 
        
        - •Функції крові
- •Механизмы регуляции рН Участие дыхательной системы
- •Методика визначення
- •11. Гемоглобін крові, його види і сполуки, кількість у чоловіків і жінок, фізіологічна роль. Методи визначення гемоглобіну.
- •12. Лейкоцити і їх роль в організмі. Поняття про лейкон. Регуляція кількості лейкоцитів в крові та методі їх визначення; роль лейкопоетинів у цій регуляції.
- •13. Лейкоцитози – фізіологічні та реактивні, їх характеристика.
- •14. Тромбоцити їх кількість і роль в організмі людини. Метод визначення кількості тромбоцитів та роль тромбопоетинів у цій регуляції.
- •15. Поняття про гомеостаз, сучасні уявлення. Судинно – тромбоцитарний гомеостаз, його характеристика та фізіологічне значення.
- •Гемостаз
- •Коагуляційний
- •Судинно-тромбоцитарний
- •16. Коагуляційний гемостаз, характеристика його фаз і фізіологічне його значення
- •17. Фізіологічна характеристика системи ав0 крові. Умови сумісництва крові донора та реципієнта. Проби, які проводяться перед гемотрансфузією.
- •18. Сучасні методи визначення групової належності крові в системі ав0 та роль групових систем крові в захисті організму людини.
- •19. Характеристика групової системи «Резус» та можливість виникнення резус-конфліктної ситуації у жінок при вагітності та під час гемо трансфузії
- •20. Фактори зсідання крові – плазменні та тромбоцитарні. Прокоагулянти.
- •21. Тромбоэластография (тэг) как метод исследования свертывания крови. Анализ тэг
- •22. Антикоагулянты и фибринолитические факторы их роль в поддержании жидкого состояния крови.
- •23. Современные методы исследования показатели красной крови
- •24. Общая характеристика функциональной системы кровообращения и ее значение в жизнедеятельности организма.
- •25. Сердце как насос; факторы, которые определяют беспрерывный и однонаправленный кровоток.
- •26. Методы исследования насосной функции сердца ( левые отеды )
- •28. Градиент автоматии сердца
- •29. Опыт Станниуса
- •30. Потенциал действия атипичных кардиомиоцитов синоатриального узла
- •36. Полікардіографія (пкг) як метод фазового аналізу діяльності серця людини; фізіологічне значення цього методу.
- •37. По пкг розрахувати фази серцевого циклу, користуючись стандартними точками складових компонентів пкг.
- •38. Функція клапанів серця. Тони серця, їх походження, частотна характеристика і часові параметри. Фкг, її аналіз.
- •39. Сфігмографія як метод реєстрації центрального пульсу. Аналіз компонентів сфг.
- •40. Міогенна регуляція діяльності серця. Особливості прояву основного закону в діяльності серця – з-ну Франка – Стерлінга.
- •Легеневі об'єми та ємності зовнішнього дихання. Методи їх визначення.
- •Спірографія як метод визначення показників зовнішнього дихання; “мертвий простір”, його визначення та фізіологічне значення.
- •П о спірограмі розрахувати максимальну вентиляцію легень, резерв дихання та оцінити ці показники.(див 52)
- •Фізіологічна роль дихальних шляхів та регуляція їх просвіту.
- •Сучасні уявлення про будову дихального центру та регуляція ритмічності дихання
- •60. Методи визначення енерговитрат організму:
- •Регуляція ізотермії як показник температурного гомеостазу за різної температури навколишнього середовища.
- •67. Загальна характеристика травлення як функціональної системи та її роль в забезпеченні життєдіяльності організму.
- •68.Значення ротової порожнини як початкового відділу травного каналу для процесу травлення. Жування та ковтання, мастікаціографія.
- •69. Сучасні методи дослідження діяльності різних відділів травного каналу.
- •Методы изучения желудочной секреции
- •78. Механізми сечоутворення – клубочкова фільтрація, канальцеві реабсорбція і секреція
- •79. Методи дослідження видільної функції нирок. Поняття про кліренс.
- •Анализ крови
- •Анализ мочи
- •Инструментальные методы исследования
- •80. Методи визначення осморегулюючої функції нирок з використанням функціональних проб за Зимницьким і Фольгардом.
12. Лейкоцити і їх роль в організмі. Поняття про лейкон. Регуляція кількості лейкоцитів в крові та методі їх визначення; роль лейкопоетинів у цій регуляції.
Лейкоци́ти, білокрівці, білі (безбарвні) кров'яні клітини — складаються із цитоплазми і ядра; утворюються в червоному кістковому мозку. На відміну від еритроцитів, що рухаються завдяки току крові, лейкоцити здатні самі активно рухатись подібно до амеби, проникати крізь стінку капілярів і виходити у міжклітинний простір. Лейкоцити виконують важливу функцію захисту організму від проникнення хвороботворних мікробів. При пошкодженні шкіри вони направляються із судин у тканини, до рани, де захоплюють бактерії і перетравлюють їх. Цей процес називається фагоцитозом, а білі кров'яні клітини, що здійснюють цю функцію, — фагоцитами.
До групи лейкоцитів відносяться також лімфоцити — білі кров'яні клітини, що знаходяться переважно в лімфі. Лімфоцити також відіграють велику роль у захисних реакціях організму, зокрема в утворення імунітету.
Продукция лейкоцитов стимулируется лейкопоэтинами, появляющимися после быстрого удаления из крови большого количества лейкоцитов. Химическая природа и место образования в организме лейкопоэтинов еще не изучены. На лейкопоэз оказывают стимулирующее влияние нуклеиновые кислоты, продукты распада тканей, возникающие при их повреждении и воспалении, и некоторые гормоны. Так, под действием гормонов гипофиза — адренокортикотропного гормона и гормона роста — повышается количество нейтрофилов и уменьшается число эозинофилов в крови.
В стимуляции лейкопоэза большую роль играет нервная система. Раздражение симпатических нервов вызывает увеличение нейтрофильных лейкоцитов в крови. Длительное раздражение блуждающего нерва вызывает перераспределение лейкоцитов в крови: их содержание нарастает в крови мезентериальных сосудов и убывает в крови периферических сосудов; раздражение и эмоциональное возбуждение увеличивают количество лейкоцитов в крови. После еды увеличивается содержание лейкоцитов в крови, циркулирующей в сосудах. В этих условиях, а также при мышечной работе и болевых раздражениях в кровь поступают лейкоциты, находящиеся в селезенке и синусах костного мозга.
Методы подщета лейкоцитов:
- Метод подсчета в камере 
- помощью электронных аппаратов 
13. Лейкоцитози – фізіологічні та реактивні, їх характеристика.
Лейкоцитоз — повышение уровня лейкоцитов в периферической крови. Этот термин указывает только на количественное изменение лейкоцитов без указания качественных нарушений. Лейкоцитозы могут быть физиологическими и патологическими (реактивными).
Среди физиологических лейкоцитозов различают
- пищевой 
- миогенный 
- эмоциональный 
- возникающий при беременности. 
Физиологические лейкоцитозы носят перераспределительный характер и, как правило, не достигают высоких показателей.
При патологических лейкоцитозах происходит выброс клеток из органов кроветворения с преобладанием молодых форм.
В наиболее тяжелой форме лейкоцитоз наблюдается при лейкозах.
Лейкоциты, образующиеся при этом заболевании в избыточном количестве, как правило, малодифференцированы и не способны выполнять свои физиологические функции, в частности, защищать организм от патогенных бактерий.
