6.Типологія інформаційних систем в менеджменті організацій.

6.1 Принципи класифікації інформаційних систем.

6.2 Класифікація інформаційних систем менеджменту.

6.3 Інтегровані інформаційні системи

6.4 Системи розпорядження знанням.

6.5 Iнформацiйнi системи забезпечення прийняття управлiнських рiшень

6.6 Види експертних систем та їх розвиток.

6.7 Використання технологій штучного інтелекту.

Принципи класифікації інформаційних систем. В світовій практиці проблема класифікації інформаційних систем займає чільне місце серед інших науково-технічних завдань. Вона успішно вирішена для класифікації інформаційних систем технічних та технологічних процесів різноманітних галузей практичної діяльності людства.

При розгляді цієї проблеми виключно для інформаційних систем, тобто систем, зайнятих переробкою інформації, виникають певні труднощі, пов`язані передусім з тим, що ці системи відносяться до сфери соціальної інформатики. Соціальний фактор накладає на елементи класифікації систем певну специфіку, що притаманна тільки системам. Розглянувши системно вплив соціальної інфраструктури на елементи класифікації міжнародних інформаційних систем (ІС), запропонована наступна ієрархічна класифікація:

1. відповідно носія інформації;

2. відповідно функціональному призначенню (професійної орієнтації);

3. відповідно основним технологічним операціям обробки інформації;

4. відповідно до роботи в реальному часі.

Самою універсальною системою класифікації є перша категорія, яка визначає поділ ІС на групи відповідно типу носія інформації. Природа (тип) носія інформації відіграє основну роль при розподілі ІС на групи, підгрупи і т.д. На самому верхньому рівні ієрархії першої класифікації знаходиться розподіл на паперові та електронні (безпаперові) системи. Під паперовими системами розуміють такі системи, де носієм інформації виступає папір, або подібний йому носій інформації: кіноплівка, відеоплівка, слайди і таке інше.

До електронних (безпаперових) систем належать такі системи, де основним носієм інформації виступає електронний (електричний) сигнал, який генерується та передається за допомогою спеціальних технічних засобів.

В свою чергу, паперові інформаційні системи розподіляються на три групи: виключно паперові; кіно-відеосистемні та оглядові інформаційні системи. До переважно паперових систем, де основним носієм інформації є папір у різних формах його представлення, відносяться такі ІС: бібліотечні, архівні, грошові та видавничі.

Бібліотечні та архівні системи - це інформаційні системи різних міжнародних організацій (ООН, ЮНЕСКО та ін.), послугами бібліотек та архівів яких користується міжнародна спільнота. Видавничі системи забезпечують видання міжнародних газет, журналів, каталогів, енциклопедій та інше, які мають значний попит у міжнародному спілкуванні.

Окремий вид мають грошові інформаційні системи, які забезпечують реальний паперовий (грошовий) процес функціонування міжнародних банків, фінансово-кредитних структур та інших економічних систем. Кіно-відео інформаційні системи забезпечують інформаційний простір кіно та відеопродукції. До них належать відомі міжнародні корпорації: Голлівуд (США), Мосфільм (Росія) та інші.

За своїм призначенням та характером носіїв інформації до паперових систем можливо віднести і оглядові інформаційні системи. До носіїв інформації в таких системах належать експонати музеїв та виставок, а також реальні наглядні об`єкти шоу-ігрових видовищ (музикальних, театральних та спортивних). Міжнародні інформаційні системи оглядового характеру (світові авіаційні виставки), музеї із світовим ім`ям: Лувр (Франція), Ермітаж (Росія) та інші складають невід`ємну частину комунікацій земної цивілізації.

Друга інша багаточисельна категорія ІС належить до класу безпаперових (електронних), де основним носієм інформації є фізичний сигнал, що виробляється електронними, електротехнічними та радіоелектронними технічними засобами. Ідея безпаперових систем та технологій належить українському вченому академіку В.М.Глушкову, яку він висунув ще в 60-ті роки ХХ сторіччя. Ця геніальна ідея стала реальністю в наш час, створивши цілу індустрію безпаперових технологій.

