Складові елементи композиції.
Після написання плану оратору необхідно попрацювати над побудовою окремих частин виступу. Як зазначають теоретики ораторського мистецтва, найбільш поширеною структурою усного виступу з античних часів вважається та, що містить такі елементи: вступ, основну частину, висновки.
Дослідники експериментами довели, що краще всього засвоюється і запам'ятовується те, що дасться на початку і в кінці виступу (за законом першого й останнього місця, або так званий «закон краю»).
Від того, як оратор почав говорити, наскільки йому вдалось зацікавити аудиторію, багато в чому залежить успіх виступу. Нецікавий вступ знижує інтерес слухачів до теми, значення її для цієї аудиторії, формулюється мета виступу, коротко викладається історія проблеми.
Досвідчені оратори радять починати виступ з цікавого прикладу, приказки, прислів'я, крилатого виразу, гумористичного зауваження.
У вступі може бути використана цитата, яка змушує слухачів замислитись над словами оратора, глибше осмислити висловлене. Збуджує інтерес до виступу, допомагає уважно слухати і розповідь про які-небудь визначні події, що мають відношення до цієї аудиторії, до теми виступу.
Ефективний засіб завоювати увагу слухачів - запитання до аудиторії. Вони дозволяють ораторові стимулювати аудиторію до активної розумової праці.
А.Ф.Коні учив лекторів, що перші слова повинні бути надзвичайно прості, доступні, зрозумілі і цікаві, вони повинні "зачепити" увагу слухачів. А.Ф.Коні наводить кілька прикладів таких незвичайних, оригінальних вступів І дає відповідне пояснення до них.
Наприклад:
"Треба говорити про Ломоносова,- пише автор. У вступі можна намалювати (коротко - але сильно) картину втечі до Москви маленького хлопчика, а потім: пройшло багато років, у Петербурзі, в одному із старовинних будинків часів Петра Великого, в кабінеті, заставленому фізичними приладами і заваленому книгами, кресленням і рукописами, стояв біля столу чоловік у білій перуці і придворному мундирі і розповідав Катерині II про нові досліди з електрики. Чоловік цей - це той самий хлопчик, який втікав колись із рідного дому темної ночі.
Тут діє на увагу простий початок, що немовби і не має відношення до Ломоносова, і різкий контраст двох картин".
Щоб знайти цікавий, оригінальний початок, необхідно багато працювати, думати, шукати. Це процес творчий, він потребує немало зусиль.
Важливою композиційною частиною будь-якого виступу є висновок. . Народна мудрість говорить, що завершення справи – справа нелегка. Переконливий і яскравий висновок запам'ятовується слухачам, залишає гарне враження про виступ. Кінцівка промови повинна завершити її, тобто зв’язати її з початком. У висновку потрібно повторити основну думку промови, підкреслити її найважливіші положення, підвести підсумки сказаного, зробити висновки, ставляться перед слухачами конкретні завдання, що витікають із змісту виступу.
Продумуючи висновки, особливо ретельно попрацюйте над останніми словами виступу. Якщо перші слова оратора повинні привернути увагу слухачів, то останні покликані посилити ефект виступу.
Найбільш відповідальною є основна частина промови, у якій викладається основний матеріал, пояснюється висунуті положення, доводиться їх правильність тощо.
Головне правило композиції - дотримання логіки, послідовності розвитку думки, стрункості у викладі матеріалу.
Завдання оратора – уміло розташувати всі компоненти композиції, щоб своїм виступом досягти бажаного результату.