7 Корпоративні інформаційні системи.

7.1 Локальна мережа.

7.2 Корпоративні інформаційні системи менеджменту.

7.3 Інформаційні системи функціонального управління.

Локальнi мережi (ЛМ) з'єднують ЕОМ i iншi пристрої обробки iнформацiї, розташованi поряд, наприклад, в одному офiсi, будинку, або на робочому мiсцi. В ЛМ використовуються рiзноманiтнi телекомунiкацiйнi канали. Основнi концепцiї та складовi елементи ЛМ: Телекомунiкацiйнi канали: включають дроти типу "скручена пара", коаксiальнi кабелi, оптико-волоконнi кабелi, стiльниковий радiозв'язок i iншi системи радiозв'язку. Мережна iнтерфейсна плата. Для пiдключення до мережi ПК повиннi мати встановлений пристрій, який управляє мережним iнтерфейсом. Це - типовий захiд для розширення можливостей ПК. Примiтка: застосування ОС Windows та структур "включай i працюй" набагато полегшує кiнцевому користувачу iнсталяцiю мережних плат. Мережний сервер. Як вже вказувалося ранiше, це - спецiалiзований ПК з жорстким диском великої мiсткостi в якостi допомiжного пристрою зберiгання. Часто ОЗП серверiв бiльше за розмiром, нiж ОЗП робочих станцiй мережi. Мережна операцiйна система. Подiбно тому, як ПК iндивiдуального користування мають свою операцiйну систему, мережна операцiйна система так само управляє iнтерфейсом мiж користувачами й апаратними машинними засобами, а також телекомунiкацiйною периферiєю, яка з'єднує ПК мiж собою. Мiжмережне з'єднання. Бiльшiсть ЛМ через телекомунiкацiї з'єднанi з iншими мережами, якi можуть бути також локальними мережами, або глобальними мережами (ГМ), унiверсальними ЕОМ, i навiть дуже великими мережами, такими як Iнтернет. Мiжмережнi процесори. Взаємозв'язанi телекомунiкацiйнi мережi використовують мiжмережнi процесори, такi, як комутатори, маршрутизатори, концентратори та шлюзи для забезпечення мiжмережних зв'язкiв з iншими локальними i глобальними мережами.

Структура взаємодії відкритих систем (ВВС). Мiжнародною органiзацiєю зi стандартизацiї (МОС) розроблено семирiвневу модель взаємодiї вiдкритих систем (ВВС), яка й використовується в якостi стандартного зразку структури мереж. Прикладний рiвень. Цей рiвень забезпечує послуги зв'язку для прикладних програм кiнцевого користувача. Рiвень представлення. Цей рiвень забезпечує вiдповiднi формати й коди передачi даних. Сеансний рiвень. Цей рiвень забезпечує проведення сеансiв зв'язку. Транспортний рiвень. Цей рiвень забезпечує упорядкування та передачу даних мiж вузлами в мережi. Мережний рiвень. Цей рiвень забезпечує вiдповiдну маршрутизацiю, переключення i доступ до пiдмереж. Канальний рiвень. Цей рiвень забезпечує пiдтримку безпомилкового упорядкування i передачi даних в мережi. Фiзичний рiвень. Цей рiвень забезпечує фiзичний доступ до носiїв зв'язку в мережi. Стек протоколiв Iнтернет TCP/IP: В Iнтернетi використовується система протоколiв зв'язку TCP/IP, яка настiльки поширилася, що стала еквiвалентною мережнiй структурi.