Радіомовні інформаційні системи складають ту групу систем, де основним носієм інформації є радіосигнал, який розповсюджується за допомогою радіохвиль у світовому інформаційному просторі. До таких систем належать відомі гіганти інформаційних світових радіостанцій: Бі-Бі-Сі (Англія), Голос Америки (США), Німецька хвиля (Німеччина) та інші.

В інформаційних системах телевізійного класу основним носієм інформації є телевізійний сигнал (кадр), що розповсюджується у навколишньому просторі за допомогою радіохвиль певної частоти та модуляції. У світі телепрограм та телепередач відомі телевізійні системи: СNN (США), РТА (Росія), Raters (Англія) тощо. Телефонні інформаційні системи забезпечують телефонні переговори. Носієм інформації у таких систем виступає аналоговий сигнал, модульований звуковою складовою частотою. До таких систем належать провідні телефонні фірми у США, Великій Британії, Німеччині, Франції та Японії.

На противагу аналоговим інформаційним системам з винайденням комп`ютера почали розвиватися з 50-х років ХХ ст. дискретні або цифрові системи. Носієм інформації таких систем є дискретний сигнал, що приймає значення "0" або "1", тобто вся інформація представлена у двійковому коді.

Гібридні інформаційні системи представляють такі системи, де існують приблизно рівнозначно два типи сигналів: аналогові та дискретні. Ці інформаційні системи є поєднання двох класів систем, а саме аналогових та дискретних. В свою чергу, гібридні ІС можливо поділити на дві групи: універсальні та спеціалізовані. Типовими представниками універсальних гібридних систем є інформаційні системи Відеотекст та Телеконференцій. Система Відеотекст є поєднанням інформаційних та технічних характеристик телефонії, телебачення та обчислювальної техніки з метою надання інформаційно-пошукових та довідникових послуг у сфері міжнародних комунікацій. Такі системи є досить популярними у Англії, Німеччині та країнах Скандинавії. Серед гібридних спеціалізованих систем розрізнюють системи типу Телетекс, Телетекст та Електронна пошта. Вони спеціалізується на виконанні певних інформаційних послуг. Система Телетекс призначена для автоматизації редакційно-видавничих робіт, система Телетекст використовується як інформаційно-довідкова система разом з телевізійними сигналами, а система Електронна пошта замінює звичні паперові відправлення на обмін між користувачами за допомогою комп`ютерних та аналогових технологій. Система Телеконференцій являє собою інтегровану аналого-дискретну інформаційну систему, що створює віртуальний інформаційний простір в реальному часі для комунікацій груп користувачів. Ця система потребує застосування досить різноманітного обладнання: терміналів, факсимільного зв'язку, телевізійних камер, відеомагнітофонів, комп'ютерів, модемів, графічних дисплеїв та акустичної техніки.

Саму потужну групу ІС складають дискретні або цифрові системи. Це пояснюється бурхливим та стрімким розвитком обчислювальної техніки за останні 30 років. Цю групу систем відносно телекомунікаційних властивостей можна розділити на два класи: безмережеві та мережеві. Безмережеві системи дискретного класу складають офісні та спеціальні ІС. Офісні безмережеві системи нагадують інформаційну систему замкнутого типу, що не має телекомунікаційного виходу в світовий інформаційний простір. Такі ІС працюють автономно над редагуванням та набором текстів на різних мовах світу, виконують фінансово-економічні задачі тощо. Головним програмним забезпеченням таких систем є стандартні офісні програми.

Окрему групу складають спеціальні системи - мережі, що призначені для виконання певних корпоративних завдань. Мережеві дискретні системи розділяють на три групи: локальні, регіональні та глобальні. Такий поділ зумовлений телекомунікаційною архітектурою кожної групи. Локальні мережі - об`єднання комп`ютерів в одну функціональну систему на умовно незначному просторі :одне приміщення, територія приблизно від 1 до 5 км., межа території однієї фірми чи організації. Регіональні мережі об`єднують комп`ютери в систему на відстані в середньому від 50 до 500 км., наприклад, мережа Fidonet. Для глобальних мереж характерне спільне функціонування комп`ютерів у світовому інформаційному просторі, наприклад, глобальна мережа Internet, мережа CompuServe, Bitnet тощо.

