8. Антимонопольна політика.

В умовах монополії, з одного боку, об’єктивно існує тенденція до обмеження обсягів виробництва і до зростання цін, але, з другого боку, монополізація завжди пов’язана з масштабами виробництва, що призводять до зниження середніх витрат в цілому і до економії ресурсів.

Тому антимонопольна політика уряду визначається таким чином, щоб запобіжні засоби щодо проявів антиконкурентної поведінки не стримували ефективне використання великих масштабів виробництва.

Антимонопольне законодавство - законодавство, що спрямоване проти утворення в суспільстві монопольної влади.

Приклади антимонопольного законодавства:

Антитрестівське законодавство США: Закон Шермана (1890р); закон Клейтона, закон Уілера-Лі (1938р) та інші.

Антимонопольне законодавство України: Закон України "Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності" (1992р); Закон України "Про антимонопольний комітет України" (1993р; Закон України “Про захист економічної конкуренції” січень, 2001 р.).

Більшість чисто монополістичних галузей є природними монополіями і тому підлягають державному регулюванню.

Рис. 9.7 Державне регулювання природної монополії

З-за великих постійних витрат крива попиту перетинає криву середніх витрат в точці (F), де середні витрати все ще знижуються. Не регульований монополіст (рис. 9.7) вибрав би обсяг Q₁ і ціну Р₁, при яких він буде мати прибуток і при яких буде недовикористання ресурсів (бо Р>МС). Регулююча комісія прагне покращити соціальні наслідки природної монополії і назначає максимальну ціну на продукцію монополії - суспільно оптимальну ціну Р₃, у якій Р = МС, що призведе до ефективного розподілу ресурсів. У цьому випадку монополія буде отримувати збитки і тому вона постійно буде вимагати державних дотацій. Для того, щоб не сплачувати монополії дотацій, держава назначає компромісну ціну Р₂, "що забезпечує справедливий прибуток"(де ціна дорівнює середнім сукупним витратам). Вона дозволяє монополісту беззбитково вести діяльність, але не виправить повністю ситуацію недорозподілу ресурсів.

Регулювання цін може одночасно знизити ціну, збільшити обсяг виробництва і скоротити економічні прибутки монополії.

9. Монопольна рівновага і конкурентна рівновага.

Рис. 9.8 Монопольна та конкурентна рівновага

На конкурентному ринку Р=МС, а монопольна влада передбачає, що Р>МС. Монопольна влада зумовлює підвищення цін і зменшення обсягів виробництва. (P_m>P_k); (Q_m<Q_k)

Відмінності між чистою конкуренцією та чистою монополією:

Монополія	Досконала конкуренція
Фірма впливає на ціну. Фірму-монополію розглядають як галузь, тому її криву попиту можна інтерпретувати як криву попиту на продукцію галузі.	Фірма не впливає на ціну. Крива попиту на продукцію конкурентної фірми абсолютно еластична за ціною.
Обсяг виробництва ()  Ціна ()	Ціна ()  Обсяг виробництва ()
Дохід фірми TR(Q)=P(Q)·Q Дохід спочатку зростає, а потім спадає, тобто існує максимум.	Дохід: TR(Q)=P·Q Дохід зростає, не існує максимуму.
P – залежна зміна; Q – залежна зміна;	P - незалежна зміна Q - залежна зміна
Ринкова рівновага Обсяг рівноваги < обсяг рівноваги Ціна рівноваги > ціна рівноваги
Надлишок споживача < Надлишок споживача Надлишок виробника > Надлишок виробника (Соціальна ціна монополії)