5. Притягнення як обвинувачених окремих посадових осіб

Законодавство передбачає особливий порядок притяг­нення як обвинувачених окремих категорій громадян з метою забезпечення незалежності від будь-яких органів і осіб закон передбачає додаткові гарантії недо­торканності Президента і кандидата у Президенти Украї­ни, народних депутатів, кандидатів у народні депутати, суддів Конституційного Суду України, суддів загальної юрисдикції, інших суддів України, суддів суду присяж­них, народних засідателів.

1. Стаття 105 Конституції України встановлює недоторкан­ність Пре­зидента України, якою він користується на час виконання повноважень і яку слід розглядати як осо­бисту гарантію, що створює умови для безперешкодного здійснення президентських повноважень. У разі вчине­н­ня Президентом державної зради або іншого злочину він може бути усунутий з поста Верховною Радою України в порядку імпічменту. Питання про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту ініціюється більшістю від конституційного складу Верховної Ради України. Для проведення розслідування Верховна Рада України створює спеціальну тимчасову слідчу комісію, до складу якої включаються спеціальний прокурор і спеціальні слідчі. Висновки і пропозиції тимчасової слідчої комісії роз­глядаються на засіданні Верховної Ради України. За наяв­ності підстав Верховна Рада України не менш як двома третинами від її конституційного складу прий­має рішення про звинувачення Президента України. Рішення про усунення Президента України з поста в порядку ім­пічменту приймається Верховною Радою Ук­раїни не менш як трьома четвертими від її конституцій­ного складу після перевірки справи Конституційним Су­дом України та отримання його висновку щодо додержан­ня конституційної процедури розслідування і розгляду справи про імпічмент та отримання висновку Верховного Суду України про те, що діяння, в яких звинувачується Президент України, містять ознаки державної зради або іншого злочину (ст. 111 Конституції України).

2. З тим, щоб гарантувати недоторканність народних де­путатів, Конституція України, встановлює, що «народні депутати України не можуть бути без згоди Верховної Ради України притягнені до кримінальної відповідальності, за­тримані чи заарештовані» (стаття 80 Конституції України). Положення цієї статті розглядаються як спеціальна гарантія безперешкод­ного здійснення депутатської діяльності.

Ця норма встановлює, що народний депутат України не може бути притягнений до кримінальної відповідаль­ності, затриманий чи заарештований без попередньої зго­ди Верховної Ради України. Це означає, що поряд з га­рантіями особистої недоторканності людини, встановле­ними Конституцією України (стаття 29), народні депутати ко­ристуються додатковою конституційною гарантією. Відповідно до Закону «Про статус народного депутата України» для одержання згоди Верховної Ради України на притягнення депутата до кримінальної відповідальності, арешт або застосування заходів адміністративного стяг­нення, що накладаються в судовому порядку, Генеральний прокурор України вносить до Верховної Ради подан­ня, про що негайно доводиться до відома депутата. Подан­ня мас бути мотивованим, містити конкретні факти і до­кази, з доданими до нього матеріалами, що підтверджу­ють обвинувачення народного депутата у вчиненні ним злочину. Чинним кримінальним і кримінально-процесуальним законодавством не визначено поняття «притягнення до кримінальної відповідальності», тому Конституційний Суд України рішенням від 27 жовтня 1999 р. № 9-рп/99 у справі за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо офіційного тлумачення положень частини третьої статті 80 Конституції України (справа про депутатську недоторканність)¹⁰ дійшов висновку, що гарантії депутатської недоторканності поширюються на народних депутатів України з моменту визнання їх обраними за результатами виборів, засвідченими рішенням відповідної виборчої комісії і до моменту припинення у встановленому порядку депутатських повноважень. Якщо громадянина обрано народним депутатом України після пред’явлення йому обвинувачення у вчиненні злочину чи після арешту, подальше провадження у кримінальній справі щодо такого депутата може бути продовжено за наявності згоди Верховної Ради України на притягнення його до кримінальної відповідальності або арешт відпові­дно до процедури, передбаченої статтею 27 Закону України «Про статус народного депутата України».