Системи на основі мережі WWW. Сторінки HTML. Швидке зростання кiлькостi веб-вузлiв на Iнтернетi та в корпоративних iнтранетах та екстранетах суттєво збiльшило використання баз даних гипертекстових i гипермедiйних документiв. Гипермедiйна база даних: на певному веб-вузлi iнформацiя зберiгається у виглядi гипермедiйної бази даних, яка складається з базової сторiнки та iнших пов'язаних мiж собою гиперзв'язками сторiнок, якi носять мультимедiйний, або змiшаний характер (текст, графiка, фотозображення, вiдеоклiпи, аудiоклiпи i таке iнше). Броузер: веб-броузер на клiєнтському ПК, призначений для забезпечення зв'язку з сервером мережi. За допомогою програмного забезпечення мережi WWW, за запитом, цей сервер виходить на певнi сторiнки й передає назад їх змiст. Веб-вузол: на веб-вузлi використовується гипермедiйна база даних, яка складається зi сторiнок, написаних мовою HTML, файлiв графiчних зображень i вiдеофайлiв. Програмне забезпечення веб-серверу: виконує роль системи управлiння базами даних, керуючи користуванням взаємопов'язаних гипермедiйних сторiнок веб-вузла.

Другу категорію ієрархічної класифікації складає поділ ІС по функціональному призначенню. Головним чинником у такій класифікації виступає професійна орієнтація систем за функцією виконуваної роботи. За цією класифікацією структури ІС можливо розділити на 6 груп: культурологічні, владні, науково-технічні, соціальні, фінансово-економічні та міжнародних організацій. Кожна група виконує певну частину інформаційної роботи в інформатизованому суспільстві і, в свою чергу, ще поділяється на підгрупи (рівні).

Класифікація інформаційних систем для менеджменту. Iнформацiйнi системи можуть бути класифiкованi за типом пiдтримки, яку вони забезпечують органiзацiї. 1. Системи забезпечення операцiй: цi системи опрацьовують данi, якi генеруються i використовуються у дiлових операцiях. Вони вiдiграють важливу роль у наступних трьох галузях: Цi системи реєструють i обробляють данi, одержанi в результатi дiлових операцiй, таких як продаж, закупiвля, або змiни у матерiально-виробничих запасах. Обробка операцiй може проводитися або шляхом пакетної обробки даних, тобто накопиченням даних протягом певного перiоду часу для їх перiодичної обробки, або в реальному масштабi часу, тобто обробка в iнформацiйнiй системi вiдбувається негайно пiсля того, як операцiю здiйснено. Цi системи приймають рiшення з типових питань, таких як автоматична реорганiзацiя облiку матерiально-виробничих запасiв та рiшення з управлiння виробничим процесом. Полiпшують продуктивнiсть та зв'язок в межах команди, робочої групи, пiдприємства в цiлому. Наприклад, пiдготовленi спiвробiтники в командi, якi працює над певним проектом, для координацiї своїх дiй можуть використовувати електронну пошту для вiдправки та одержання електронних повiдомлень, проводити вiдеоконференцiї та "електроннi" наради.

2. Системи забезпечення менеджменту. Це системи для надання менеджерам допомоги у прийняттi рiшень. Такi системи розподiляються на три види: Система забезпечення менеджменту, яка виробляє заздалегiдь визначенi звiти, подає вiдображення даних та результати вжитих крокiв на перiодичнiй чи винятковiй основi, або за запитом. Iнформацiйна система, яка використовує моделi прийняття рiшення, базу даних i особистi мiркування особи в кожному даному випадку для здiйснення дiалогового аналiтичного процесу моделювання з тим, щоб ця особа прийняла певне рiшення. Iнформацiйна система з додатковими можливостями для керiвництва, такими як аналiз даних, засоби пiдтримки прийняття рiшення, електронна пошта та iнструментарiй пiдвищення особистої продуктивностi.

