6. Зміна і доповнення обвинувачення

1. У разі виникнення потреби змінити пред’явлене обвинувачення або доповнити його, слідчий, у відповідності до вимог, викладених у статті 141 КПК України, зобов’язаний пред’явити нове обвинувачення, незалежно від того, тягне нове обвинувачення пом’якшення чи обтяження кримінальної відповідальності.

При цьому для забезпечення права обвинуваченого на за­хист, закон зобов’язує слідчого винести нову мотивовану постанову про притягнення як обвинуваченого, у встановлений строк пред’явити обвинувачення, роз’яснити його суть, вручити копію і скласти відповідний протокол, у відповідності до вимог статей 131, 132, 133 і 140 КПК України,

Негайно після пред’явлення нового обвинувачення слідчий має надати можливість обвинуваченому дати пояснення з нових обставин, для чого допитати його.

1. Необхідність змінити обви­нувачення виникає коли з’ясовується, що злочин було неправильно кваліфіковано, або якщо встановлено нові обставини, які істотно відрізняються від зазначених у постанові про притягнення як обвину­ваченого.

2. Необхідність у доповненні обвинувачення виникає у тих випадках, якщо в процесі подальшого розслідування у справі вста­новлюються нові факти, епізоди вчинення злочину, незалежно від того, тягнуть вони зміну кваліфікації діяння, чи ні.

За необхідності зміни або доповнення обвинувачення нова постанова про притягнен­ня як обвинуваченого повинна бути узагальнюючою і ви­носитись не як доповнення до попередньої постанови, а на заміну раніше пред’явленого обвинувачення. В цьому разі раніше винесена постанова, залишаючись у матеріалах справи, втрачає свою силу.

Такий порядок правильний і здійснюється на практиці, оскільки, ознайомлюючись з цілісним актом, який містить обвинувачення повністю, обвинуваченому легше зрозумі­ти, в чому його обвинувачують і в якому обсязі. Це також полегшує роботу прокурора і суду при ознайомленні з матеріалами справи.

2. Якщо під час досудового слідства не підтвердилось об­винувачення по окремому епізоду або самостійному діян­ню, відпала кваліфікуюча ознака, не знайшло підтвер­дження те чи інше діяння в структурі окремого епізоду, або ж виявилась надмірною кваліфікація діяння за су­купністю злочинів, то, у відповідності до частини 2 статті 141 КПК, слідчий своєю постановою закриває справу в цій частині обвинувачення, про що оголошує об­винуваченому.

Внаслідок відпадання частини обвинувачення можуть виникнути такі ситуації:

- змінювати кваліфікацію не потрібно;

- необхідно змінити кваліфікацію злочину.

5. У першому випадку достатньо винести постанову про закриття кримінальної справи у частині раніше пред’явленого обвинувачення та оголосити її під розписку обвинуваченому.

6.2.2. У другому випадку, якщо одна норма КК замінюється на іншу, слідчий повинен, разом з поста­новою про закриття кримінальної справи за раніше пред’явленим обвинуваченням, винес­ти нову постанову - про притягнення особи як обвинува­ченого. Нова постанова виноситься і пред’яв­ляється обвинуваченому в загальному порядку.

3. Щоб не допустити повернення справи на додаткове роз­слідування, потрібно чітко додержуватись правил пред'яв­лення і зміни обвинувачення.

Як роз’яснює відомий науковець і донедавна Голова Верховного Суду України Маляренко В.Т., «на відміну від постанови про притягнення особи як обвинуваченого, яка може бути змінена і доповнена (ст. 141 КПК)… Законом не передбачено змінювати постанову про порушення кримінальної справи при кожній зміні чи доповненні обвинувачення. Це видно з аналізу інших статей КПК. Законодавець не вимагає необхідності істинності і достовірності кримінально-правової кваліфікації діяння при порушенні кримінальної справи (статті 228, 370 – питання невідповідності кваліфікації діяння при порушенні кримінальної справи не зазначені як предмет нагляду або підставу для скасування вироку»¹².

6.4. Остання нагода змінити обвинувачення на досудовому етапі є у прокурора під час вивчення кримінальної справи з обвинувальним висновком.

Згідно зі статтею 231 КПК, прокурор або його заступник, якщо прийде до висновку про необхідність зміни обвинувачення у справі, що надійшла з обвинувальним висновком, він має дві можливості:

- скласти постанову із зазначенням змін, що вносяться до обвинувального висновку, або

- повернути справу слідчому для додаткового розслідування і пред’явлення нового обвинувачення.

Перша можливість настає, якщо зміна початкового обвинувачення не тягне за собою застосування статті кримінального закону з більш тяжкою санкцією і не зв’язана з істотною зміною обвинувачення за фактичними обставинами.