10.Тенденції підвищення ефективності ісм.

10.1 Розвиток стратегії інформаційного забезпечення.

10.2 Розвиток глобальної інформаційної інфраструктури.

10.3 Розвиток і удосконалення ІСМ.

Тривалий успiх у використаннi iнформацiйних технологiй стратегiчно залежить вiд трьох груп факторiв: Середовище. Головний фактор середовища - це структура даного виробництва. Конкурентнi обмеження та унiкальнi ситуацiї є факторами оточуючого середовища, якi включають полiтичнi та регуляцiйнi обмеження на всьому шляху до широковiдкритої конкуренцiї. Основоположнi фактори. Унiкальна ситуацiя в галузi, альянс, активи, технологiчнi ресурси, а також знання є основоположними факторами, якi можуть дати будь-якiй компанiї конкурентну перевагу на певному ринку. Дiї керiвництва та стратегiї. Лише керiвництво вiдповiдає за успiшну розробку та втiлення планiв в життя. Воно повинно мати бачення та здiбностi до планування, необхiднi для адаптацiї iнформацiйних технологiй до специфiчних потреб певної компанiї в конкретнiй ситуацiї.

Розвиток стратегії інформаційного забезпечення. Конкурентоспроможність підходів до змін в компаніях Впровадження системи індикаторів управління розвитком компанії (ведення бізнесу). Перехід на процесну організацію. Ідентифікація критичних бізнес-процесів для початку трансформації підприємства постановка процесу постійних покращень

Загальна стратегія Компанії обумовила :

зміни принципів управління, побудову внутрішньої “інформаційної економіки”

Встановлення принципу управління процесами, а не функціями (перехід на процесну організацію управління). Початок – з найбільш критичних бізнес-процесів.

Використання управлінської інформаційної системи як інструменту трансформації компанії (BAAN).

Перехід на процесне управління компанією означає, що планування, координація, контроль тепер буде здійснюватися за процесами, а не за функціями. Ми побудували макропроцеси, систему індикаторів управління ними. Для того, щоб вони запрацювали у всій компанії треба провести їх деталізацію до рівня елементарних робіт, операцій.

Вже на етапі стратегічного аудиту керівництву підприємства було запропоновано використати такій інструмент підвищення ефективності управління компанією, як управлінська інформаційна система, у якої є можливість моделювати бізнес, управляти процесами, оцінювати ефективність виконання робіт на кожному робочому місті, допомагати змінювати процеси у випадках зміни стратегії. Така система дозволила б поступово почати впровадження програм покращень по всіх критичних бізнес-процесах, по декількох індикаторах водночас.

Розвиток глобальної інформаційної інфраструктури. Глобальна інформаційна інфраструктура (ГІІ) являє собою комплексне рішення по розвитку індустрії телекомунікаційних і інформаційних послуг нового покоління в світовому масштабі. ГІІ можна розглядати у вигляді композиції (перехрестя) ряду базових технологій, інтегрування яких в рамках концепції ГІІ обіцяє якісні зміни умов діяльності та життя людини. Пакет базових технологій ГІІ включає наступні види індустрій:

•комп'ютерну; •телекомунікаційну; •побутових електронних приладів (consumer electronics); інформаційних додатків або сервісів, званих також індустрією змістовних сервісів або додатку (content or application industry).

При цьому важливою особливістю комбінацій базових технологій, що задовольняють вимогам концепції ГІІ, є їх узгодженість, цілісність і закінченість, в тому значенні, що дані комбінації технологій визначають закінчені сценарії надання послуг (сервісу) кінцевому користувачеві.

У даний час сформована могутня міжнародна кооперація з розробки стандартів ГІІ та принципів створення технологій ГІІ. Розроблена широка програма робіт по стандартизації ГІІ, що включає декілька десятків високо пріоритетних проектів, виконання яких здійснюється швидкими темпами. Загальна стратегія практичного втілення ГІІ в життя передбачає еволюційний шлях розвитку, тобто побудова ГІІ на основі вже існуючих систем і технологій за допомогою їх послідовної модернізації та інтеграції на базі нових принципів і стандартів. Зокрема, потенційними сервісами ГІІ можуть служити послуги сучасної телефонії, послуги передачі даних і сервіси додатків мережі Internet.

Визначення ГІІ. Під Глобальною інформаційною інфраструктурою або ГІІ потрібно розуміти глобальне інтегроване середовище телекомунікаційних і інформаційних сервісів (послуг), що характеризуються:

"безперервної" в просторі та у часі фізичною доступністю сервісів ГІІ, тобто можливістю доступу до ГІІ в будь-який момент часу і в будь-якій точці географічного простору; •технічною простотою доступу до ГІІ, що реалізовується за допомогою використання спеціалізованих інформаційних пристроїв (приладів, терміналів) вводу/виводу нового покоління (information appliances - IA); •загальною доступністю сервісів ГІІ, передусім по вартості послуг, що дозволяє потенційно кожній людині за прийнятну плату мати необхідний доступ до інформаційних і телекомунікаційний сервісів ГІІ; •гарантованістю забезпечення необхідної якості обслуговування та захисту інформації при використанні послуг ГІІ; •широким асортиментом вибору прикладних послуг, що надаються, та охоплюють різні види інформації: аудіо, відео, графічну, динамічну графіку, дані, документи гіпермультимедіа; •функціонуванням на основі досягнення широкої міжнародної згоди за загальними принципами управління доступом до ресурсів ГІІ, заснованого на безшовному з'єднанні взаємопов'язаних, інтероперабельних комунікаційних мереж, комп'ютерного обладнання, інформаційних баз і інформаційних терміналів.

Для опису та аналізу властивостей ГІІ застосовується деякий набір моделей, за допомогою яких об'єкт дослідження розглядається з різних точок зору. Розглянемо деякі модельні уявлення ГІІ.