Верховна Рада України розглядає подання Генерального прокурора України не пізніш як у місячний строк у порядку, передбаченому Регламентом Верховної Ради Ук­раїни. За необхідності від Генерального прокурора України може бути витребувано додаткові матеріали. Подання, попередньо розглянуте у відповідних коміте­тах Верховної Ради, з їх висновками про його законність та обґрунтованість розглядається на пленарному засіданні Верховної Ради. Отже, зазначена згода Верховної Ради України може бути одержана тільки під час її сесії. Головуючий на засіданні ставить на голосування пропозицію про надання згоди щодо притягнення народного депутата України до кримінальної відповідальності, затримання чи арешту. Рішення приймається Верховною Радою поімен­ним голосуванням, більшістю від її конституційного складу і є остаточним. Вмотивоване рішення у триденний строк повідомляється Генеральному прокурору України. При цьому в рішенні має бути зазначено, на які дії Генераль­ного прокурора надається згода Верховною Радою: на при­тягнення народного депутата до кримінальної відповідаль­ності, на затримання чи арешт.

Генеральний прокурор України у триденний строк з дня закінчення провадження у справі зобов’язаний повідоми­ти Верховну Раду України про результати слідства. Про результати розгляду справи в суді Генеральний прокурор України у триденний строк зобов’язаний поінформувати Верховну Раду України.

Згідно з положеннями частини 2 статті 80 Конституції України народні депутати України не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у парламенті та його органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп. Це означає, що народний депутат України і після припинення депутатських повноважень не може бути притягнутий до юридичної відповідальності за зазначені дії.

3. Згідно з частиною 3 статті 76 Конституції України «не може бути обраним до Верховної Ради України громадянин, який має судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена і не знята у встановленому зако­ном порядку». З цього конституційного принципу випли­ває, що народним депутатом України може бути обраний громадянин України, щодо якого порушено кримінальну справу, пред'явлено обвинувачення у вчиненні злочину, якого затримано чи заарештовано.

4. Законом України «Про Конституційний Суд України» від 16.10.96 № 422/96 ВР (стаття 28) передбачено, що суддя Конституційного Суду не може бути затриманий чи заарештований без згоди Верховної Ради України до винесення обвинувального вироку судом. Крім того, судді Конституційного Суду України не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у Конституційному Суді України та в його колегіях, за винятком відповідальності за образу чи наклеп при розгляді справ, прийнятті рішень та дачі висновків Конституційним Судом України.

5. Згідно із Законом України «Про статус суддів» від 15.12.92 № 2862-ХІІ в редакції Закону України від 08.10.99, з метою забезпечення належних умов для здійснення правосуддя, додержання Конституції і законів України, охорони прав і свобод громадян (стаття 13) «суддя не може бути без згоди Верховної Ради України затриманий чи заарештований до винесення обвинувального вироку судом».

6. Згідно з частиною 5 статті 10 Закону України «Про адвокатуру» кримінальна справа проти адвоката може бути порушена тільки Генеральним прокурором України, його заступниками, прокурорами Республіки Крим, області, міста Києва. Адвоката не можна притягнути до кримінальної, матеріальної та іншої відповідальності або погрожувати її застосуванням у зв'язку з поданням юридичної допомоги громадянам та організаціям згідно з законом.

Згідно зі статтею 31 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад»¹¹ "Кримінальну справу стосовно депутата місцевої ради може порушити відповідно Генеральний прокурор України, заступник Генерального прокурора України, прокурор Автономної Республіки Крим, області, міст Києва або Севастополя в межах його повноважень.

Прокурор, який порушив кримінальну справу стосовно депутата місцевої ради, повідомляє про це відповідну місцеву раду не пізніше наступного робочого дня з дня порушення кримінальної справи.

Запобіжний захід щодо депутата місцевої ради у вигляді підписки про невиїзд або взяття під варту може застосовуватися виключно судом.

Суд, який обрав запобіжний захід стосовно депутата місцевої ради, повідомляє про це відповідну місцеву раду не пізніше наступного робочого дня з дня застосування запобіжного заходу".