Системи спiвробiтництва на пiдприємствi. Це - iнформацiйнi системи, якi використовують рiзноманiтнi iнформацiйнi технологiї для того, щоб допомогти людям спiвпрацювати краще. Системи спiвробiтництва допомагають спiвпрацювати, тобто обмiнюватися iдеями, спiльно використовувати наданi ресурси та координувати поєднанi зусилля багатьох працiвникiв, якi або складають чисельнi офiцiйнi й неофiцiйнi команди та робочi групи, що працюють над проектами, або є учасниками певних процесiв. Такi команди та робочi групи є невiд'ємною частиною сьогоденних органiзацiй. Мета системи спiвробiтництва - застосування iнформацiйних технологiй для того, щоб пiдвищити продуктивнiсть та творчий потенцiал команд та робочих груп у сучасному дiловому пiдприємництвi. Приклад: в багатьох видах бiзнесу створюються групи з iнженерiв, фахiвцiв з маркетингу та iнших пiдготовлених працiвникiв для розробки нових, або удосконалення iснуючих товарiв. Вони можуть утворювати вiртуальнi групи людей з кiлькох пiдроздiлiв, розташованих в рiзних мiсцях в рамках однiєї компанiї, залучати до роботи в складi групи зовнiшнiх консультантiв. В таких групах, або командах активно використовуватиметься Iнтернет, корпоративнi iнтранети та екстранети, а також програмнi засоби спiвробiтництва, вiдомi, як "програмне забезпечення колективного користування". Члени груп можуть легко органiзувати спiвробiтництво, використовуючи електронну пошту, дискусiйнi форуми, вiдеоконференцiї та сесiї обмiну даними, а також створенi в iнтранетi (власнiй внутрiшнiй мережi) компанiї мультимедiйнi веб-сторiнки того, чи iншого проекту. У такий спосiб члени групи розробки товару зможуть продуктивно спiлкуватися мiж собою, координуючи свої заходи, ефективно спiвробiтничаючи в процесi розробки, або удосконалення товарiв i послуг.

Системи розпорядження знаннями. Кiлька iнших категорiй iнформацiйних систем складають бiльш унiкальний широкий клас. Щоб описати iнформацiйнi системи, якi використовуються в бiзнесi, часто використовуються наступнi категорiї: Експертнi системи. Експертна система є iнформацiйною системою на основi бази знань, в якiй знання з певної галузi використовуються для надання користувачам експертних порад. В експертних системах реалiзується концепцiя "штучного iнтелекту" - з галузi комп'ютерної науки, яка має на метi створення в майбутньому таких комп'ютерних систем, якi мислили б незалежно, а не тiльки обробляли б iнформацiю вiдповiдно до параметрiв заздалегiдь написаних командних програм.

Системи розпорядження знаннями (СРЗ). Такi системи розроблено для управлiння процесом навчання в органiзацiї та науково-технiчними знаннями дiлового призначення. СРЗ допомагають пiдготовленим працiвникам створювати, упорядковувати та спiльно при необхiдностi використовувати важливi для бiзнесу знання в будь-який час i в будь-якому мiсцi.

Стратегiчнi iнформацiйнi системи. В таких системах iнформацiйна технологiя застосовується щодо товарiв, послуг, або дiлових операцiй фiрми з тим, щоб набути стратегiчної переваги над конкурентами. Системи дiлової iнформацiї. У багатьох випадках iнформацiйну систему пристосовано до потреб певної галузi бiзнесу, такої як маркетинг, або фiнанси. Спецiалiзацiя в однiй функцiональнiй галузi дозволяє зосередити всi ресурси такої системи на потребах виключно певної галузi бiзнесу.

Iнтегрована комбiнацiя iнформацiйних систем. Спiльне використання iнформацiї паралельно у всiх функцiональних галузях має велике значення (i як спосiб економiї часу, i тому, що з рiзних точок зору можна запропонувати новiтнi способи створення конкурентної переваги), у бiльшостi компанiй функцiї iнформацiйних систем iнтегровано таким чином, що як iнформацiю, так i данi можна легко узагальнювати, порiвнювати, проводити обмiн паралельно у будь-якiй галузi бiзнесу. Такi мiжгалузевi iнформацiйнi системи забезпечують реалiзацiю цiлого ряду функцiй. Комп'ютернi системи, орiєнтованi на кiнцевого користувача, забезпечують безпосереднє практичне використання комп'ютерiв кiнцевими користувачами для виконання прикладних завдань операцiй та менеджменту.

