113

Тема: 7 методичні поло­ження економічної оцінки земель.

7.1. Підготовчі роботи

Земельнооціночний процес, як сукупність взаємозв'язаних і послідовних дій по встановленню показників порівняльної оцінки земель, включає такі стадії: підготовчі роботи, земельнооціночні роботи, оформлення і видача матеріалів оцінки земель [7]. Кожна із цих стадій складається з елементів, конкретних дій по виконанню земельно-оціночних робіт.

Під час підготовчих робіт проводиться збір необхідних вихідних даних для проведення земельнооціночних робіт. При цьому зміст робіт залежить від того, в який період проводиться економічна оцінка земель. Якщо між бонітуванням ґрунтів і економічною оцінкою земель утворився певний розрив (2-3 роки), то може виникнути необхідність в уточненні матеріалів бонітування ґрунтів, ґрунтових та інших спеціальних обсте­жень, групування ґрунтів.

На стадії підготовчих робіт необхідно провести аналіз даних раніше проведеної економічної оцінки земель, виявити недоліки достовірності її даних, вивчити думку спеціалістів сільського господарства про якість раніше виконаних робіт з оцінки земель.

У цей час необхідно також підготувати бланки земельнооціночних формулярів для збору вихідної інформації з оцінки земель. Крім того, необхідно зібрати ряд інших даних, а саме: про структуру посівів культур за агрогрупами ґрунтів у господарствах земельнооціночного району; про вартість одного кубометра поливної води і затрат на утримання міжгосподарської осушувальної мережі у розрахунку на один гектар сільськогосподарських угідь тощо.

Структура посівів культур береться з матеріалів вдосконалення сіво з мін, робочих проектів організації вирощування сільськогосподарських

культур, проектів землеустрою, у яких є схеми попередників культур або рекомендованого розміщення культур в полях сівозмін. При цьому окремо на картографічному матеріалі необхідно заздалегідь визначити кількість і межі оцінюваних агрогруп ґрунтів з таким розрахунком, щоб їх число не перевищувало п'яти. Існуючими методичними і технічними вказівками передбачено, що при оцінюванні агрогрупи ґрунтів об'єднуються агровиробничі групи ґрунтів оціночного району за ознакою фактичного використання їх у польових, овочевих, кормових, ґрунто­захисних, луговопасовищних і інших сівозмінах, в залежності від генезису і комплексу таких природних властивостей, як еродованість, грану­лометричний склад, ґрунтове зволоження, кислотність, засолення, скелетність.

Для збору вихідних даних із загальної сукупності господарств, які входять до складу земельнооціночного району, виділяються господарства (не менше 20), у яких структура посівних площ близька до середньорайонної. Якщо у земельнооціночному районі є господарства з рівномірним розподілом площ об'єднаних агрогруп, то їх кількість може бути меншою. Дані про посівні площі збираються за 5-7 років. У тих випадках, коли структура посівних площ приймається за один рік, число господарств у виборці необхідно збільшити до 30-40.

Визначення площ посівів культур в розрізі об'єднаних груп ґрунтів проводиться у такому порядку. Прозора калька або плівка з нанесеними межами об'єднаних груп ґрунтів суміщається з кресленням поперед­ників або з планом рекомендованого розміщення культур в полях сівозмін. По кальці або плівці визначаються площі посівів всіх культур за кожен рік з ув'язкою до звітної величини посівних площ по культурах і в цілому в господарстві, приведених у земельнооціночному формулярі.

В процесі підготовчих робіт необхідно уточнити матеріали земельно­оціночного районування території, одержані на початковому етапі земельнооціночних робіт, так як після проведення бонітування ґрунтів можуть пройти зміни в спеціалізації господарств, які входять до складу земельнооціночного району, що може порушити його однорідність. Однорідною вважається спеціалізація у тих випадках, якщо показники товарності і структури посівів культур коливаються навколо подвійного середньоквадратичного відхилення (±26) від середньорайонної величини для великих вибірок господарств або в межах ±36 для малих вибірок, з

114

115

числом господарств менше 22. Бажано, щоб в оціночному районі урожайність, валова продукція, затрати і основні виробничі фонди в розрахунку на 1 га мали такі ж границі відхилень.