Моделі ГІІ. ГІІ являє собою надзвичайно складну комплексну технологію. Фахівці, що займаються цією проблемою, прийшли до висновку, що для специфікації технологій ГІІ, не представляється можливим обійтися деякою єдиною еталонною моделлю. Тому для цілей специфікацій властивостей, послуг, принципів функціонування, організаційної структури і інших аспектів ГІІ, використовується цілий набір різного роду моделей. Розглянемо деякі з них.

Найбільш загальною моделлю призначеного для користувача бачення ГІІ служить її представлення у вигляді середовища, яке наповнює життєвий простір, що реалізовує наступні основні функції:

-акумулювання і інтеграцію різноманітних інформаційних, комунікаційних, проблемно-орієнтованих послуг, включаючи, зокрема, такі прикладні сервіси як, наприклад, електронна пошта, відеоконференції, телемаркетинг, телемедицина, дистанційна освіта і т.п.;

-забезпечення гарантованого персонального доступу до сервісів і ресурсів ГІІ незалежне від часу і місця знаходження споживача за допомогою застосування інтелектуальних інформаційних приладів, якими можуть використовуватися різні термінали, пристрої вводу/виводу даних, комунікаційні прилади, обладнання по обробці інформації, а також їх комбінації;

-всі організаційно-технологічні аспекти, необхідні для підтримки функціонування ГІІ.

При цьому компонентами мережевої інфраструктури ГІІ можуть бути різні типи сучасних мережевих технологій, інтегрованих в єдине всеосяжне телекомунікаційне середовище (наприклад, мережевими компонентами ГІІ можуть бути системи вузькосмужного і широкосмужного ISDN (N-ISDN, B-ISDN), мережі пакетної комутації (PSDN), мережі кабельного телебачення (CATV), сучасні локальні мережеві технології (LAN) та інше).

Для більш детального опису ГІІ застосовується підхід функціональної декомпозиції (в противагу фізичному уявленню), за допомогою якого визначається функціональна структура ГІІ (Functional structure of the ГІІ), що складається з наступних функціональних рівнів:

•мережевої інфраструктури (Network infrastructure) - самого нижнього рівня; •програмного забезпечення середнього рівня (Middleware); •рівня додатків (Application).

Мережева інфраструктура надає надійний сервіс для транспортування різних видів інформації, включаючи: дані, текст, факсимільні повідомлення, аудіо- і відео-інформацію, документи гіпермультимедіа, графічні образи, різні інформаційні контейнери. Вона будується з різноманітних типів мереж, за допомогою яких реалізовується доступ користувачів до ресурсів ГІІ. Мережі, інтегровані в інфраструктуру ГІІ, можуть мати свою власну більш детальну структуризацію. Мережева інфраструктура ГІІ охоплює також мережі кінцевих споживачів, так звані, домашні мережі користувача(customer premises network).

Середній рівень включає функції, що реалізовують універсальні сервіси, які використовуються багатьма додатками. До числа характерних функцій Middleware відносяться засоби забезпечення захисту інформації, служба довідника, служба імен, сервіси управління даними, облік вартості обслуговування (біллінг) і т.п.

Рівень додатків охоплює широкий спектр мережевих і інформаційних проблемно-орієнтованих послуг (сервісів), надання яких кінцевому користувачеві складає основне призначення ГІІ. Раніше згадувалися приклади таких сервісів. Ще раз відмітимо найбільш широко відомі з них, а саме: електронну пошту, телефонний сервіс, відеоконференції, телемаркетинг, телемедицину, інтерактивну передачу мови і відеоданих, оперативний пошук розподілених документів гіпермультимедіа.

Наступним кроком розкриття функціональної структури ГІІ є опис композицій груп однорідних функцій. У звіті R60 представлені три такі моделі, звані моделями функціонального групування (Functional groupings). Перша модель включає чотири групи функцій, впорядкованих по рівнях абстракції:

1. Мережевий рівень (Network Level) - найнижчий:

-включає мережі комутації, транспортні мережі, мережі користувача; •забезпечує сервіс транспортування інформації між кінцевими системами; •забезпечує підтримку мережевого управління.

2. Рівень організації роботи мережевої інфраструктури (Networking Level):

-моделює логічні мережі, включаючи відповідні засоби адміністративного управління роботою мереж, кошти управління з'єднаннями і сервісами; •включає засоби комплексування і організації спільної роботи різнотипних мережевих технологій; •забезпечує різні функції для управління роботою нижче лежачого мережевого рівня.

3. Рівень сервісу (Service Level):

-реалізовує функції обробки, зберігання і розподілу інформації; •надає функції виклику додатків і управління ними; •здійснює підтримку мультимедіа технологій; •надає розвинені телекомунікаційний сервіси як для бізнес-додатків, так і для кінцевих користувачів.

4. Рівень додатків (Application Level)

-містить весь спектр ГІІ прикладних послуг, що надаються.

Наступний рівень деталізації опису властивостей ГІІ займають так звані функціональні (Functional) моделі. Такі моделі визначає склад функціонально-орієнтованих систем (елементів ГІІ), що входять до складу мережевої інфраструктури, і стекову архітектуру функціональних модулів, що реалізовуються цими системами. Прикладами типів елементів ГІІ можуть служити:

•кінцеве обладнання користувачів (End User Equipment - EUE), як, наприклад, інформаційні прилади (Information Applainces - IA); •мережі доступу до ядра мережевої інфраструктури ГІІ (Access Network); •мережі ядра інфраструктури ГІІ (Core Network); •(домашні)мережі користувача(Customer Premises Network); •сервери додатків (Application Server); •сервери брокерських послуг (Brokerage Server) тощо.