Інформаційні системи підтримки прийняття рішень (СППР) — це інтерактивна комп'ютерна система, яка призначена для підтримки різних видів діяльності при прийнятті рішень із слабоструктурованих або неструктурованих проблем. Інтерес до СППР, як перспективної галузі використання обчислювальної техніки та інструментарію підвищення ефективності праці в сфері управління економікою, постійно зростає. У багатьох країнах розробка та реалізація СППР перетворилася на дільницю бізнесу, що швидко розвивається.

Забезпечення прийняття управлiнських рiшень. Так же само, як iнформацiйнi системи здатнi виробляти iнформацiю, щоб допомогти вести справи краще, та ж сама iнформацiя може допомогти менеджерам у визначеннi тенденцiй та оцiнцi результатiв прийнятих попереднiх рiшень. Iнформацiйнi системи допомагають менеджерам приймати кращi, бiльш усвiдомленi рiшення в стислi термiни.

Забезпечення стратегiчної переваги. Iнформацiйнi системи, побудованi у вiдповiдностi до стратегiчних цiлей певної компанiї, сприяють створенню конкурентної переваги на ринку. Наприклад. Мережа магазинiв може дозволити собi встановлення нижчих цiн завдяки своїй унiкальнiй комп'ютеризованiй системi облiку, вiдстеження та розповсюдження.

Оскiльки ще важливiшим стає швидке реагування, спроможнiсть iнформацiйних систем збирати та iнтегрувати iнформацiю паралельно щодо всiх функцiй бiзнесу є виключно важливою.

До інформаційних систем нового покоління належать системи підтримки прийняття рішень та інформаційні системи, побудовані на штучному інтелекті (інтелектуальні АС). Серед них можна відмітити використання архітектури сховища даних (data warehouse), засобів оперативної аналітичної обробки даних, або OLAP (Online Analytical Processing), створення інформаційних систем керівника (Executive Information System), засобів підтримки прийняття рішень (СППР) -(Decision Support System), наприклад, нейронних мереж (data mining). Реляційні системи управління базами даних і електронні таблиці мають дуже обмежені можливості для дійсно могутнього аналізу даних, їх візуалізації і уявлення в різних форматах і вимірюваннях на вимогу користувачів, побудови моделей даних і управління ними. Для реалізації цих функцій в рамках звичайного інтерфейсу системи управління базою даних призначаються додаткові програмні засоби оперативної аналітичної обробки даних (OLAP). Додатково, корпорацією SAS розроблена концепція розширеного OLAP (OLAP++), яка застосовується для створення багатомірних моделей, що включаються в додатки OLAP.

Концепція інформаційного сховища (data warehouse) є новим підходом до управління даними. Інформаційне сховище по запиту надає необхідний об’єм знань для прийняття найбільш ефективних рішень. При такому підході дані організуються за предметним принципом і нагромаджуються з течією часу, що дозволяє проводити аналіз часових рядів, що отримується.

Інформація в сховищі об’єднується в цілісну структуру по різних рівнях деталізування, що забезпечує необхідні користувачам міри спільності. У цій концепції центральне місце займають метадані - дані про дані. Управління метаданними забезпечує автоматизацію процесу збору і обробки інформації. При цьому в сховищі також вміщуються результати перетворення даних, їх накопичення і верифікації. Оскільки дані поновлюються з течією часу, то передбачаються спеціальні процедури актуалізації даних, що знаходяться в сховищі. Їх аналітична обробка проводиться за допомогою нейронних мереж, методів класичної статистики і аналізу тимчасових рядів, систем контролю якості та візуалізації даних геоінформаційних систем і методів інтелектуального пошуку.

У 1992 р. була почата розробка експертно-діагностичної системи МАКС, призначеної для аналізу різних соціальних систем, таких як організація, місто, регіон. МАКС дозволяє аналізувати системи із змінною структурою, провести машинні імітаційні експерименти, виявляти механізм трансформації систем і їх структурно-функціональних закономірностей, будувати пояснювальні моделі систем, що досліджуються, і прогнозувати їх поведінку в майбутньому, провести кількісний, якісний, кількісно-якісний чи функціональний аналіз. МАКС є універсальною системою, яка може аналізувати та порівнювати різнорідну інформацію і не вимагає якого-небудь навчання перед початком своєї роботи, що принципово відрізняє її від звичайних експертних систем і нейронних мереж. МАКС також являє собою могутній засіб редукції даних. Уже закінчена розробка версії 3.0 системи МАКС. Її відмітні особливості: в основу системи встановлена методологія OLAP, опис якої викладений вище, реалізована ідеологія автоматичної системи аналізу і моделювання даних в статиці та динаміці.

