- •Тема 5. Соціальне партнерство
- •Література
- •5.1. Соціальне партнерство і передумови його виникнення
- •Напрями і передумови становлення соціального партнерства в Україні
- •Передумови виникнення системи соціального партнерства:
- •5.2. Суб'єкти соціального партнерства
- •5.3. Рівні системи колективно-договірного регулювання
- •5.4. Соціально-трудові відносини як джерело трудовіх конфліктів
- •5.5. Моделі ств в системі соціального партнерства
- •Запитання і завдання для самоконтролю
- •Тема 6. Ринок праці та його регулювання
- •Литература
- •Карпіщенко о.І. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Навч. Посіб. – Суми: втд «Університетська книга», 2006. – с. 100-113.
- •Колот а.М. Соціально-трудові відносини: теорія та практика регулювання: Монографія. – к.: кнеу, 2004. – с. 30-79.
- •6.1. Соціально-економічна категорія «ринок праці»
- •6.2. Умови формування і ефективного функціонування ринку праці
Напрями і передумови становлення соціального партнерства в Україні
Система соціального партнерства і її механізм |
||||
Рівні СП |
Суб'єкти СП |
Предмет СП |
Нормат.-правове забезпечення |
Форми функціонування |
Між-народ-ний (мега-еконо- міч-ний) |
Держава і міжна-родні організа-ції |
Гарантії і захист прав людини у сфері пра-ці, спри-яння ко-лективно-договір-ному процесу |
Конвенції і рекомендації МОП |
Сумісні консультації, колективні договори, укла-дення договорів і угод; угоди на найбільш високому рівні соціально-економічної політики
|
Націо-наль-ний (мак-ро-еконо-міч-ний) |
Пред-став-ники влади, організацій робо-тодавців і проф-спілок |
Умови, принци-пи, норми реалізації соціаль-но-еконо-мічної політики і трудових відносин |
Державні закони, нормативні акти Уряду |
Загальний дозвіл колективних трудових суперечок, попередження їх виникнення; організація арбітражних процедур; участь найманих працівників в управлінні виробництвом |
Галу-зевий і регіо-наль-ний (мезо-еконо-міч-ний) |
Предс-тавники органі-зацій робото-давців і профспі-лок, органів регіо-нального само-управ-ління, Мініс-терство праці та соціаль-ної полі-тики України |
Галузеві (регіо-нальні) тарифні умови оплати праці, зайнятос-ті, норм праці |
Міжгалузеві та галузеві (регіональні) нормативно-методичні матеріали |
Участь представників сторін в роботі органів соціального партнерства; сумісне управління фондами соціального страхування; участь найманих працівників в доходах |
Ви-роб-ничий (мік-ро-еконо-міч-ний) |
Робото-давець, комітет проф-спілки, праців-ники |
Кадрова політика підприєм-ства в цілому або її окремі елементи
|
Нормативні матеріали, норми, статути, положення, трудові угоди, договори |
Розгляд претензій та розбіжностей, які виникають між сторонами; обмін корисною інформацією; контроль за виконанням общин домовленостей |
Передумови виникнення системи соціального партнерства:
1. Економічні: наявність середнього класу з заможних „синіх” і „білих” комірців; наявність цивілізованого класу власників з високою цивільною свідомістю і почуттям відповідальності перед суспільством; наявність добре сконструйованих органів, які представляють інтереси суб’єктів соціального партнерства.
2. Соціальні: гуманітарна основа суспільства, цивілізовані цінності населення до влади, національний суверенітет держави.
В основі цивілізованих відносин, що складаються між партнерами, повинні лежати принципи, що вироблені МОП, а саме:
- Свобода слова й об’єднання.
- Соціальна справедливість.
- Плюралізм.
- Бажання сторін досягти взаємного порозуміння та надання можливостей брати участь у прийнятті спільних рішень.
- Подолання будь-якої дискримінації.
- Надання працівникам нормальних умов праці.
- Повна зайнятість і підвищення життєвого рівня.
- Відмова від класової боротьби.
- Злиденність – це загроза для загального добробуту.
Законодавчу базу сучасного соціального партнерства в Україні складають закони України: закон „Про соціальне партнерство" „Про колективні договори і угоди", „Про оплату праці", „Про охорону праці" тощо. Цими документами передбачається, що система соціального партнерства включає проведення переговорів між зацікавленими соціальними інститутами щодо заключення договорів і колективних угод, тобто представляє собою взаємозв'язаний і узгоджений механізм функціонування різних видів угод і колективних договорів, які забезпечують надійні гарантії і ефективне регулювання заробітної плати.