Стекові структури функціональних модулів залежать від типу систем, на яких вони реалізовуються. Так, наприклад, для кінцевої системи такий стек складається з наступних п'яти рівнів модулів:

-транспортного (transport), що забезпечує базовий сервіс транспортування даних;

-управління транспортом (transport control), що реалізовує розширені функції мережевого управління, наприклад, управління віртуальними мережами;

-навігація (navigation), що забезпечує функціональність, пов'язану з пошуком і переміщенням інформації в мережі по запитам користувачів;

-форматування інформації, призначеного для реконфігурації даних при використанні багатьох форматів представлення даних, а також забезпечення виведення інформації в термінах культурних елементів кінцевого користувача; •власне додатків (Application).

Представлений вище аналіз основ концепції глобальної інформаційної інфраструктури дозволяє зробити наступні висновки:

1. Концепція глобальної інформаційної інфраструктури відноситься до числа найбільш широкомасштабний проектів, що реалізовуються світовою спільнотою і покликані якісно змінити умови життя і діяльність людини.

2. Розробка технологій глобальної інформаційної інфраструктури здійснюється на принципах концепції відкритих систем. Зокрема, основні властивості відкритих систем, а саме: інтероперабельність, переносимість, масштабованість, є найважливішими властивостями технологій ГІІ.

3.Технології глобальної інформаційної інфраструктури відкривають новий етап в розвитку стандартизації інформаційних технологій, що характеризується розробкою стандартів для комплексів технологій різних видів індустрій, які інтегруються в сценарії надання послуг високого рівня їх кінцевому споживачеві.

Основні теми для самостійної роботи студентів:

1.Класифікація інформаційних систем для операцій та менеджменту

2.Система ділової інформації :

Обробка даних, одержання інформації, інформаційні ресурси

Концепція обчислювальної системи

Комп'ютерні інформаційні системи

3.Міжмережна комп'ютерна обробка даних

4.Управлінська інформаційна система

5. Інтегровані інформаційної системи :

Системи забезпечення прийняття рішення

Системи співробітництва на підприємстві

Експертні системи

Системи розпорядження знанням

6.Ресурси мережі

Людські ресурси: кінцеві користувачі та фахівці ІС

Інформаційні ресурси: інформаційні бази знань

Збереження інформаційних ресурсів

Апаратні ресурси : машини та засоби

Мережні ресурси: засоби зв'язку та мережна підтримка

Система підтримки операцій

Фахівці ІС; кінцеві користувачі

8.Глобальне інформаційне суспільство з міжмережними структурами

.Атрибути інформаційної якості

Вимір змісту

Вимір форми

Вимір часу

9. Інформаційне забезпечення прийняття рішень (СЗПР)

Управлінські інформаційні системи (УІС)

Системи забезпечення операцій

Системи забезпечення менеджменту

10.Проектування системи:

-Функціональні вимоги

Технічна здійсненність

Інтерфейс користувача, проектування даних і процесу

11.Автоматизоване проектування системи :

Аналіз співвідношення витрат і вигод

Економічна доцільність

Проектування кінцевого користувача

Розроблення специфікації системи

12.Основні типи, тенденції і сфери використання П ЕОМ та універсальних комп'ютерних систем.

13. В загальному вигляді охарактеризувати основні технології обробки даних і використання периферійних пристроїв для вводу, виводу та збереження даних.

14. Визначити та надати приклади компонентів та їх функцій в комп'ютерних системах.

15.Визначити комп'ютерні системи і периферію, які можна було б рекомендувати для ведення певного бізнесу,

16.Основні характеристики комп’ютера та вибір визначальних для його застосування в менеджменті.

17. Навести приклади того, як інформаційні системи забезпечують ділові процеси у таких галузях, як управління фінансами, управління людськими резервами, маркетинг, управління виробництвом і проведення операцій.

18. Визначити основні аспекти роботи системи обробки операцій і надати приклади як такі системи використовуються в ділових операціях

19.Глобальні комп’ютерні мережі, INTERNET.

20. Розвиток, удосконалення, підвищення ефективності інформаційних систем у менеджменті, їх значення та вплив на процес управління.

ДОДАТОК А

Електронні документи і електронний документооборот

Глобальний інформаційно-технологічний процес і перенесення ділової активності у кібернетичний простір стали одним із проявів „нової економіки", яка набуває принципово нового вигляду господарської діяльності - електронного бізнесу. Електронний бізнес базується на нових способах взаємодії виробників, посередників, нових специфічних методах просування товарів на ринку, а також оперативному забезпеченні споживачів інформацією з управління господарською діяльністю.

Раціональна організація бухгалтерського обліку в умовах застосування комп'ютерних технологій потребує проведення дослідження документальних процесів, які відображають господарську діяльність. Метою такого дослідження є вивчення інформаційних процесів на підприємстві для визначення обсягів інформації, її потоків і раціональної організації документообороту. Дослідження проводяться за попередньо складеною програмою.

Програма дослідження орієнтовно включає такі питання:

• призначення документа і підрозділ, де його складають;

• кількість примірників документа, які виписують одночасно;

• обов'язкові реквізити і показники, що містяться в документі;

• методика формування обліково-економічного показника;

• періодичність розробки обліково-економічних показників.

Об'єктами дослідження документаційних процесів є документування операцій господарської діяльності в електронній та паперовій формах, а також формування документів і маршрутів їх руху при обробці та відображенні у системі бухгалтерського обліку.

Електронні документи і електронний документооборот уведено в дію у законодавчому порядку, тому вони приймаються до інформаційного забезпечення управління національною економікою.Законом України „Про електронні документи та електронний документооборот" регу­люються організаційно-правові засади використання електронних документів у всіх сферах економіки.

Бухгалтерський облік при відображенні операцій, пов'язаних з електронними документами, використовує законодавчі акти, якими регулюються ці операції. Зокрема, Конституцією України, Цивільним кодексом України, законами України „Про електронні документи та електронний документооборот", „Про електронний цифровий підпис", „Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні", „Про інформацію", „Про захист інформації в автоматизованих системах", „Про державну таємницю", „Про зв'язок", „Про обов'язковий примірник документів", „Про Національний архівний фонд та архівні установи", а також іншими нормативно-правовими актами.