Програма AJIEKC є прообразом дослідницької системи принципово нового типу - "фабрики знань". Вона призначена для пошуку кількісних закономірностей між п’ятьма змінними в автоматичному режимі. На відміну від нейронних мереж, які є своєрідним "чорним ящиком" з невідомою структурою, АЛЕКС повідомляє користувачеві знайдені математичні закономірності, що дає можливість проаналізувати характер залежності і визначити допустимі для неї значення змінних. Знайдені закономірності дозволяють здійснювати прогнозування в автоматичному режимі.

Система Контент-аналіз призначена для дослідження будь-яких текстів (рекламні матеріали, передвиборні виступи, публікації в засобах масової інформації, запису інтерв’ю і т.д.). У цій системі реалізовані як кількісний, так і якісний підходи до контент-аналізу, що дозволяє вирішувати широке коло задач.

Експертна система (EС) - це iнформацiйна система, яка грунтується на знаннях i використовує свої знання про специфiчну складну сферу дiяльностi для того, щоб виступати в якостi експертного консультанта для кiнцевих користувачiв. Компоненти ЕС: База знань ЕС мiстить в собi двi окремi, але взаємодiючi частини: Базу фактичних даних. ЕС мiстить в собi необхiднi факти про специфiчну предметну галузь. Евристика - це емпiричний метод використання фактiв для висновкiв. В ЕС цi правила визначаються достатньо узагальнено, щоб їх можна було вжити у багатьох рiзних ситуацiях, але й достатньо конкретизовано - для того, щоб дозволити кiнцевим користувачам розробляти iндивiдуальнi рiшення. Програмнi ресурси ЕС мiстить в собi механiзм формулювання висновкiв, який обробляє знання, пов'язанi з певною специфiчною проблемою. Пiсля цього вона проводить асоцiацiї i робить висновки, в результатi чого виробляються рекомендованi варiанти дiй.

Апаратнi ресурси. Вони включають одиночнi мiкро-ЕОМ, робочi станцiї, термiнали, а також iншi категорiї ЕОМ, включаючи телекомунiкацiйну апаратуру, яка поєднує їх мiж собою. Експертнi знання по базi знань вiдбираються фахiвцем з машинного представлення знань з тих фактiв i правил, якi надаються одним або кiлькома експертами. Експертнi системи можуть бути використанi для виконання таких загальних видiв дiяльностi: Управлiння прийняттям рiшень. Включає системи, якi повiдомляють про певнi ситуацiї або розглядають альтернативи i роблять рекомендацiї, заснованi на критерiях, отриманих пiд час процесу отримання результатiв пошуку. Такi приклади включають: аналiз щодо загальної суми дебiторської заборгованостi, оцiнку працiвникiв, прийом на страхування, демографiчнi прогнози. Дiагностика та усунення збоїв.

Системи виходять на скритi причини по отриманим симптомам та архiвним записам. Наприклад: налагодження обладнання, довiдковi операцiї, усунення помилок у комп'ютерних програмах, медичну дiагностику. Експлуатацiя i календарне планування. Використання систем, якi визначають прiоритетнiсть та планують видiлення обмежених ресурсiв або ресурсiв, обмежених часом використання. Наприклад: складання графiкiв обслуговування i ремонту, планування виробництва, планування навчання, управлiння проектуванням. Проектування i конфiгурацiя. Використанням систем, якi допомагають вiдконфiгурувати компоненти обладнання з урахуванням наявних обмежень. Приклади: установка комп'ютерiв з правом їх вибору, дослiдження щодо можливостей виробництва, мережi зв'язку, план оптимальної зборки. Вибiр i класифiкацiя. Системи, якi допомагають користувачам вибрати товари або процеси з великих або складних сполучень. Приклади: вибiр матерiалу, визначення несплаченого рахунку, категоризацiя iнформацiї, iдентифiкацiю пiдозрюваного. Монiторинг i управлiння процесами. Системи, якi здiйснюють монiторинг та управлiння процедурами або процесами.

