- •Функції крові
- •Механизмы регуляции рН Участие дыхательной системы
- •Методика визначення
- •11. Гемоглобін крові, його види і сполуки, кількість у чоловіків і жінок, фізіологічна роль. Методи визначення гемоглобіну.
- •12. Лейкоцити і їх роль в організмі. Поняття про лейкон. Регуляція кількості лейкоцитів в крові та методі їх визначення; роль лейкопоетинів у цій регуляції.
- •13. Лейкоцитози – фізіологічні та реактивні, їх характеристика.
- •14. Тромбоцити їх кількість і роль в організмі людини. Метод визначення кількості тромбоцитів та роль тромбопоетинів у цій регуляції.
- •15. Поняття про гомеостаз, сучасні уявлення. Судинно – тромбоцитарний гомеостаз, його характеристика та фізіологічне значення.
- •Гемостаз
- •Коагуляційний
- •Судинно-тромбоцитарний
- •16. Коагуляційний гемостаз, характеристика його фаз і фізіологічне його значення
- •17. Фізіологічна характеристика системи ав0 крові. Умови сумісництва крові донора та реципієнта. Проби, які проводяться перед гемотрансфузією.
- •18. Сучасні методи визначення групової належності крові в системі ав0 та роль групових систем крові в захисті організму людини.
- •19. Характеристика групової системи «Резус» та можливість виникнення резус-конфліктної ситуації у жінок при вагітності та під час гемо трансфузії
- •20. Фактори зсідання крові – плазменні та тромбоцитарні. Прокоагулянти.
- •21. Тромбоэластография (тэг) как метод исследования свертывания крови. Анализ тэг
- •22. Антикоагулянты и фибринолитические факторы их роль в поддержании жидкого состояния крови.
- •23. Современные методы исследования показатели красной крови
- •24. Общая характеристика функциональной системы кровообращения и ее значение в жизнедеятельности организма.
- •25. Сердце как насос; факторы, которые определяют беспрерывный и однонаправленный кровоток.
- •26. Методы исследования насосной функции сердца ( левые отеды )
- •28. Градиент автоматии сердца
- •29. Опыт Станниуса
- •30. Потенциал действия атипичных кардиомиоцитов синоатриального узла
- •36. Полікардіографія (пкг) як метод фазового аналізу діяльності серця людини; фізіологічне значення цього методу.
- •37. По пкг розрахувати фази серцевого циклу, користуючись стандартними точками складових компонентів пкг.
- •38. Функція клапанів серця. Тони серця, їх походження, частотна характеристика і часові параметри. Фкг, її аналіз.
- •39. Сфігмографія як метод реєстрації центрального пульсу. Аналіз компонентів сфг.
- •40. Міогенна регуляція діяльності серця. Особливості прояву основного закону в діяльності серця – з-ну Франка – Стерлінга.
- •Легеневі об'єми та ємності зовнішнього дихання. Методи їх визначення.
- •Спірографія як метод визначення показників зовнішнього дихання; “мертвий простір”, його визначення та фізіологічне значення.
- •П о спірограмі розрахувати максимальну вентиляцію легень, резерв дихання та оцінити ці показники.(див 52)
- •Фізіологічна роль дихальних шляхів та регуляція їх просвіту.
- •Сучасні уявлення про будову дихального центру та регуляція ритмічності дихання
- •60. Методи визначення енерговитрат організму:
- •Регуляція ізотермії як показник температурного гомеостазу за різної температури навколишнього середовища.
- •67. Загальна характеристика травлення як функціональної системи та її роль в забезпеченні життєдіяльності організму.
- •68.Значення ротової порожнини як початкового відділу травного каналу для процесу травлення. Жування та ковтання, мастікаціографія.
- •69. Сучасні методи дослідження діяльності різних відділів травного каналу.
- •Методы изучения желудочной секреции
- •78. Механізми сечоутворення – клубочкова фільтрація, канальцеві реабсорбція і секреція
- •79. Методи дослідження видільної функції нирок. Поняття про кліренс.