Державне регулювання електронного документообороту направлено на:

• реалізацію єдиної державної політики електронного документообороту;

• забезпечення прав і законних інтересів суб'єктів електронного документообороту;

• нормативно-правове забезпечення технології оброблення, створення, передавання, одержання, зберігання, використання та знищення електронних документів.

Під електронним документом розуміють зафіксовану у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа відповідно до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Міністерством фінансів України. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання такого документа є відображення даних, які він вміщує, електронними засобами або на папері у формі, придатній для сприймання його змісту людиною.

Електронний документ повинен мати обов'язкові підписи осіб, які дозволили виконання господарської операції та її оформлення електронними засобами, а також осіб, які виконали цю операцію. При відсутності одного з цих підписів, електронний документ не може мати юридичної сили і не може використовуватися у бухгалтерському обліку.

Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним цифровим підписом осіб, які брали участь у його створенні. При використанні електронного документа різними користувачами або його зберігання на кількох електронних носіях інформації, кожний з електронних при­мірників вважається оригіналом електронного документа. При його перетворенні у паперову форму у кількох примірниках кожний з документів є оригіналом і має однакову юридичну силу.

Юридична сила електронного документа не може бути заперечена тільки через те, що він має електронну форму.

Використання електронного документа як доказу не може заперечуватися тільки на підставі того, що він має електронну форму.

Виходячи з понять документалістики, електронний документ треба розглядати як фіксацію на спеціальному матеріальному носії інформації про факти, події, операції госпо­дарської діяльності.

Електронний документооборот - сукупність процесів створення, оброблення, відправ­лення, передавання, одержання, зберігання, використання та знищення електронних документів, які виконуються із застосуванням перевірки цілісності та у разі необхідності з підтвердженням факту одержання таких документів.

Порядок електронного документообороту визначається державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності згідно із законодавством, Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим Міністерством фінансів України. Так, оформлення банківських операцій для клієнтів за електронною технологією регулюється Національним банком України, документування господарських операцій і відображення їх у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності - Міністерством фінансів України і Держкомстатом України.

Відправлення та передавання електронних документів здійснюються автором або посередником в електронній формі за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем або шляхом відправлення електронних носіїв, на яких записано цей документ. Якщо автор і адресат у письмовій формі попередньо не домовилися про інше, датою і часом відправлення електронного документа вважаються такі, коли відправлення електронного документа не може бути скасовано особою, яка його відправила. У разі відправлення електронного документа шляхом пересилання його на електронному носії, на якому записано цей документ, датою і часом відправлення вважаються дата і час здавання його для пересилання. Вимоги підтвердження факту одержання документа, встановлені законодавством у випадках відправлення документів рекомендованим листом або передавання їх під розписку, не поширюються на електронні документи. У таких випадках підтвердження факту одержання електронних документів здійснюється згідно з вимогами законодавства, відповідно до їх призначення.

Електронний документ вважається одержаним адресатом з часу надходження авторові повідомлення в електронній формі від адресата про одержання цього електронного документа автора, якщо інше не передбачено законодавством або попередньою домовленістю між суб'єктами електронного документообороту. Якщо попередньою домовленістю між суб'єктами електронного документообороту не визначено порядок підтвердження факту одержання електронного документа, таке підтвердження може бути здійснено в будь-якому порядку автоматизованим чи іншим способом в електронній формі або у формі документа на папері. Зазначене підтвердження повинно містити дані про факт і час одержання електронного документа та про відправника цього підтвердження.

У разі ненадходження до автора підтвердження про факт одержання цього електронного документа вважається, що електронний документ не одержано адресатом. Якщо автор і адресат у письмовій формі попередньо не домовилися про інше, електронний документ вважається відправленим автором та одержаним адресатом за їх місцезнаходженням (для фізичних осіб - місцем проживання), у тому числі якщоінформаційна, телекомунікаційна, інформаційно-телекомунікаційна система, за допомогою якої одержано документ, знаходиться в іншому місці. Місцезнаходження (місце проживання) сторін визначається відповідно до законодавства.

У практиці бухгалтерського обліку електронний оборот може здійснюватися при реалізації продукції (робіт, послуг), звірянні взаєморозрахунків з підприємствами географічно віддаленими, відправленні податкової звітності до податкових органів тощо.

Формування документів проводиться на основі певних правил добору джерел початкових показників та послідовності записів їх у бланк документа. Маршрут руху документів визначається від місця формування до передавання на збереження або виходу за межі підприємства.

У дослідженні вхідних і вихідних документів застосовуються два основних методичних прийоми: інвентаризація і типізація. Інвентаризація передбачає збирання відомостей про всі документи, що дозволяє змогу отримати найбільш повні відомості про документопотоки. Проте у зв'язку з великою трудо­місткістю методичний прийом інвентаризації застосовується рідко. Типізація як методичний прийом застосовується для дослідження систематизованих масивів і тих документів, що регулярно повторюються. Реєстрації підлягає не кожний документ, а певна типова група однорідних документів. Наприклад, вивчення потоків груп документів щодо оформлення виробітку продукції (наряди, рапорти про виробіток продукції, маршрутні карти та ін.).

У процесі дослідження документообороту доцільно виконати такі процедури:

• скласти список підрозділів підприємства та зовнішніх організацій, де складаються (надходять) документи;

• згрупувати альбом документів, які застосовуються на підприємстві;

• провести кодування показників і ознак за групами документів.

Код показника складається з двох частин: перша - код документа, в якому він міститься; друга - порядковий номер показника в документі. Кодування показників здій­снюється безпосередньо в бланках форм документів, а їх порядковий номер проставляється у тому місці, де має бути значення показника.

