Ситуаційне завдання 15

Ознайомившись із наведеними матеріалами, дайте відповідь на такі запитання:

1. Чим визначається зміна ставлення уряду Франції до інвес­тицій ТНК?

2. Які аргументи можуть свідчити на користь позитивного впливу інвестицій ТНК на економіку Франції? Які проти?

3. Чи можна врегулювати взаємовідносини ТНК і приймаючої країни?

Для Франції завжди було характерне певною мірою супереч­ливе ставлення до прямих іноземних капіталовкладень. У 1960- 1970 pp. французькі уряди використовували змішану соціалісти­чно-націоналістичну риторику, щоб відхилити інвестиційні пропо­зиції таких компаній, як “General Motors”. Ці уряди вважали, що прямі вкладення іноземних багатонаціональних фірм можуть загрожувати економіці Франції. Чиновники були переконані в то­му, що країна повинна розвивати власні підприємства. Вони стверджували, що ринкова сила, котру мають іноземні транснаціо­нальні компанії, дає їм змогу домінувати на ринках, на які вони проникають, за рахунок місцевих фірм. Наступні соціалістичні уряди Франції прагнули контролювати економічну діяльність у країні способом загального планування та націоналізації приват­них підприємств. Таким чином, допуск іноземних транснаціона­льних компаній у державу розглядався як захід, що заважає досяг­ненню поставленої мети.

Політика французького уряду щодо прямих іноземних інвес­тицій (ПІІ) почала змінюватися на початку 1980-х років. Хоч тодішній президент –соціаліст Франсуа Міттеран (Francois Mitterrand) – з підозрою ставився до таких вкладень, його адміністрації забезпечили зменшення бюрократичних бар'єрів для іноземних інвестицій і створили налагоджений механізм їх залучення. Зміни в політиці відображали усвідомлення того факту що приплив капіталовкладень може дати значну користь економіці Франції, у тому числі створити додаткові робочі місця, спри­яти припливу цінних технологій та збільшити обсяги експорту, що дасть змогу поліпшити французьке зовнішньоторговельне саль­до і платіжний баланс. Лібералізація ставлення до ПП посилилася з приходом до влади наступника Міттерана, представника Голістської партії, президента Жака Ширака (Jacques Chirac). Ширак, котрий зумів поєднати філософію вільного ринку з характерними особливостями французького менталітету, вважає заохочення іноземних інвестицій першочерговим завданням. Результати та­кої політики просто вражаючі. За останніми даними ООН, 1996 р. у Францію було залучено 21 млрд. дол. іноземних інвестицій і вона стала четвертим у світі реципієнтом ПП після США, Китаю та Спо­лученого Королівства. За 1991-1996 pp. сукупний обсяг ПІІ у Франції збільшився до 119 млрд. дол., і вона вийшла за цим показ­ником на перше місце в Європі, відтіснивши на друге Великобрита­нію. Серед іноземних компаній найбільші інвестиції у Франції здій­снили “Toyota”, “IBM”, “Motorola” та “Federal Express”.

Ситуаційне завдання 16

Більшість іноземних інвесторів, що прагнуть вкласти капітал в країни з перехідними економіками, вимагають урядових гарантій своїх інвестицій. Найчастіше під цим розуміється простий лист від Міністерства фінансів чи Центрального банку, що підтвер­джує наявність такої гарантії. Однак насправді, унаслідок дефі­цитності бюджетів, платежі за цими документами не здійсню­ються, оскільки такі види витрат навіть не закладають у видат­кову частину бюджету. Ураховуючи можливості міжнародних організацій у цій сфері, які пропозиції ви надали б іноземним ін­весторам та їхнім партнерам?