Господарства, які не відповідають таким умовам, відносяться до сусідніх земельнооціночних районів або ж виділяються у окремий оціночний район.

7.2. Заповнення земельнооціночних формулярів і

обробка вихідної економіко-статистичної

інформації

Основним джерелом статистичної інформації для заповнення зе­мельнооціночних формулярів є річні звіти господарств, в основному за 7-річний період, за винятком першої таблиці, в якій дані про виробництво продукції рослинництва передбачаються за 16 років. У двох останніх таблицях інформація проводиться затри роки.

Для оцінки земель в Україні передбачається збір інформації у двох таких документах:

+ земельнооціночний формуляр для збору економіко-статистичної інформації для оцінки земель по всіх господарствах, які займаються сільськогосподарським виробництвом;

+ формуляр по збору вихідної інформації для оцінки земель під багаторічними насадженнями в спеціалізованих господарствах.

У першому формулярі для збору даних передбачено вісім таблиць:

*» наявність виробничих ресурсів;

* хімічна меліорація і внесення добрив в цілому в господарстві;

•* внесення добрив під культури;

>* реалізація продукції, всього;

л чистий дохід (прибуток) і збиток;

!* площа, збір врожаю і затрати на виробництво продукції;

*площа садів, виноградників і інших багаторічних насаджень, валовий

збір продукції і затрати в неспеціалізованих господарствах;

«• площа і валовий збір продукції кормових угідь.

Перша таблиця формуляра включає чотири розділи: ** дані обліку земель;

•» основні засоби виробництва;

* трудові ресурси;

•* вартість валової продукції в співставимих цінах рослинництва і тваринництва. Інформація про трудові ресурси і вартість валової продукції приводиться за 3-х річний період, основних засобів - за 5-річний період. Всі інші таблиці заповнюються за семирічний період, крім четвертої таблиці, яка заповнюється за 3-х річний період. Формуляр зі збору вихідної інформації для оцінки земель під багаторічні насадження в спеціалізованих господарствах включає три таблиці:

* виробництво продукції плодово-ягідних насаджень і виноградників; >* зрошувані багаторічні насадження;

■» реалізація продукції плодово-ягідних насаджень, виноградників, рози

і лаванди. Заповнення формулярів здійснюється спеціалістами господарств. Організація і контроль виписки даних проводиться спеціалістами районних агропромислових формувань. Заповнені формуляри здаються в обласне управління сільського господарства, де разом зі спеціалістами інституту землеустрою УААН проводиться їх перевірка і передача у вирахувальний центр (ВІД) області. Для обробки інформації на вираху-вальному центрі передбачена відповідна система кодування областей, адміністративних районів, а також шифрування земельнооціночних районів, господарств і економіко-статистичних показників.

При роботі з формулярами на всіх етапах їх проходження (район, область, ВІД) здійснюється контроль інформації в таких формах; візуальний контроль; контроль на основі ув'язки даних; машинний контроль. Візуальний контроль дозволяє виявити помилки на основі співставлення даних за роками, експертних оцінок окремих показників спеціалістами, співставлення даних в цілому по господарствах з аналогічними даними на меліорованих землях, перевірки ідентичності одиниць виміру.

Контроль на основі ув'язки даних передбачає арифметичну перевірку результатів шляхом додавання складових частин. Погодження даних проводиться як в самих таблицях формулярів, так і між його окремими таблицями.

Машинний контроль проводиться у вирахувальному центрі. Він також заснований на перевірці погоджень вихідних даних таблиць.

\

вихідні дані для дальшого використання. Цей метод потребує від спеціалістів детального аналізу всіх господарств, які входять у їх типову вибірку. Сільськогосподарські підприємства, які мають ґрунти або показники рівня використання земель різко відмінні від прийнятих за типові, до розрахунків не приймаються.

Обмеженість застосування способу відбору типових господарств зв'язана ще із тим, що не у всіх земельнооціночних районах вдається відібрати необхідну кількість господарств з єдиною переважаючою агро-групою оцінюваних ґрунтів.