- •Анализ крови
- •Анализ мочи
- •Инструментальные методы исследования
- •80. Методи визначення осморегулюючої функції нирок з використанням функціональних проб за Зимницьким і Фольгардом.
78. Механізми сечоутворення – клубочкова фільтрація, канальцеві реабсорбція і секреція
Сечоутворення починається з процесу клубочкової фільтрації, яка проходить в ниркових тільцях. В результаті цього процесу плазма крові фільтрується в просвіт капсули Шумлянського-Боумена і утворюється
первинна сеча – ультрафільтрат плазми крові, який за складом відрізняється від неї тільки відсутністю білків.
Фільтрація – пасивний процес, що здійснюється під впливом сили, яка носить назву ефективного фільтраційного тиску.
В результаті процесів клубочкової фільтрації утворюється первинна сеча. Вона перетворюється на кінцеву (дефінітивну) сечу при пересуванні її по канальцях нефрона в результаті процесів реабсорбції і секреції речовин.
Канальцева реабсорбція проходить у всіх канальцях нефрона і в збиральних трубках. Процеси реабсорбції забезпечують повернення в кров речовин, які профільтрувались, але необхідні для нормальної життєдіяльності організму – іони, поживні речовини, вітіміни, гормони, інші біологічно-активні речовини, вода.
Процеси реабсорбції здійснюються двома шляхами:
Активно – проти градієнтів концентрації, з витратами енергії АТФ (транспорт за допомогою іонних насосів; за механізмом піноцитозу);
Пасивно – за градієнтами, без витрат енергії: за градієнтом концентрації або за електро-хімічним градієнтом – дифузія.
Якщо в транспорті через мембрану за градієнтом концентрації приймають участь переносники, дифузія носить назву полегшеної;
за градієнтом осмотичного тиску – осмос (транспорт води).
79. Методи дослідження видільної функції нирок. Поняття про кліренс.
Клиренс или коэффициент очищения — показатель скорости очищения биологических жидкостей или тканей организма от вещества в процессе его биотрансформации, перераспределения в организме, а также выведения из организма.
Клиренс почечный — Клиренс, характеризующий выделительную функцию почек, например, Клиренс мочевины, креатинина, инулина.
При пониженной функции почек (особенно односторонней) целесообразно прибегать к рентгенографии через 1, 1 1/2 и даже 3 ч (поздняя урография). Иногда с целью исключения патологической фиксации почек (пара- и перинефрнт) одну из урограмм выполняют во время акта дыхания.
Анализ крови
Общий анализ крови. Общевоспалительные изменения: лейкоцитоз, ускорение СОЭ, сдвиг лейкоцитарной формулы влево, при выраженном воспалении — анемия.
Биохимический анализ крови. Возможно увеличение трансаминаз, гипергаммаглобулинемия, при развитии явлений почечной недостаточности — повышение цифр мочевины, креатинина.
Анализ мочи
Общий анализ мочи. Основной признак — лейкоцитурия — может отсутствовать при гематогенном пиелонефрите в первые 2—4 дня, когда воспалительный процесс локализуется преимущественно в корковом слое паренхимы почки, а также при обструкции мочевыводящих путей на стороне поражения; эритроцитурия при пиелонефрите может наблюдаться при наличии конкремента, вследствие некротического папиллита, повреждения форникального аппарата, при наличии явлений острого (геморрагического) цистита, послужившего причиной развития пиелонефрита.
Бактериологическое исследование мочи используется для точного определения возбудителя и его чувствительности к антибиотикам.
Окраска мочи по Граму является важным этапом этиологической диагностики пиелонефрита, что позволяет быстро получить предварительные ориентировочные данные о характере возбудителя. Культуральное исследование мочи (посев на питательные среды, выделение чистой культуры возбудителя и определение его чувствительности к препаратам) желательно проводить во всех случаях, особенно в стационаре. При подозрении на бактериемию (при высокой лихорадке, ознобах), а также в отделениях интенсивной терапии обязательно исследование крови на стерильность. Необходимым условием достоверности результатов бактериологического исследования является правильность забора мочи и крови.