Працівник, якому доручено проведення дослідження документаційних процесів, повинен мати:

• програму дослідження, яка містить конкретні запитання;

• відомість дослідження документаційних процесів;

• план і строки виконання досліджень.

Інформація, зібрана і згрупована у відомості дослідження документаційних процесів, підлягає аналізу для виявлення дублювання тих самих показників у різних документах, раціональності побудови документів і документопотоків, визначення обсягів інформації та кількості документів, які складаються.

У зв'язку з використанням ПК для автоматизації управління господарським процесом і встановленням їх на робочих місцях управлінського персоналу виникла необхідність створення спеціальної технології збирання, реєстрації, підготовки інформації для її оброблення, що спричинило зміну документообігу. Як новий елемент, в інформаційних системах АРМ бухгалтера реалізується функція автоматизації підготовки документів. Обов'язковою умовою реалізації цієї функції є організація єдиної АБД об'єкта управління та організація файлів-класифікаторів економічних показників - файлів НДІ в ІС АРМ бухгалтера.

В умовах застосування ПК і створених на їх основі АРМ бухгалтера впроваджується нова людино-електронна діалогова форма управління, що ґрунтується на таких принципах:

• автоматизація документування господарських процесів і явищ;

• організація файлової системи АРМів;

- чергування сеансів активного діалогового режиму „Користувач -ПК" й автоматичного режиму при формуванні вихідних документів. Управлінський процес в інформаційних системах обліку включає такі стадії:

• документування господарських операцій;

• систематизація та узагальнення обліково-економічних даних;

- відображення вихідних обліково-економічних показників і їх використання в управлінні.

Перша стадія полягає у створенні матеріальних носіїв інформації, які стосуються об'єктів обліку і мають юридичну доказову силу здійснення господарської операції або явища. Процес документування ґрунтується на використанні документа для фіксації госпо­дарських операцій та явищ. В умовах АРМ бухгалтера паперові первинні документи замінюють ся електронними. Змінюється тільки носій даних про господарську операцію, але документ як доказ факту здійснення цієї операції залишається тим самим.

Тільки процес документування може бути виконаний у безпаперовій формі. Відбувається корінна зміна самої технології документування і документообігу.

Первинні документи „виписують" на ПК. Дані в ці документи заносять з екрана дисплея за певною технологією й одночасно записують на магнітний диск і розміщують в інформаційному фонді, звідки передають системі оброблення даних. Первинне документування як попередній управлінський акт збирання, реєстрації інформації відпадає, тобто здійснюється введення даних у ПК і паралельно реалізується можливість одержати первинний документ. Документ зберігається в пам'яті ПЕОМ в електронній формі і за необхідності може бути роздрукований. При цьому досягається високий рівень автоматизації циклу операцій введення, контролю, оброблення даних первинних документів з використанням інформаційних і програмних ресурсів АРМу.

Основна мета автоматизації цього етапу - зниження обсягу інформації, що вводиться з клавіатури, до мінімуму. АРМ бухгалтера відкриває широкі можливості бездокументного управління реєстрацією господарських операцій безпосередньо на ПЕОМ з одержанням ВК первинних документів. Занесення первинних даних в електронний документ повинно здійснюватися з максимальним використанням інформації файлів НДІ, що зберігаються в інформаційному фонді АРМу бухгалтера.

Файли НДІ автоматично підключаються в момент заповнення кон­кретної графи документа. На прикладі складання на ПК первинного документа „Прибутковий ордер" розглянемо перелік даних, що вводяться в документ автоматизовано. Так, реквізитів, що заповнюються, всього 14, з них 13 заносяться автоматизованим способом (вводяться із файлів НДІ, обчислюються автоматично або встановлюються на початку робочого дня); загальна кількість реквізитів 119, з них тільки 7 знаків набирають на клавіатурі. Реалізується технологія „вибирати", а не „набирати". При цьому значно підвищується вірогідність введених даних. Це пов'язано з тим, що на АРМі введення даних здійснює безпосередньо працівник управління (кінцевий користувач АРМу), який візуально контролює введену інформацію на екрані дисплея не тільки за значеннями реквізитів, а й за смисловим змістом. Безпосередня участь у введенні даних підвищує відповідальність користувача за вірогідність і повноту даних, оскільки він зацікавлений в одержанні якісної результатної інформації для управління.

Автоматизація документування практично знімає проблему можливої невідповідності даних первинних документів і введеної в ПК інформації. Кодування реквізитів-ознак здій­снюється автоматизовано з використанням інформації класифікаторів. Відпадає необхідність у ручному веденні журналів, різних накопичувальних відомостей - їх замінює пам'ять ПК.

Умовою реалізації такої комп'ютерної технології підготовки первинних документів є наявність в інформаційному фонді файлів з формами первинних документів на магнітному диску, файлів незмінних текстових фрагментів, що включаються в документи. Ця технологія забезпечує одноразове введення даних у систему їх оброблення, оскільки сформований в електронному вигляді первинний документ може бути переданий по мережі або за допомогою магнітних дисків на інші АРМи для проведення необхідних розрахунків. Порядок оформлення електронних первинних документів повинен забезпечувати встановлення персональної відповідальності за їх юридичну правочинність, вірогідність і точність первинної інформації, що міститься в них. Умови оформлення таких документів повинні допомагати:

- однозначно визначати осіб, відповідальних за санкціонування, здійснення та реєстрацію відображених у документах господарських операцій;

- запобігати можливості оформлення документів особами, не наділеними відповідними правами;

- контролювати правильність інформації документа в процесі його створення і виправляти виявлені помилки.

Електронний первинний документ повинен містити відомості, що дозволять однозначно ідентифікувати документ (найменування, форму, номер), умови його складання (дату, місце), зареєстровані в ньому господарські операції; осіб, відповідальних за складання документа, і зафіксовану в ньому інформацію.

