2.5.Значення контрольно-перевірочної діяльності митних органів під час реалізації ними фіскальної функції

В умовах становлення та позиціонування України на міжнародній арені як держави цивілізованої, її інтеграції до світового економічного співтовариства одним з першочергових завдань стає завдання раціоналізації державного контролю повноти, своєчасності податкових надходжень до Держбюджету, налагодження механізмів перевірочної діяльності органів, що визначені національним законодавством як контролюючі стосовно податків, підвищення рівня добровільної сплати зборів та платежів, як результат– зниження витрат адміністративних та фінансових ресурсів на виконання функцій фінансового контролю, удосконалення процедур стягнення податкових боргів та адміністративного, судового оскарження рішень контролюючих органів, протидія правопорушенням у сфері оподаткування.

Роль митних органів, що визначені контролюючими відповідно до ст.41 Податкового кодексу України щодо мита, акцизного податку, податку на додану вартість, інших податків, які відповідно до податкового законодавства справляються у разі ввезеня(пересилання) товарів і предметів на митну територію України або територію спеціальної митної зони або вивезення(пересилання) товарів і предметів з митної території України або території спеціальної митної зони, в реалізації даних завдань є недостатньо дослідженою.

Відповідно до законодавства України сутність контрольно-перевірочної діяльності митних органів полягає у забезпеченні шляхом проведення документальних виїзних та камеральних перевірок, контролю за станом дотримання суб’єктами ЗЕД законодавства України з питань митної справи. Результатом такої діяльності є виявлення схем ухилення підприємствами від сплати податків у повному обсязі. На даний момент поряд із активним вживанням даного поняття органами державної влади законодавче визначення інституту контрольно-перевірочної роботи відсутнє.

Основними цілями контрольно-перевірочної діяльності митних органів в практичному значенні є виявлення порушень законодавства з питань митної справи суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності, донарахування сум митних платежів в повній мірі, накладення фінансових санкцій, сплата до бюджету сум донарахованих митних платежів, штрафу та пені, та, в результаті, вплив на виявлених під час перевірок правопорушників та попередження вчинення суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності відповідних порушень законодавства в майбутньому.

Слід зазначити, що безпосереднє виконання даного виду діяльності здійснюють відділи(сектори) при регіональних митницях, митницях. Наказом ДМСУ від 26.08.2009 року №798, визначаються завдання, функції, права, відповідальність, керівництво та забезпечення умов роботи даних структурних підрозділів.

Зрозуміло, що найбільшої ефективності та результативності можна досягти лише шляхом тісної співпраці підрозділів митного органу: відділ контрольно-перевірочної роботи веде доперевірочну роботу, здійснює планування та організаційні заходи щодо проведення перевірок, проводить камеральні та документальні перевірки дотримання суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності законодавства з питань митної справи, узагальнює результати проведених перевірок; сектором апеляцій відділу митних платежів за результатами проведеної перевірки визначається сума податкового зобов’язання суб’єкта господарювання, суми штрафів та пені, здійснюється виставлення податкових повідомлень на підставі акта про результати перевірки, оформленого відділом контрольноперевірочної роботи, проводяться заходи із адміністративного узгодження суми зобов’язання, спільно із юридичним відділом здійснюється юридичне супроводження претензійної діяльності в рамках адміністративного та судового оскарження сум боргу. Служба боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил в свою чергу веде облік відповідних підприємств правопорушників, за наявності ознак складу порушення митних правил складаються протоколи про порушення митних правил (за ст. 355 Митного кодексу України «Дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати податків і зборів або зменшення їх розміру») або за наявності ознак злочину (за ст. 212 Кримінального кодексу України «Ухилення від сплати податків і зборів, інших обов’язкових платежів») передають матеріали справи до відповідних правоохоронних органів.[67 с.44]

Митні органи тісно взаємодіють з податковими органам. Це ми бачими, аналізуючи Постанову КМУ від 27.12.2010 року № 1237 «Про затвердження порядку надіслання органам державної податкової служби подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків та інформації про скасування або зміну суми нарахованого грошового зобов’язання, а також форми зазначеного подання» митниця, як контролюючий орган після виставлення податкового повідомлення, що визначає суму податкового боргу платника податків, визначеного в результаті проведення перевірки, у разі несплати відповідного боргу суб’єктом ЗЕД, складає та надсилає на адресу відповідного податкового органу подання з метою виставлення податкової вимоги. Органи державної податкової служби та контролюючі органи(митні) провадять обмін інформацією про здійснення заходів з погашення податкового боргу в порядку, встановленому спільними рішеннями таких органів. Тобто між митними та податковими органами відбувається процес постійної складної двосторонньої співпраці, результатом якої має бути сплата платником податків суми податкового боргу.

Але недосконалість норм сучасного законодавства, відсутність належних механізмів та схем взаємодії органів, технічна недосконалість програмного забезпечення, людській фактор, усе це призводить до ускладнення й без того достатньо непростої процедури узгодження суми боргу, виникнення необхідності у надісланні подань про виставлення податкових вимог та як наслідок примусового стягнення коштів.

Такі фактори негативно впливають на результативність, оптимізацію, економію часу та ресурсів впливу перевірочної діяльності митних органів, економічний ефект стає досить незначним. Для прикладу, Митний кодекс Киргизької республіки передбачає дієвий механізм подолання відповідних проблем взаємодії митних та податкових органів. Митні органи Киргизької республіки вважаються контрольними щодо сплати податків і зборів, але, крім того, наділяються правом стягнення боргу, що спрощує процес взаємного обміну інформацією. Вони постфактум сповіщають податкові органи про стягнення митного боргу. В Австралії процес стягнення відбувається виключно в судовому порядку. Контролюючі органи лише готують відповіді матеріали та виступають позивачем від імені держави [67 с.45].

Наприкінці логічним є наведення даних, що демонструють рівень ефективності ведення перевірочної роботи митними органами – кількість проведених перевірок за рік, суми донарахованих та сплачених до Держбюджету митних платежів. Так, за минулий рік митними органами внаслідок проведення близько тисячі документальних та камеральних перевірок платників податків донараховано митних платежів на суму понад 2,3 млрд. грн., але сплачено платниками податків майже у 2,5 рази менше.

Отже, незважаючи на широке практичне застосування методів контрольної діяльності державними органами, обов’язковим вбачається закріплення на законодавчому рівні поняття контрольно-перевірочної діяльності, чітке визначення її мети, завдань та особливостей для кожного контролюючого органу.

Покращити результативність контрольно-перевірочної діяльності здатна взаємоузгоджена співпраця підрозділів митних органів, створення відповідних цільових програмних комплексів, активізація діяльності щодо попередження порушень митного законодавства та пропаганди підвищення рівня добровільної сплати митних платежів.