільність, контрастність і чіткість. Незначні помилки допускається виправляти зафарбовуванням білою фарбою з нанесенням виправлень на тім же місці.

Назви літературних джерел і імена власні приводять мовою оригіналу.

Скорочення слів і словосполучень здійчнюють відповідно до діючого стандартами по бібліотечній і видавничій справі.

Текст основної частини роботи поділяють на розділи та параграфи. Основні структурні елементи роботи: ЗМІСТ, ВСТУП, РОЗДІЛ, ВИСНОВКИ, СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ, ДОДАТКИ друкують великими літерами симетрично до тексту.

Заголовки підрозділів (параграфів) курсової роботи починаються з 2 –х пробілів та абзацного відступу, мають порядковий номер по змісту і пишуться жирним шрифтом. Не допускаються підкреслення, переноси слів і крапки наприкінці заголовків.

Відстань між заголовком і текстом — 1 рядок, між заголовками чи рядками заголовка — як у тексті. Не допускається розташовувати заголовки в нижній частині листа, якщо після заголовка є тільки один рядок тексту.

Нумерація сторінок, нумерація розділів і підрозділів. Сторінки роботи нумеруються арабськими цифрами, починаючи з вступу і закінчуючи останнім листом додатків, треба дотримуватися наскрізної нумерації. Номер сторінки проставляють у правому верхньому куті листа без крапки наприкінці. Не проставляються, але враховуються номери сторінок титульного листа і змісту. Ілюстрації і таблиці, розташовані на окремих сторінках, включають у загальну нумерацію роботи.

Розділи нумеруються наскрізною нумерацією і викладаються з нової сторінки. Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і номера підрозділу, розділених крапкою. Після номера розділу (підрозділу) крапка не ставиться.

Ілюстрації (креслення, малюнки, схеми, графіки, діаграми) варто розташовувати в роботі безпосередньо після тексту, у якому вони згадуються вперше чи на наступній сторінці. На всі ілюстрації повинні бути дані посилання в тексті.

Якщо ілюстрації створені не автором роботи, необхідно в тексті давати посилання на відповідні літературні джерела.

Ілюстрації повинні мати назву, що поміщають під ілюстрацією. При необхідності під ілюстрацією поміщають додаткові дані (примітки). Назва міститься під ілюстрацією через один інтервал після його зображення чи приміток до ілюстрації без абзацного відступу від початку рядка.

Ілюстрація позначається словом "Рис.", що разом з назвою ілюстрації поміщають після даних, що роз'ясняють. Ілюстрації нумеруються арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу. Наприклад, Рис. 2.4. Діаграма росту прибутку підприємства (четвертий рисунок другого розділу курсової роботи).

Таблиці. Цифровий матеріал, як правило, оформляють у виді таблиць. Таблицю варто розташовувати безпосередньо після тексту, у якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці. На всі таблиці повинні бути дані посилання в тексті роботи.

Таблиці нумеруються арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу. Якщо додаток містить таблиці, то вони нумеруються порядковою нумерацією в межах кожного додатка. Номер таблиці складається з порядкового номера розділу (додатка) і порядкового номера таблиці в межах розділу (додатка), розділених крапкою. Наприклад, таблиця 3.1 – перша таблиця третього розділу. Нумерація таблиць може бути наскрізною.

Таблиця повинна мати назву, що пишуть малими літерами (крім першої прописної) і поміщають над таблицею. Назва повинна бути короткою і відбивати зміст таблиці.

Якщо рядки чи графи виходять за формат сторінки, таблицю поділяють на частини, поміщаючи одну частину під інші, чи поруч, або переносять частину таблиці на наступну сторінку. При цьому в кожній частині таблиці повторюють її назву і/чи боковик.

Слово "Таблиця _" вказують один раз праворуч над першою частиною таблиці. Над іншими частинами таблиці пишуть: "Продовження таблиці _" з указанням номера таблиці.

Заголовки граф таблиці пишуть починаючі із прописної букви, а підзаголовки — з рядкових, якщо вони складають одну пропозицію з заголовком. Підзаголовки, що мають самостійну назву, пишуть із прописної букви. Наприкінці заголовків і підзаголовків таблиць, граф і рядків крапки не ставлять. Заголовки і підзаголовки граф вказують в однині.

Перерахування при необхідності можуть приводитися усередині тексту підрозділів і пунктів. Перед перерахуванням ставиться двокрапка.

Перед кожною позицією перерахування варто ставити малу літеру українського алфавіту з дужкою, якщо Ви їх не нумеруєте тоді - дефіс (перший рівень деталізації). Для подальшої деталізації перерахування варто використовувати арабські цифри з дужкою (другий рівень деталізації). Перерахування першого рівня деталізації пишуть малими літерами з абзацного відступу, другого рівня — з відступом щодо місця розташування перерахувань першого рівня деталізації.

При посиланні в тексті роботи на використані літературні (нормативні) джерела варто вказувати їх порядковий номер по списку літератури, виділений двома квадратними дужками, наприклад: [21] при загальному посиланні на думку певного автора або [11, с. 24], якщо зазначається конкретна цитата.

Допускається приводити посилання у виносках, якщо посилання носить характер пояснення до тексту.

Формули і рівняння розташовуються безпосередньо після тексту, у якому вони згадувалися, посередині сторінки. Вище і нижче формули повинно бути залишено по одному порожньому рядку.

Нумерація формул — у межах розділу, у додатку — у межах додатка. Номер формули складається з номера розділу (додатка) і порядкового номера формули, розділених крапкою. Наприклад, формула (1.3) — третя формула першого розділу. Номер формули вказують у рядку формули в правому крайньому положенні рядка.