Щоб процеси реєстрації інформації на АРМах могли вважатися документуванням, необхідно визначити однозначно осіб, які відповідають за вірогідність інформації. Для цього проводять авторизацію інформації, що документується. Авторизація полягає в кодуванні інформації додатковим інформаційним об'єктом, що визначає особу, відповідальну за вірогідність інформації, яка документується. Найпоширенішим способом авторизації є ідентифікація користувача і подальше встановлення справжності на основі електронного цифрового підпису, пароля.

Електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного (закритого) перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Автоматизація документування господарських операцій забезпечує значне скорочення, автоматизацію документообігу, що сприяє підвищенню оперативності управління.

Комплексна автоматизація документообігу досягається в умовах локальної обчислювальної мережі. Якщо кінцевому користувачеві АРМу необхідно одержати інформацію, яку має в своєму розпорядженні інший АРМ, він формує документ типу „Запит". Документ-запит відправляється відповідному модулю-зберігачеві інформації, який формує документ-відповідь і відправляє його за вимогою запиту. При цьому має бути чітко визначена процедура проходження документів з урахуванням повноважень особи, яка ініціювала ланцюжок оброблення.

Документ-відповідь може містити інформацію, недоступну особі, яка прийняла документ для оброблення. Документ-відповідь одержує відповідне АРМ (прикладний модуль), в якому зазначається, чи можна подати одержану інформацію особі, яка дала запит. В умовах локальної обчислювальної мережі можлива підготовка документа у вигляді, що відповідає повноваженням даної особи. Така технологія реалізується в інформаційних системах банківських установ. Наприклад, це стосується процедури перегляду залишків та оборотів коштів на особових рахунках клієнтів.

Запит одного модуля до іншого ніяк не контролюється кінцевими користувачами, що забезпечує конфіденційність інформації. Перевірка повноважень осіб здійснюється ядром системи оброблення даних локальної обчислювальної мережі. Така технологія може бути реалізована з використанням архітектури „клієнт-сервер", в якій усі модулі можуть виконуватися на одному багатозначному сервері, завдяки чому документообіг стає „електронним". Основою такого документообігу є АБД та електронна пошта, причому АБД використовується для формування, збереження документів і доступу до них, а електронна пошта забезпечує їх доставку.

Завданням контролю електронного документообороту є забезпечення ритмічного руху документів між структурними підрозділами підприємства, які виконують господарські опе­рації, бухгалтерією та зовнішніми користувачами. Метою ритмічного документооброту є своєчасна розрахунково-аналітична обробка обліково-економічної інформації з використанням ПК для виконання бухгалтерією фінансових операцій (подання документів у банк, отримання коштів за продану продукцію, сплата податків та ін.), тобто забезпечити нормальний обіг капіталу.

Організація електронного документообороту залежить від того, які носії інформації застосовуються на підприємстві, способів фіксації початкової інформації на матеріальних носіях, використання обчислювальної та організаційної техніки в обробці інформації. Крім того, на організацію документообороту впливають структура підприємства, організація виробництва, його складність, наявність технологічних переділів, кількість матеріально відповідальних осіб та інші фактори. Відповідальність за своєчасне та якісне складання документів, передавання їх у встановлені строки для відображення у бухгалтерському обліку. За достовірність даних, наведених у документах, несуть відповідальність особи, які склали і підписали ці документи та передали їх до бухгалтерії.

Кожному виконавцю повідомляється перелік документів, які належать до його функціональних обов'язків, строки їх подання до контролю та обробки.

Організація електронного документообороту здійснюється на підставі договорів, якими визначаються взаємовідносини суб'єктів електронного докуметообороту. Так, Національний банк України встановлює взаємовідносини з суб'єктами електронного документообороту, якими виступають комерційні банки України. Комерційні банки вступають у договірні відносини зі своїми клієнтами-підприємствами і організаціями з питань електронного документообороту (створенню електронного документа, його носія, підпису, транспортування електронною мережею, опрацювання у банку та зворотного зв'язку). Суб'єкти електронного документообороту, які здійснюють його на договірних засадах, самостійно визначають режим доступу до електронних документів, що містять кон­фіденційну інформацію, та встановлюють для них систему (способи) захисту.

Важливими критеріями оцінки схем електронного документообороту є критерії оцінки ступеня надійності і захищеності різних схем документообороту від виникнення збоїв у роботі програмного забезпечення та несприятливих зовнішніх впливів:

• надійність систем електронного документообороту - обумовлюється безвідмовністю й оперативністю відновлення їх функціонування у випадку виникнення збоїв у роботі програмних і апаратних засобів (що прямо залежить від кількості ланок у ланцюзі передачі документів суб'єкта господарювання);

• захищеність системи документообороту від несанкціонованого доступу;

• наявність засобів розв'язання конфліктних ситуацій у випадку різних трактувань змісту переданої інформації (фінансової чи податкової звітності) і дати її передачі;

• захищеність від зовнішніх впливів, здатних сповільнити чи цілком паралізувати функціонування засобів забезпечення документообороту.

Отже, організація електронного документообороту на науковій основі є головною передумовою успішного виконання функцій бухгалтерським обліком у активному сприянні успішній фінансово-господарській діяльності підприємства, підвищує оперативність обробки інформації, необхідної для управління.

Питання для перевірки засвоення тем дисципліни.

Управління, керівництво і інформація

Міжгалузеві інформаційні системи

Дані Обробка даних, одержання інформації

Інформаційні ресурси. Система ділової інформації

Системи забезпечення прийняття рішення

Системи співробітництва на підприємстві

Управлінська інформаційна система

Глобальне інформаційне суспільство з між мережними структурами

Навести приклади, які ілюструють різницю між даними і інформацією.

Скласти алгоритм інформаційного забезпечення в роцесі прийняття рішення у менеджменті.