Корпоративні інформаційні системи. Пiд поняттям " корпоративні iнформацiйнi системи" розумiють використання iнформацiйних систем (IС) для забезпечення функцiй управліня великих організацій. Кiнцевi користувачi в органiзацiях,як правило, виходять на IС через свою галузь спецiалiзацiї. Основнi сфери використання дiлових iнформацiйних систем включають: Виробництво i операцiї. Використання IС як допомiжного засобу у процесi перетворень, який здiйснюється органiзацiєю з метою виробництва фiзичних товарiв для продажу. (Планування виробничих ресурсiв, системи здiйснення виробництва, а також засоби управлiння процесом) Маркетинг. Використання IС як допомiжного засобу у збутi та розповсюдженнi товарiв i послуг, а також для сприяння отриманню вiдгукiв вiд клiєнтiв (iнтерактивний маркетинг, автоматизацiя сил i засобiв збуту, реклама та розповсюдження, а також аналiз споживацького попиту). Кадрова робота. Використання IС як допомiжного засобу при наборi на роботу, вiдборi, навчаннi, а також перемiщеннi людських ресурсiв, якi необхiднi певнiй фiрмi для досягнення своїх стратегiчних цiлей (аналiз компенсацiйних виплат, наявнiсть та запас вмiнь i навичок спiвробiтникiв, а також прогнозування потреб у персоналi). Облiк i контроль. Використання IС як допомiжного засобу при управлiннi боргами та кредитами органiзацiї, а також для забезпечення податкових зобов'язань i вдалого використання податкових можливостей (обробка замовлень на сплату по фiнансових документах, контроль за обiговими фондами, дебiторськi заборгованостi, кредиторськi заборгованостi, платiжна вiдомiсть, а також головна бухгалтерська книга). Фiнанси i кредит. Включає використання IС як допомiжного засобу в процесi одержання необхiдних для забезпечення дiяльностi органiзацiї фондiв та розпорядження ними (контроль i регулювання грошових операцiй, управлiння кредитуванням, управлiння iнвестицiями, економiчний аналiз ефективностi запланованих капiталовкладень, а також фiнансове прогнозування).

Маркетингові інформаційні системи. Маркетинговi iнформацiйнi системи допомагають задовольнити iнформацiйнi потреби маркетологiв у кожнiй з наступних сфер: Iнтерактивний маркетинг. IС допомагають планувати, вiдслiдковуватии, а також забезпечувати здатнiсть бiзнесу залучати та утримувати споживачiв, якi будуть використовувати Iнтернет та iншi комп'ютернi мережi для того, щоб стати iнтерактивними партнерами при створеннi, закупiвлi, а також удосконаленнi товарiв i послуг. Автоматизацiя роботи торгiвельних агентiв. Iнформацiйна система автоматизує реєстрацiю та звiтування стосовно дiяльностi щодо збуту з боку торгiвельних агентiв, а також дiяльнiсть систем зв'язку та забезпечення збуту з боку управлiння збутом. Управлiння збутом. Iнформацiйна система допомагає планувати, слiдкувати, а також забезпечувати ефективнi дiї торгiвельних агентiв та збут товарiв i послуг. Управлiння з продукту. Тут IС допомагає планувати, вiдстежувати, а також забезпечувати належнi характеристики i якiсть товарiв, лiнiй виробництва i торгових марок. Реклама та сприяння продажу. Тут iнформацiйнi системи допомагають обрати засоби та методи сприяння продажу, а також контролювати i оцiнювати результати реклами та заходiв з розповсюдження товарiв i послуг. Прогнозування збуту. Iнформацiйна система може швидко виробити коротко- та довгостроковi прогнози щодо збуту. Аналiз ринку збуту. Засоби iнформацiйної системи допомагають дослiдникам при зборi та аналiзi внутрiшнiх та зовнiшнiх iнформацiйних даних щодо ринкових показникiв, розвитку ринку i тенденцiй на ньому. Управлiння маркетингом. Iнформацiйнi системи допомагають маркетинговим менеджерам розробляти маркетинговi стратегiї та плани, заснованi на корпоративних цiлях, аналiз споживацького попиту i данi щодо дiяльностi зi збуту, а також контролювати та забезпечувати в цiлому маркетингову дiяльнiсть.

Інформаційні системи управління персоналом (УП). До функцiй управлiння персоналом входить комплектування, розподiл по робочим мiсцям, атестацiя, виплата заробiтної платнi, а також пiдготовка i удосконалення працiвникiв певної органiзацiї. Метою УП є ефективне та вмiле використання людських ресурсiв певної компанiї. Таким чином, iнформацiйнi системи управління персоналом призначенi для здiйснення: 1. Планування з метою задовольняння потреб виробництва в людях.2. Удосконалення робiтникiв до максимуму їх можливостей. 3. Керiвництва щодо кадрової полiтики та програм. Спочатку комп'ютерно-iнтегрованi iнформацiйнi системи використовувались лише для: 1. Ведення платiжних вiдомостей та спискiв облiкового складу. 2. Ведення картотеки персоналу. 3. Аналiзу доцiльного використання персоналу при веденнi дiлових операцiй.