Отже, основними принципами соціального партнерства, які повинні бути в Україні, є:
- Законність.
- Повноправність і рівноправність сторін та їх представників.
- Сприяння держави розвитку соціального партнерства на демократичних умовах.
- Свобода вибору та обговорення питань, які входять в сферу соціального партнерства.
- Добровільність і реальність зобов’язань, які беруть на себе сторони.
- Обов’язковість виконання досягнутих домовленостей.
- Відповідальність за виконання прийнятих зобов’язань.
- Контроль за виконанням досягнутих домовленостей.
Окрім загальних принципів соціального партнерства виділяють специфічні принципи організації роботи за такими напрямами:
- у процесі проведення колективних переговорів;
- при заключенні договорів і угод;
- при взаємних консультаціях і контролі;
- при дозволі колективних суперечок.
Принципи соціального партнерства, яких необхідно дотримуватися під час здійснення колективних переговорів:
Трипартизм, тобто представництво держави або виконавчих органів влади, профспілок і підприємців.
Рівність сторін на переговорах і недопущення ущемлення прав працівників і підприємців.
Довіра у відносинах.
Знання й повага щодо прав і обов’язків один до одного, недопущення конфронтації.
Відкритість і доступність переговорів.
Вміння слухати партнера, додержання культури полеміки, дискусії, критики.
Обов’язковість і надійність, необхідність завершувати переговори домовленістю.
Принципи соціального партнерства, яких необхідно дотримуватися під час заключення колективних договорів і угод:
- Дотримання норм законодавства.
- Рівноправність сторін.
- Вільний вибір і обговорення питань, які становлять зміст договорів та угод.
- Добровільність прийняття зобов’язань.
- Реальність виконання зобов’язань, що беруться.
- Більша вигода для працівників під час прийняття даних колективних угод (договорів) порівняно з попередніми.
Принципи соціального партнерства, яких необхідно дотримуватися під час взаємних консультацій і контролю:
- Регулярність проведення консультацій у процесі співробітництва.
- Систематичність контролю і відповідальність за неподання інформації.
- Гласність під час здійснення контролю за додержанням договорів і угод.
Принципи соціального партнерства, яких необхідно дотримуватися під час розв’язання конфліктних суперечок:
- Пріоритетність методів примирення, які повинні використовувати комісії з примирення та арбітраж.
- Використання страйку як крайнього засобу вирішення трудових спорів.
- Прагнення сторін до скорішого врегулювання конфлікту і підписання угоди.
В Україні в системі соціального партнерства виділяють такі елементи:
- Сферу дії.
- Зміст колективних угод і договорів.
- Сторони переговорів і їх повноваження.
- Періодичність переговорів і процедури вирішення конфліктів.
Соціальне партнерство займає особливе місце в системі соціально-трудових відносин. Воно пройшло довгий шлях в своєму розвитку. До ідеї соціальної згоди людство йшло майже всю свою історію. Всі проблеми суспільних відносин розв'язувалися двома шляхами:
- шляхом боротьби за владу, тобто конфліктним,
- шляхом пошуку компромісів - консенсусним.
Причому слід зазначити, що на перших етапах розвитку людства переважав конфліктний шлях розв’язання проблем. Поступово, людство прийшло до консенсусного шляху. Історія свідчить, що будь-який конфлікт закінчувався переговорами, які вели до примирення сторін і укладення певного договору.
Основою соціального партнерства є угода, суспільний договір сторін щодо виконання певних умов співіснування на основі узгодження їх інтересів. Вчення про суспільний договір розробляли Т. Гобс, Д. Локк, В. Спіноза, Д. Дідро, Жан-Жак Руссо, І. Фіхге, А. Сен-Симон, Р. Оуен та інші.
Одним з важливих наслідків добровільної угоди є держава. Проблемам створення держави були присвячені праці Платона, Арістотеля, Цицерона і інших стародавніх мислителів.
Пізніше з'являється соціальний договір, який розглядається як узгодження інтересів різних соціальних груп в найважливіших сферах суспільства: виробництві, обміні, розподіленні і споживанні матеріальних і духовних благ.