Методи аналізу інформації з використанням інформаційної технології для виявлення альтернативних варіантів.

Розккрити суть методу підвищення ефективності опрацювання документів із застосуванням ІСМ.

Побудова ІС контролю обігу документів.

Концептуальні моделі ІС для прогнозування.

Скласти функціональну модель для планування

Зробити постановку задачі прийняття оптимального рішення.

Подати складові елементи Інформаційної системи менеджменту.

Сформулювати основні поняття Інформаційної технології.

Роль інформаційних систем у менеджменті

Успіхи і обмеження використання систем інформаційної технології

Розкрити суть основних понять кінцевих користувачів ІСМ:

Кінцевий користувач

Підготовлені співробітники

Комп'ютерні інформаційні системи

Успадковані системи

Комп'ютерна мережа

Підприємство з між мережними структурами

Між мережна комп'ютерна обробка даних

Комп'ютерний зв'язок клієнт/сервер

Електронна комерція

Реорганізація ділових процесів

Співробітництво підприємств

Етичні виміри ІТ

Експертні системи

Зворотній зв'язок

Апаратні ресурси . Засоби Інформації

Функціонування інформаційної системи

Ввід, Зберігання, управління Обробка, Вивід

Моделі предметної області.

Модель інформаційної системи

Ресурси мережі

Інформаційні системи підтримки операцій

Людські ресурси

Програмні ресурси

Програми, процедури

Типи інформаційних систем

Система, підсистема

Інтегровані інформаційні системи

Системи розпорядження знанням

Інформаційно - керуюча система

Система, яка забезпечує керівництво

Системи обробки ділових операцій

Автоматизоване робоче місце (АРММ)

Стратегічні інформаційні системи

Перетворення даних в інформацію

Ввід інформаційних ресурсів

Вивід інформаційних продуктів

Людські ресурси: кінцеві користувачі та фахівці ІС

Інформаційні ресурси: інформаційні бази знань

Управління роботою системи

Збереження інформаційних ресурсів

Апаратні ресурси : процесор та засоби запам’ятовування

Мережні ресурси: засоби зв'язку (комунікації)та мережна підтримка

Програмні ресурси: програми та процедури

Атрибути інформаційної якості

Вимір змісту

Вимір форми

Вимір часу

Класифікація інформаційних систем для операцій і менеджменту

Системи обробки операцій (СОО)

Автоматизовані системи управління технологічним процесом (АСУТП)

Системи співробітництва на підприємстві (ССП)

Інформаційні менеджерські системи (ІМС)

Системи забезпечення прийняття рішень (СЗПР)

Управлінські інформаційні системи (УІС)

Системи забезпечення операцій

Системи забезпечення менеджменту

Інформаційні системи

Концепція обчислювальної системи

Бінарне подання даних

Арифметично - логічний пристрій (АЛП)

Центральний процесор

Блок управління

Первинний запам'ятовуючий пристрій

Пристрої вводу

Пристрої виводу

Комп'ютерна система

Рідкокристалічний дисплей

Покоління обчислювальної техніки

Класи комп'ютерних систем

Універсальні ЕОМ

Малі комерційні ЕОМ

Мікро -ЕОМ

Мікропроцесор

Комерційна ЕОМ

Міні -ЕОМ

Мультимедійна комп'ютерна система

Мультипроцесори

Супер -ЕОМ

Мережна ЕОМ

Локальна мережа

Автономно включений в мережу сервер

Робота ЕОМ в реальному часі

Оптичне розпізнавання знаків

Зберігання на оптичному диску

Постійний запам'ятовуючий

пристрій на компакт-диску (CD-ROM)

Компакт-диск, на який можна записувати (CD-R)

Цифровий відеодиск (DVD)

Однократний запис, багатократне зчитування (WORM)

Оптичне сканування

Персональний цифровий помічник

Периферійні пристрої

Принтери

Електронна миша

Джойстик

Сенсорна панель

Шаровий маніпулятор

Сканери

Пристрій первинного зберігання

Допоміжний пристрій зберігання

Напівпровідникова пам'ять : оперативної дії, постійна.

Послідовний доступ

Прямий доступ

Зберігання на магнітному диску

Гнучкий диск

Жорсткий диск

Розпізнавання знаків, записаних магнітними чорнилами

Одиниці місткості зберігання даних:

біт, байт кілобайт, мегабайт гігабайт, терабайт

Компроміси щодо засобів зберігання даних.

Одиниці часу мілісекунда, мікросекунда наносекунда, пікосекунда

Сенсорний екран

Відео ввід \ вивід

Розпізнавання голосу

Мовна відповідь

Енергозалежність

Робоча станція

Основні типи, тенденції і сфери використання універсальних комп'ютерних систем.

В загальному вигляді охарактеризувати основні технології і використання периферійних пристроїв для вводу, виводу даних.

Телекомунікації, зв'язок та їх використання в бізнесі

Система стільникових телефонів

Мережі клієнт-сервер

Локальна мережа (ЛМ).

Віртуальна приватна мережа. Інтранети

Глобальна мережа

Бездротові ЛМ

Відкриті системи

Міжорганізаційні мережі .Екстранети.

Високоякісна магістраль передачі інформації. Волоконно-оптичні кабелі. Супутники зв'язку

Інтернет-революція

Технології інтернет. Протокол обміну

Міжмережне з'єднання .Модем. Мультиплексор

Структури мереж ВВС, TCP/IP

Мережна операційна система

Мережний сервер

Топологія мережі

Варіанти комутації

Компоненти мережі

Програмне забезпечення

Тенденції в телекомунікаціях

Міжмережний процесор, підключення до інших мереж

Словник даних.

Моделювання даних .

Планування даних.

Управління інформаційними ресурсами

Адміністрування баз даних, адміністратор баз даних

Методи управління базами даних

Система управління базами даних (СУБД)

Доступ в базу даних: прямий, послідовний.