Управлiння запасами. Цi системи ведуть облiк та монiторинг рiвнiв запасiв та змiн у запасах. Вони можуть бути запрограмованими на те, щоб повiдомляти менеджерiв досягнення певного граничний рiвня запасiв, на якому необхiдно приймати рiшення. Вони також можуть бути налаштованi для обробки iнформацiї про повторнi замовлення. Дебiторська заборгованiсть. Системи дебiторської заборгованостi ведуть облiк по сумам боргiв клiєнтiв на основi даних про покупки та оплату клiєнтiв. Кредиторська заборгованiсть. Системи кредиторськiй заборгованостi зберiгають данi щодо закупок та виплат постачальникам. Облiк заробiтної платнi. Системи облiку заробiтної платнi отримують та використовують данi з карток табельного облiку працiвникiв та з iнших формулярiв облiку працi для пiдготовки чекiв та iнших документiв, таких, як звiти про заробiток, звiти про облiковий склад та звiти з аналiзом використання трудових ресурсiв. Головна книга. В системах головних книг концентруються данi стосовно дебiторської заборгованостi, кредиторської заборгованостi, облiку заробiтної платнi, а також данi з iнших бухгалтерських iнформацiйних систем.

Системи обробки операцiй (СОО) є iнформацiйними системами, якi обробляють iнформацiю, що з'являється внаслiдок здiйснення бiзнесових операцiй. Операцiї є подiями, якi складають невiд'ємну частину процесу ведення бiзнесу i включають продажi, закупiвлi, депозити, витрати, вiдшкодування, а також платежi. Ключовими кроками в циклi обробки операцiй є: Введення даних. У процесi вводу даних вони спочатку одержуються, або збираються в результатi записiв, кодування, або редагування. Оскiльки данi, пiдготовленi з використанням таких методiв, як правило, не подаються в формi, яка б дозволяла їх комп'ютерну обробку, то процес введення даних завжди уповiльнював ефективнiсть iнформацiйних систем. Тенденцiя, що iснує сьогоднi, спрямована на бiльш автоматизоване введення даних, що передбачає їх запис у придатнiй для комп'ютера формi. Обробка операцiй. Різновиди автоматичного формування первинних даних прискорюють процес вводу даних, забезпечуючи вiдхiд вiд введення даних ручним способом: Електронний обмiн даними. Представляє собою передачу даних щодо бiзнесових операцiй в електронному виглядi каналами зв'язку мiж ЕОМ торговельних партнерiв. Система електронного переказу платежiв. Ця система використовує технологiю автоматичного формування первинних даних для дистанцiйного отримання та обробки даних про грошовi та кредитнi операцiї мiж банками, пiдприємствами та клiєнтами. Пакетна обробка даних. Накопичення даних про проведенi операцiї протягом певного перiоду та обробку їх через визначенi iнтервали часу. Обробка в реальному часi. Обробки даних проведеної операцiї в системi одразу в момент здiйснення. Пiдтримка бази даних. Фахiвцi IС повиннi оновлювати записи та файли та забезпечувати їх точнiсть. Щоденно iнформацiя про фiнансовi операцiї вводиться в базу даних, а введенi данi дублюються. Пiдготовка документiв та звiтiв. Ця система повинна бути здатна виробляти iнформацiйнi продукти, необхiднi менеджерам, такi, як документи, пов'язанi з прийняттям рiшень, iнформацiйнi документи, а також оборотнi документи. Обробка запитiв. Кiнцевi користувачi звертаються з запитами до комп'ютерних файлiв та баз даних в режимi реального часу.

З метою захисту вiд несанкцiонованого доступу або випадкового знищення даних, у програмне забезпечення та порядок користування мережею має бути внесено бiльше запобiжних заходiв. 3. Органiзацiї, якi використовують оперативну обробку фiнансових операцiй у важливих цiлях, мають нести додатковi витрати на безпеку вiдмовостiйких комп'ютерних систем.