Штучний інтелект — це системи, створені людиною на базі ЕОМ, що імітують розв'язування людиною складаних творчих завдань. Створенню інтелектуальних інформаційних систем сприяла розробка в теорії штучного інтелекту логіко-лінгвістичних моделей. Ці моделі дають змогу формалізувати конкретні змістовні знання про об'єкти управління та процеси, що відбуваються в них, тобто ввести в ЕОМ логіко-лінгвістичні моделі поряд з математичними. Логіко лінгвістичні моделі — це семантичні мережі, фрейми, продукувальні системи — іноді об'єднуються терміном «програмно-апаратні засоби в системах штучного інтелекту». Штучний iнтелект (ШI) є i наукою, i технологiєю, основаною на таких дисциплiнах, як наука про комп'ютер, бiологiя, психологiя, лiнгвiстика, математика, а також машинобудування. ШI застосовується для розробки комп'ютерних функцiй, якi за звичай асоцiюються з людським розумом. Його мета - розробка комп'ютерiв, якi можуть думати, бачити, чути, ходити, говорити i навiть вiдчувати. Головнi сфери застосування ШI можуть бути згрупованi у чотири категорiї: Наука про мислення. Багато розробок в сферi ШI засновано на дослiдженнi того, як людина здiйснює обробку iнформацiї, яка фокусується на розумiннi того, як працює людський мозок i як люди думають та вчаться. Робототехнiка. Роботизацiя займається використанням комп'ютерiв там, де вiдбувається дублювання дiй (i навiть вигляду) людей. Розробки включають вiзуальне сприйняття, чуття дотику, гнучкiсть, способи пересування, а також орiєнтування. Натуральний iнтерфейс. Розробники ШI сподiваються створити такий iнтерфейс мiж комп'ютером та людиною, який би був якомога бiльш натуральний. Програмування за допомогою натуральної мови, розпiзнавання мови, багатосенсорнi iнтерфейси та вiртуальна реальнiсть - все це сфери нових розробок.

Iнтелектуальний консультант (IК) - це програмний замiнник, який виконує заявку або якiйсь дiї. IК використовує вмонтованi та отриманi знання про манеру поведiнки кiнцевого користувача або вiдповiдає на поставленi запитання з метою обрання рiшення при виборi комп'ютерної програми, наприклад шаблону для пiдготовки презентацiї або динамiчних електронних таблиць для вирiшення специфiчних проблем, що становлять iнтерес для конкретного кiнцевого користувача. Це питання може бути роздiлене на двi категорiї дiлових обчислювань: Консультанти з iнтерфейсу користувача. Вчителi по iнтерфейсу. Вони спостерiгають за роботою комп'ютера, виправляють помилки користувача, а також дають натяки та поради з ефективного використання комп'ютерних програм. Презентацiйнi консультанти. Вони показують iнформацiю у рiзноманiтних наглядних та презентацiйних формах, яка розташована в середовищi iнтерфейсу користувачiв. Мережнi штурмани. Вони знаходять шляхи до потрiбної iнформацiї та забезпечують спосiб для перегляду iнформацiї, якому користувач вiддає перевагу. Ролевi консультанти. Вони програють ймовiрнi iгри за принципом "що трапиться, якщо..." та iншi ролi для того, щоб допомогти користувачам зрозумiти iнформацiю та прийняти кращi рiшення. Консультанти управлiння iнформацiєю. Пошуковi консультанти. Вони допомагають користувачу знайти файли та бази даних, вiдшукати необхiдну iнформацiю, пропонують новi типи iнформацiйних "продуктiв", мультимедiйнi засоби, а також ресурси. Iнформацiйнi брокери. Вони надають комерцiйнi послуги для того, щоб знайти та розробити iнформацiйнi ресурси, якi пiдходять для бiзнесу або задовольняють особистi потреби певного користувача. Iнформацiйний фiльтр. Такi фiльтри отримують, знаходять, фiльтрують, вiдкидають непотрiбне, зберiгають, переспрямовують iнформацiю, а також повiдомляють користувачiв про отриманi або бажанi комп'ютернi послуги, включаючи електронну пошту, голосову пошту, а також iншi мультимедiйнi засоби.