Структури баз даних: Ієрархічна Мережна Багатовимірна

Об'єктно-орієнтована Реляційна

Використання СУБД: прикладного програмного забезпечення розробка бази даних

Запит до бази даних

Підтримка бази даних

Ключове поле

Логічні елементи даних: знак, поле, запис, таблиця, файл, сховище даних .

Мова запиту.

Генератор звітів.

Типи бази даних: аналітична, зовнішня.

Інформаційне сховище. Гіпермедійна. Виділена. Оперативна.

Бази даних спільного використання і пакети програм для них

Принтер в режимі розподілу часу.

Уніфікований вказівник інформаційного ресурсу (URL)

Сумісність комп'ютерів

Комп'ютерний контроль

Комп'ютерний вірус

Контроль дій кінцевого користувача

Етичні і соціальні виміри використання інформаційних технологій

Зайнятість Індивідуальність Здоров'я Приватність

Соціальні рішення Умови роботи

Засоби контролю інформаційних систем

Безпека інформаційної системи . Людські фактори

Засоби контролю фізичного розташування

Законодавство з вторгнення в приватне життя

Процедурні засоби контролю

Відповідальний кінцевий користувач

Піратство щодо програм

Контроль системної безпеки.

Список рекомендованої літератури:

1. Закон Украины "Об информации" № 2567 от 02.10.92 //Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 48.

2. Закон Украины "О защите информации в автоматизированных системах" № 80 от 05.07.94 //Відомості Верховної Ради України. –1994. – №31.

3. Закон Украины "О банках и банковской деятельности" №872 от 20.03.91 //Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 25.

4. ДСТУ 2874–94. Бази даних. Терміни та визначення. – К.: Держстан­дарт України. – 1995. – 32 с.

5. ДСТУ 2938–94. Системи оброблення інформації. Основні поняття. Терміни та визначення. – К.: Держстандарт України. – 1995. – 32 с.

6. ДСТУ 2940–94. Системи оброблення інформації. Керування проце­сами оброблення даних. Терміни та визначення. – К.: Держстандарт України. – 1995. – 28 с.

7. ДСТУ 2941–94. Системи оброблення інформації. Розроблення сис­тем. Терміни та визначення. – К.: Держстандарт України. – 1995. – 20 с.

8. В.М. Глушков , Основы безбумажной информатики Москва, Наука 1982.-552с.

9.В.М. Гриценко, Информационная технология: вопросы развития и применения. Киев, Н. Д. 1988.- 255 с.

10. Информационные системы в экономике /Под ред. В.В. Дика. – М.: Финансы и статистика, 1996. – 272 с.

11. Информационные системы для руководителей. – М.: Финансы и статистика, 1989. –176

12. Иоффе А.Ф. Персональные ЭВМ в организационном управлении. – М.: Наука, 1988. – 336 с.

А.А. Колесников, Основы теории системного подхода Киев, наукова думка 1988, 173с.

13. Когаловский М.Р. Технология баз данных на персональных ЭВМ. – М.: Финансы и статистика, 1992. – 224 с.

14. Колесник А.П. Компьютерные системы в управлении финансами. – М.: Финансы и статистика, 1994. – 244 с.

15. Карминский А.М., Карминский С.А. Информатизация бизнеса: Концепции, технологии, системы 2-е издание.- М.: Финансы и статистика, 2004

16.Ин­теллектуальная обработка информации. – М.: "Нолидж". 2000. – 352 с.

17. Компьютеризация информационных процессов на промышленных предприятиях. – К.: Техника, 1991. – 216 с.

18 Лавинский Г.В. Построение и функционирование сложных систем управления. – К.: Выща шк., 1989. – 336 с.

19.А.И. Мишенин , Теория экономических информационных систем- М.; финансы и статистика. 1999, 237с.

20. В.О.Новак, Ю. Г. Симоненко Інформаційні системи в менеджменті. – К «КАРАВЕЛЛА», 2008, 616с.

21. Методы организации обработки баз знаний. – К.: Наук. думка, 1993. –156 с.

22. Обработка данных с помощью компьютера /Под ред. А.А. Стогния. – К.: Вища шк., 1991. – 288 с.

23. Пономаренко В.С., Бутова Р.К., Минухин С.В., Милов А.В. Техноло­гия автоматизированной обработки экономической информации. – К.: ИС-ДО, 1993. – 224 с.

24. Пушкар 0.1. Системи підтримки рішень слабкоформалізованих задач розвитку підприємств: – Харків: РВВ ХДЕУ, 1997. – 140 с.

25. Рыскин М.В. Обработка деловой информации. – М.: Статистика, 1986.–128.

26. Саймон А.Р. Стратегические технологии баз данных: менеджмент на 2000 год. – М.: Финансы и статистика, 1999. – 479 с.

27. Свириденко С.С. Современные информационные технологии. – М.: Радио и связь, 1989. – 304 с.

28. Экономическая информатика. – СПб.: Питер, 1997. – 592 с.

29. Теслер Г. С. Новая кибернетика.- МОСКВА, 2004.

30. James O`Brien Management Information Systems. Irwin, McGraw- Hill.1999.- 700c.

31. Тапскотт Дон / Don Tapscott, Электронно-цифровое общество / The digital economy. 4-е издание МОСКВА, 2009.

32.Джеймс Тейлор, Нил Рэйден / James Taylor, Nell Raden Почти интеллектуальные системы. Как получить конкурентные преимущества путем автоматизации принятия скрытых решений. Серия: Бизнес XXI века / Smart (Enough) Systems: How to Deliver Competitive Advanta.- МОСКВА, 2009.

33. Robert Galliers, Bernadette Baker, Strategic Information Management: Challenges and Strategies in Managing Information Systems (Management Reader S.) / Стратегический информационный менеджмент. - ELSEVIER, 2005.