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів, що входять у формулу, варто приводити безпосередньо під нею в тій послідовності, у якій вони наведені у формулі. Пояснення значення кожного символу і числового коефіцієнта варто давати з нового рядка. Переносити формули чи рівняння на наступний рядок допускається тільки на знаках виконуваних операцій, причому знак операції спочатку наступного рядка повторюють, при переносі формули або рівняння як знак множення застосовують знак "х".

Список використаних джерел складають безпосередньо за друкованим твором або виписують з каталогів і бібліографічних покажчиків повністю без пропусків будь-яких елементів, скорочення назв і т. ін. Джерела необхідно розміщувати в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків або у хронологічному порядку. Спочатку розміщують нормативно-правові акти з теми дослідження, після чого наводять інші джерела, на яких базувалося дослідження.

Зразок оформлення списку використаної літератури наведено в додатку Г.

Додатки. Після останньої сторінки списку джерел перед додатками необхідно помістити чистий лист папера, на якому посередині великими буквами написати "ДОДАТКИ". У змісті роботи можна вказувати як кожне з наявних у роботі додатків з відповідними їм сторінками, так і перший лист додатків.

Додатки позначаються заголовними буквами за абеткою, за винятком букв Є, С, 3, Ї, Е, I, Й, О, Ч, Ь. При необхідності текст додатку може бути розділений на розділи, у цьому випадку номер розділу додатку складається з букви додатка і поточного номера розділу додатка, розділених крапкою.

Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої прописної симетрично щодо тексту сторінки. Праворуч над заголовком, вирівняним посередині малими літерами з першої прописної повинне бути написане слово "Додаток _" і прописна буква, що позначає додаток.

Додатки повинні мати загальну з іншою частиною роботи наскрізну нумерацію сторінок.

Наявні в тексті додатка ілюстрації, таблиці, формули варто нумерувати в межах кожного додатка. Наприклад, малюнок А.1, таблиця Б.2, формула (Д.3).

Якщо в роботі як додатки використовуються документи (оригінали чи їхні копії), що мають самостійне значення й оформляються відповідно з вимогами до документів даного виду, їхні копії містяться в роботі. На першій сторінці документа праворуч (якщо є місце) пишуть:

"Додаток _" і на другому рядку — його найменування. Якщо місця немає, то перед додатком поміщають чистий лист папера, на якому посередині листа пишуть номер і назву додатка. Сторінки документа нумеруються наскрізною нумерацією, номер проставляється в правому верхньому куті без крапки наприкінці.

Копії документів повинні бути представлені на аркушах стандартного формату білого кольору з однієї сторони листа.

Додаток А

Тематика курсових робіт

по предмету «Податкова система» для студентів напряму «Фінанси і кредит»

1. Податкова система України: стан та напрями удосконалення в світлі ПКУ.

2. Удосконалення організації діяльності податкової служби України із прийняттям ПКУ.

3. Податковий контроль при оподаткуванні доходів громадян та його особливості.

4. Податок на додану вартість і його роль у формуванні доходів бюджету.

5. Податок на додану вартість та його вплив на фінансові результати діяльності підприємства.

6. Механізм справляння та сплати акцизного податку.

7. Організація та шляхи удосконалення податку з доходів фізичних осіб.

8. Порядок справляння та сплати місцевих податків і зборів.

9. Шляхи удосконалення місцевого оподаткування в Україні відповідно до норм ПКУ.

10. Оподаткування прибутку підприємств і напрямки його удосконалення.

11. Спеціальні податкові режими.

12. Механізм та шляхи поліпшення оподаткування підприємницьких структур аграрної сфери.

13. Фіксований сільськогосподарський податок та перспективи його застосування в аграрній сфері.

14. Організація та шляхи вдосконалення оподаткування суб’єктів господарювання.

15. Єдиний податок з юридичних осіб його адміністрування та звітність.

16. Організація та шляхи удосконалення збору за першу реєстрацію транспортних засобів.

17. Організація та шляхи удосконалення адміністрування екологічного податку.

18. Організація та шляхи удосконалення плати за землю.

19. Організація та шляхи удосконалення оподаткування доходів ,отриманих фізичною особою – підприємцем, якщо вони не обрали спрощену систему оподаткування.

20. Організація та шляхи удосконалення оподаткування доходів отриманих від продажу рухомого та нерухомого майна.

21. Організація та шляхи удосконалення доходів отриманих у вигляді подарунку,спадщини.

22. Організація та шляхи удосконалення адміністрування ПДВ сільськогосподарськими підприємствами.

23. Організація та шляхи удосконалення адміністрування збору за спеціальне використання лісових ресурсів.

24. Організація та шляхи удосконалення розрахунків зі збору за спеціальне використання води.

25. Збір за користування радіочастотним ресурсом України.

26. Організація та шляхи удосконалення рентної плати за нафту та її транспортування.

27. Організація та шляхи удосконалення рентної плати за газ та його транспортування.

28. Оподаткування платників в умовах дії угоди про розподіл продукції.

29. Організація та шляхи удосконалення сплати місцевих податків.

30. Організація та шляхи удосконалення сплати місцевих зборів.

31. Організація та шляхи удосконалення оподаткування дивідендів.

32. Майнове оподаткування в Україні.

33. Організація та шляхи удосконалення оподаткування заробітної плати.

34. Організація та шляхи удосконалення оподаткування доходів фізичних осіб отриманих від володінням капіталом.

35. Сутність та значення податкових надходжень в структурі доходів державного бюджету України.

36. Сутність та значення податкових надходжень в структурі місцевих бюджетів.

37. Стан та перспективи розвитку оподаткування в Україні.

38. Податкова політика та її вплив на фінансову діяльність субєктів господврювання.

39. Механізм оподаткування акцизним податком маркованих підакцизних продуктів.

40. Механіз та порядок податкування нерухомості.

Додаток Б