- •Тема 8. Досконала конкуренція
- •Визначення та умови формування ринку досконалої конкуренції
- •Попит на продукцію конкурентної фірми
- •Основні підходи до визначення обсягу виробництва продукції
- •Сукупний аналіз
- •Граничний аналіз
- •Короткострокова та довгострокова рівновага на ринку досконалої конкуренції
- •Пропозиція конкурентної фірми
- •Досконала конкуренція та ефективність.
- •Тема 9. Монополія
- •Монополія: сутність та умови існування.
- •Умови функціонування монопольного ринку:
- •Монопольна влада. Різновиди монополії.
- •Різновиди монополій:
- •Попит на продукт монопольної фірми.
- •Попит, сукупний дохід і граничний дохід в умовах простої монополії.
- •Короткострокова та довгострокова монопольна рівновага.
- •Показники монопольної влади.
- •7. Принципи ціноутворення в умовах монопольної влади:
- •Умови цінової дискримінації:
- •8. Антимонопольна політика.
- •Монопольна рівновага і конкурентна рівновага.
- •Суспільні втрати від монопольної влади. Соціальна ціна монополії. Економічні наслідки монополії:
- •Причини х-неефективності:
- •Тема 10. Олігополія
- •Олігополія: визначення, ознаки та причини виникнення.
- •Характерні ознаки олігополії:
- •Причини виникнення олігополістичних структур:
- •Поведінка олігополістів: некооперативна й кооперативна.
- •Варіанти цінової стратегії, коли фірми діють без змови
- •Цінова війна: визначення, мета й наслідки.
- •Основні моделі олігополістичного ціноутворення.
- •6.Олігополія та економічна ефективність.
- •Тема 11. Ринок монополістичної конкуренції
- •Модель монополістичної конкуренції: сутність, характерні риси. Визначення галузі.
- •Характерні риси монополістичної конкуренції:
- •Короткострокова рівновага фірми в умовах монополістичної конкуренції.
- •Довгострокова рівновага фірми в умовах монополістичної конкуренції.
- •Нецінова конкуренція.
- •Позитивний вплив реклами на обсяг виробництва та середні витрати:
- •Негативний вплив реклами
- •Монополістична конкуренція та її ефективність.
- •Тема 12. Ринок факторів виробництва
- •1. Ринок факторів виробництва: визначення, функції та особливості
- •2. Граничні витрати ресурсу і максимізація прибутку виробника
- •3. Попит на фактори виробництва. Похідний попит.
- •4. Ринок факторів виробництва в умовах досконалої та недосконалої конкуренції
- •Тема 13. Ринок праці і заробітна плата
- •Заробітна плата як ціна використання праці
- •Вибір індивіда між працею та відпочинком. Крива індивідуальної пропозиції праці.
- •3. Вплив держави та профспілок на рівень заробітної плати та зайнятості
- •Економічна рента
- •Тема 14. Ринок капіталу і природних ресурсів
- •1. Капітал як ресурс тривалого використання
- •2. Дисконтування та інвестиційне рішення підприємства
- •3. Формування рівноваги на ринку капіталу
- •4. Ринок землі: сутність, попит та пропозиція на землю
- •5. Земельна рента та її види
- •6. Ціна землі як дисконтована вартість
5. Земельна рента та її види
Той, хто володіє землею чи використовує її, отримує певні переваги. У зв’язку з цим стосовно землеволодіння та землекористування виникають особливі економічні відносини, що породжують особливий дохід та особливу його економічну форму – земельну ренту.
Земельна рента є нетрудовим доходом, який не пов’язаний з підприємницькою діяльністю. Вона являє собою частину прибутку, що створюється виробниками, що господарюють на землі, який регулярно привласнюється власником землі у вигляді орендної плати, що виплачує орендар власнику землі.
Рис. 14.5 - Механізм формування ренти.
На рис. 14.5 ілюструється формування диференційної ренти. Рента за кращу землю (R1) вище, ніж за середню (R1), а за середню – вище, ніж за гіршу (R3). Негативний вплив факторів попиту може виявитися настільки значним, що крива попиту (D4) та крива пропозиції взагалі не перетнуться. За цих умов земля не зможе принести її власникам якогось доходу у вигляді ренти.
Чинники, що впливають на величину земельної ренти:
1) різноманітність у плодючості та місцезнаходженні;
2) попит на землю.
Економічну ренту можуть отримувати не тільки власники землі, що використовується для сільськогосподарських потреб, а й власники інших природних ресурсів, для яких властива абсолютна обмеженість. Це можуть бути родовища корисних копалин, привабливі для туризму території, сили природи (водоспади, ріки тощо). Механізм утворення ренти у цих випадках збігатиметься з розглянутим вище.
Зміна розміру ренти ніяк не впливає на кількість землі, що пропонується для використання. Якщо відносно неземельних ресурсів ціна виконує спонукальну функцію, тобто підштовхує власників ресурсів до збільшення їх пропозиції на ринку, то щодо землі рента такої функції не виконує. Тому економісти вважають ренту надлишком, тобто платою, яка не є обов’язковою для забезпечення наявності землі.
Одна й та сама праця чи капітал у поєднанні з різними за родючістю землями приносить різні результати. Для родючіших земель крива середніх витрат лежатиме нижче, ніж для менш родючих. Отже, користувачі родючої землі за інших рівних умов отримуватимуть додатковий економічних прибуток, який пов’язаний із стійкими відмінностями у якості ґрунтів. Цей додатковий прибуток називається диференційною рентою. Оскільки кількість землі обмежена і хтось уже користується родючою землею, то диференційна рента не може бути ліквідована за рахунок перетікання капіталу, а тому власники кращих земель можуть отримати більшу ренту навіть у довготривалому періоді. Однак родючість землі може змінюватися внаслідок економічної діяльності людини. Використання сучасних технологій вирощування сільськогосподарської продукції, додаткові інвестиції в землю можуть дати значно кращі результати порівняно з експлуатацією земель, що використовується традиційно. Так виникають відмінності у економічній родючості землі, які теж можуть приносити диференційну ренту. Вони менш стабільні і можуть бути ліквідовані, якщо конкуренти перейдуть до аналогічного варіанту використання землі.
Види диференційної ренти:
1) диференційна рента І виду – це надлишок прибутку над нормальним прибутком, який пов’язаний з відмінностями у природній родючості окремих ділянок землі, а також у їх місцезнаходженні. Вона розраховується як різниця між індивідуальною ціною виробництва на відносно кращих ділянках та ринковою рівноважною ціною. Цей вид ренти привласнюється землевласником.
2) диференційна рента ІІ виду – це надлишок прибутку над нормальним, який виникає в господарствах при більш продуктивних вкладеннях капіталу. Цей вид ренти привласнюється підприємцем-орендарем. Після закінчення терміну орендної угоди вона привласнюється власником землі. Тому орендар прагне збільшити термін орендної угоди, а землевласник – скоротити.
Монопольна рента – це надлишок прибутку, який отримують власники особливих унікальних ділянок землі, після продажу продукції по монопольним цінам (наприклад, від деяких земель у провінції Шампань).
Абсолютна рента – це прибуток, який отримує землевласник, що має землю у приватній власності.
Рис. 14.6 - Утворення диференціальної ренти