8.Відділ адміністрування митних платежів

Відділ адміністрування митних платежів –– це структурний підрозділ митного органу, діяльність якого пов'язана із виконанням завдань щодо здійснення моніторингу митного оформлення товарів у частині забезпечення контролю за своєчасністю, достовірністю та правильністю нарахування митних платежів, погашенням податкових зобов'язань і податкового боргу за цими платежами, а також контролю за надходженням передоплати (доплати) на відповідні рахунки митного органу від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, митних брокерів, декларантів, фізичних осіб ,своєчасністю розрахунків з держбюджетом за митними платежами та здійсненням верифікації сертифікатів про походження товарів з України.

Посадові особи в своїй діяльності керуються Конституцією, законами України, Митним кодексом України, актами Президента України й Кабінету Міністрів України, наказами Держмитслужби України.

Відділ митних платежів складається з трьох секторів:

• сектору оформлення та визначення походження товарів;

• сектору оперативного обліку та звітності;

• сектору апеляцій, контролю та аналізу;

Основними завданнями посадових осіб Відділу є:

1. Забезпечення реалізації митним органом економічної політики держави в частині оподаткування зовнішньоекономічних операцій;

2. Захист економічних інтересів України та забезпечення виконання митним органом дохідної частини Державного бюджету України;

3. Організація роботи з контролю за додержанням платниками податків положень податкового законодавства України у сфері зовнішньоекономічної діяльності та правильністю нарахування митних платежів;

4. Контроль за правильністю нарахування та своєчасністю сплати митних та інших платежів за ВМД чи іншим документом, що використовується як ВМД відповідно до законодавства, уніфікованими митними квитанціями МД-1 , оглядовими розписами М-15 та М-16;

5. Контроль за правильністю визначення країни походження товарів під час митного оформлення товарів;

6. Організація заходів, пов'язаних з контролем за своєчасною сплатою митних та інших платежів, у т. ч. при виявлених порушеннях правильності їх нарахування в ході будь-яких перевірок;

7. Здійснення організаційних та контрольних заходів щодо погашення платниками податків податкових боргів за митними та іншими платежами в установленому законодавством порядку;

8. Інформування та надання податкових роз'яснень платникам податків з питань справляння митних платежів у порядку, визначеному Держмитслужбою.

До функцій даного відділу відносять:

1. здійснюють контроль за правильністю даних, зазначених у 23, 34, 36, 44 (у частині, що стосується компетенції Відділу), 47, 48, B, C графах ВМД

2. Перевіряють правильність застосування офіційного курсу іноземної валюти до національної валюти України;

3. Перевіряють правильність застосування пільг зі сплати митних та інших платежів відповідно до чинного законодавства в порядку, визначеному нормативними документами Держмитслужби;

4. Здійснюють перевірку правильності визначення країни походження товарів, митне оформлення яких здійснюється із застосуванням ВМД чи іншого документа, що використовується як ВМД відповідно до законодавства;

5. Перевіряють правильність нарахування та своєчасність сплати митних та інших платежів за ВМД чи іншим документом, що використовується як ВМД відповідно до законодавства;

6. Беруть участь у підготовці пропозицій з удосконалення законодавчих і нормативно-правових актів з питань визначення країни походження товару та верифікації (установлення достовірності) сертифікатів про походження товару);

7. Розглядають скарги платників податків при проведенні процедури апеляційного узгодження податкових зобов'язань, нарахованих митним органом;

8. Готують рішення по скаргам платників податків при проведенні процедури апеляційного узгодження податкових зобов'язань, нарахованих митним органом;

9. Готують пояснення та додаткові матеріали, необхідні для розгляду скарг платників податків Державною митною службою України.

В изначення країни походження

Сертифікат про походження товару надається обов’язково у випадках –– ст.282 МКУ у разі:

1. Преференційний режим

2. Ввезення товарів , на які встановлено квоти або інші заходи регулювання

3. Що передбачено міжнародними договорами

4. Коли неможливо визначити країну походження або декларуються недостовірні відомості про походження.

Декларація про походження товару зроблена виробником або експортером і засвідчена ними або органом уповноваженим видавати сертифікати.

Звернути увагу на наявність відміток митниці країни експорту та митниці на кордоні.

За відсутності належним чином оформленого сертифіката чи додаткових відомостей або у разі неможливості достовірно визначити країн походження –– така країна визнається невідомою (сплата мита за повними ставками Єдиного митного тарифу).

У випадку, коли у сертифікаті походження зазначено походження ЕС, то:

Акт митного огляду

Додатково подаються відомості, які підтверджують країну походження товарів (паспорти, технічна документація, сертифікати та інші)

Для забезпечення повноти стягнення платежів до Держбюджету у 2011 році Хмельницькою митницею вживались заходи, які насамперед орієнтовані на пошук додаткових джерел надходження коштів до бюджету України, збільшення бази оподаткування шляхом посилення контролю за визначенням митної вартості, використанням податкових пільг.