Для груп ґрунтів, які займають значну питому вагу в структурі ґрунтового покриву і різко відмінні між собою за якістю, застосовується спосіб кореляційно-регресійного аналізу, який моделює зв'язок урожайності або інших оціночних показників з якістю землі.

Статистичні дані про економіку кожного господарства, яке входить у той чи інший земельнооціночний район, як вже відмічалось, зосе­реджуються у спеціальному земельнооціночному формулярі. Визначення базисних показників економічної оцінки земель, за якими складаються оціночні шкали, проводиться шляхом розрахунку з допомогою комп'ютерної техніки.

Одержані дані перевіряються на достовірність і якщо вони відпо­відають вимогам математичної обробки, то ними проводиться вибірка даних для рішення головної задачі по визначенню базових показників оцінки земель агровиробничих груп ґрунтів.

Розв'язок такої задачі полягає у визначенні на основі одержаної вихідної інформації базових показників оцінки земель в розрізі агрогруп ґрунтів, які оцінюються. Наоснові уточнених статистичних вибірок і даних по них розв'язується головна задача методом кореляційно-регресійного аналізу за рівняннями множинної регресії таких видів:

у^ середня урожайність або величина валового продукту землеробства по господарству, ц/га або грн./га; а. (. = 1,2,3,...,п) *» коефіцієнти множинної регресії, які виражають кількість продукції на один процент питомої ваги агрогруп земель, що оцінюється;

а₀ » вільний член рівняння; х. (. = 1,2,3,...,п) - питома вага агрогруп земель, що оцінюються.

Переважно розв'язуєься перше рівняння і його результат є головним, а для контролю даних проводиться розв'язання задачі за другим рівнянням.

Лінійне рівняння множинної регресії розв'язується за методом найменших квадратів, для чого складається система нормальних рів­нянь, кількість яких дорівнює кількості оцінюваних агрогруп грунтів. Якщо кількість таких невідомих нараховує 3-4-5, то таку систему рівнянь можна розв'язати з допомогою ручних ЕОМ типу "Електроніка" або МК в симплексних таблицях.

Практично в кожному земельнооціночному районі кількість агрогруп ґрунтів більше 4-5, тому розрахунки проводяться за спеціальними програмами на більш складних вирахувальних машинах. В алгоритмі розв'язання задачі проводиться вирахування необхідних ймовірних показників, які характеризують точність одержаних даних. До них відносяться такі показники: 1) коефіцієнт регресії (/•); 2) стандартна похибка коефіцієнта регресії (т); 3) коефіцієнт значимості факторів (t); 4) середнє арифметичне значення факторів (х); 5) середньоквадратичне відхилення факторів (б_х); 6) коефіцієнт варіації (х); 7) асиметрія {А); 8) ексцес (Е_к):

Вирахування ймовірних показників проводиться також за відпо­відними формулами прийнятими у математичній статистиці.

З усіх вищеприведених статистичних характеристик, які підтвер­джують точність і можливість практичного застосування одержаних оціночних показників (коефіцієнтів регресії), найбільш важливою є стандартна (середня квадратична) похибка т. Всі інші статистичні характеристики {t, r, А^ М_к) розкривають причини одержання тієї чи іншої величини т.

Результати вирахування вихідних показників оцінки земель на основі рішення лінійного рівняння множинної регресії наводяться в спеціальних таблицях, які називаються розпечатками. Дані розпечаток даються за показниками окупності затрат, які при однаковому рівні спеціалізації землеробства найбільш об'єктивно відбивають якість земель в рамках одного земельнооціночного району. Включення показника окупності затрат в рівняння регресії, а не безпосередньо вартості валової продукції, чи урожайності культур, пояснюється тим, що за одержаними в результаті розв'язання рівнянь даними потім легко перейти до показника

вартості валової продукції, не розв'язуючи знову систему рівнянь. Перехід від окупності затрат до валової продукції чи урожайності культур при середньому в земельнооціночному району рівню затрат необхідно здійснювати розрахунковим шляхом за формулою:

ВП = 03 • 3 і (7.3)

де ВП ^т валова продукція, крб. або урожайність культур, ц/га;