Завдяки проведеній роботі протягом 2011 року до Держбюджету перераховано податків та зборів на суму 956.4 млн. грн., що становить 117.3% виконання очікуваних надходжень.

Висновок

Отже, пройшовши виробничу практику на Хмельницькій митниці я закріпив теоретичні знання, отримані під час навчання і оволодів практичними навичками організації митної справи, що стане мені в пригоді у майбутньому.

Україна як суверенна держава самостійно створює власну митну систему і здійснює митну справу. Митна справа є складовою частиною зовнішньополітичної і зовнішньоекономічної діяльності України.

Митна справа в Україні включає в себе встановлення порядку та організацію переміщення через митний кордон України товарів і предметів, обкладення митом, оформлення, здійснення контролю та інших заходів щодо реалізації митної політики в Україні.

При здійсненні митної справи Україна дотримує визнаних у міжнародних відносинах систем класифікації та кодування товарів, єдиної форми декларування експорту та імпорту товарів, митної інформації, інших загальноприйнятих міжнародною практикою норм та стандартів.

Україна бере участь у міжнародному співробітництві з питань митної справи.

Територія України становить єдину митну територію, в межах якої Україна має виключну юрисдикцію щодо митної справи.

Межі митної території України вважаються митним кордоном України. Митний кордон України співпадає з державним кордоном України, але включає також території штучних островів та споруд, що створюються в економічній зоні України, над якими Україна має виключну юрисдикцію стосовно митної справи.

Відповідно до законів України на її території можуть створюватись вільні митні зони, стосовно яких закони України, що регулюють митну справу, застосовуються з винятками, визначеними законодавчими актами України. Межі таких територій становлять складову митного кордону України.

Спільні митні зони і митні союзи з іншими державами створюються Україною на підставі договорів.

Засади митної справи визначаються виключно законом. Кабінет Міністрів України організовує і забезпечує здійснення митної справи. Безпосереднє керівництво митною справою покладається на Державну митну службу України, яка є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом. Положення про Державну митну службу України затверджується Президентом України.

Митні органи України безпосередньо здійснюють митну справу .

Список використаної літератури:

1. Митний кодекс України від 11.07.2001 року № 81-V.

2. Постанова Кабінету міністрів України від 20 грудня 2006 року № 1766 «Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження».

3. Постанова Кабінету міністрів України від 12.12.2002 року № 1862 «Про затвердження Порядку взяття (надання) проб і зразків товарів, проведення досліджень (аналізу, експертизи) з метою їх митного оформлення, а також розпорядження зразками».

4. Постанова Кабінету міністрів України від 12 грудня 2002 року № 1863 «Про затвердження Порядку ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності».

5. Постанова Кабінету міністрів України від 12.12.2002 року № 1864 «Про затвердження Порядку визначення країни походження товару, що переміщується через митний кордон України».

6. Постанова Кабінету міністрів України від 28 лютого 2002 року № 228 «Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ».

7. Наказ Державного казначейства України від 25.03.2009 року № 123 «Про затвердження Порядку складання місячної та квартальної фінансової звітності у 2009 році установами та організаціями, які отримують кошти державного або місцевих бюджетів».

8. Наказ Державного казначейства України від 4 квітня 2007 року № 81 «Про затвердження Порядку складання місячної та квартальної фінансової звітності у 2007 році установами та організаціями, які отримують кошти державного або місцевих бюджетів».

9. Наказ Державної митної служби України від 14.01.2009 року № 19 «Про затвердження Порядку взаємодії митних органів із Центральним митним управлінням лабораторних досліджень та експертної роботи при проведенні митного контролю та митного оформлення товарів i транспортних засобів».

10. Наказ Державної митної служби України від 18 березня 2003 року № 171 «Примірне положення про відділ по роботі з особовим складом митного органу».

11. Наказ Державної митної служби України від 18 квітня 2005 року № 302 «Про затвердження форми акта про взяття проб і зразків товарів».

12. Наказ Державної митної служби України від 25.03.2009 року № 260 « Про затвердження Тимчасового положення про відділ митних платежів регіональної митниці, митниці ».

13. Наказ Державної митної служби України від 20 квітня 2005 року № 314 «Про затвердження Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації».

14. Наказ Державної митної служби України від 30 грудня 2004 року № 936 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо провадження у справах про порушення митних правил».

15. Наказ Державної митної служби України від 7 серпня 2007 року № 667 «Про затвердження Порядку роботи відділу номенклатури та класифікації товарів регіональної митниці, митниці, відділу контролю митної вартості та номенклатури регіональної митниці, митниці при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України».

16. Наказ Хмельницької митниці від 10.03.2009 року № 149 «Про затвердження Положення про службу боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Хмельницької митниці».

17. Наказ Хмельницької митниці від 09.08.2005 року № 184 «Про затвердження Положення про відділ інформаційної роботи та митної статистики Хмельницької митниці».

18. Наказ Хмельницької митниці від 05.08.2008 року № 656 «Про затвердження Положення про відділ митного оформлення №1 Хмельницької митниці».